22 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/13332/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,
перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 160/13332/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подало 30.09.2024 року до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний Суд», апеляційну скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подана до суду 30.09.2024 року. Повне судове рішення судом складено 13.08.2024 року, саме з моменту складання повного тексту рішення обчислюється тридцяти денний строк для оскарження рішення.
Для встановлення поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху та зобов'язано надати до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також ухвалою запропоновано усунути інші недоліки апеляційної скарги та надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, копії апеляційної скарги або доказів надсилання скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи.
Ухвалу отримано 07.10.2024 року відповідно до довідки про доставку документа «Без руху» до електронного кабінету у системі «Електронний Суд».
Судом в ухвалі заявнику вказано, що перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Суд вказує, що для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави. Передбачено, що учасник справи може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду, у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, суд вказує, що згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Підтверджується, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 року виготовлено у повному обсязі та направлене Головному управлінню ПФУ в Дніпропетровській області.
Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області не викладає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Суд витребував заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги та докази поважності пропуску строку.
Суд вказує, що для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави. Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, місцевого бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Згідно ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан не може бути скороченим чи прискореним. Скорочення чи прискорення судочинства може породити юридичну невизначеність, не набрання рішенням законної сили.
Зміна процесуальних строків, їх прискорення чи зменшення недопустиме.
В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, неодноразово вказувалось, що право на доступ до судочинства, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункту 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України»). За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 року у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними меж.
Суд витребував заяву про поновлення строку та докази поважності пропуску строку подання апеляційної скарги, проте заявником не надано до суду підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Суд враховує правову позицією Верховного Суду, висловлену у постановах від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19, від 23.12.2021 року у справі №520/11348/2020. Верховний Суд вказував, що виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку). Відповідачем не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав йому достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.
Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене, проголошене 13.08.2024 року. Апеляційну скаргу подано до суду 30.09.2024 року, тобто із порушенням відведеного строку у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Не усунуто інші недоліки апеляційної скарги.
Керуючись ст. 133, ст. 298, ст. 299 КАС України, суд, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі № 160/13332/24.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.А. Олефіренко