іменем України
22 жовтня 2024 року справа 280/2630/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 (суддя Мінаєва К.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про призначення пенсії, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
ОСОБА_1 22.03.2024 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №084050017406 від 05.02.2024 про відмову в призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати зарахувати до загального стажу період роботи з 09.09.1983 по 27.03.1995 та до пільгового стажу із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2 період роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000, у зв'язку з чим призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно із пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.02.2024.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 частково задоволений позов:
- визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за віком згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано зарахувати до страхового стажу періоди роботи у колгоспі з 09.09.1983 по 05.09.1986 та з 06.09.1986 по 27.03.1995 за трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 12.09.1986, зарахувати до пільгового стажу на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком №2 період роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000, та повторно розглянути заяву від 30.01.2024 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Донецькій області просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що до страхового стажу не враховано згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 12.09.1986 періоди роботи в колгоспі з 09.09.1983 по 05.09.1986; з 06.09.1986 по 27.03.1995, оскільки у відомостях про трудову участь у громадському господарстві не зазначена повна підстава внесення записів (відсутні дати та номера документів), довідки про трудову участь у громадському господарстві не надавались. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи з 27.10.1999 по 27.04.2000, оскільки є перерва в атестації робочого місця.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.01.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заяву передано на розгляду ГУ ПФУ в Донецькій області.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №084050017406 від 05.02.2024 відмовлено у призначенні пенсії за віком та зазначено, що згідно наданих документів страховий стаж становить 28 років 06 місяців 6 днів, стаж роботи за Списком № 2 становить 05 років 10 місяців 29 днів. До страхового стажу не враховано періоди роботи в колгоспі з 09.09.1983 по 05.09.1986 та з 06.09.1986 по 27.03.1995. До пільгового стажу роботи за списком №2 зараховано періоди роботи з 20.06.1996 по 26.10.1999, з 28.04.2000 по 19.11.2002 за виключенням періоду з 27.10.1999 по 27.04.2000, оскільки є перерва в атестації робочого місця.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Основних положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №110 від 17.08.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, як передбачено пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 “Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
У трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 , наявні наступні записи:
- про членство у колгоспі:
09.09.1983 - прийнятий у члени колгоспу «Зоря комунізму» (наказ №18 від 09.09.1983);
05.09.1986 - вихід з членів колгоспу за власним бажанням (наказ №16 від 05.09.1986);
05.09.1986 - прийнятий у члени рибколгоспу «Шлях до комунізму» (наказ №15 від 05.09.1986);
16.09.1991 - рибколгосп «Шлях до комунізму» перейменований з 06.09.1991 на р/к-п «Таврія» (наказ №2 від 06.09.1991 загальних зборів);
27.03.1995 - дозволений вихід з членів рибколгоспу відповідно до поданої заяви за власним бажанням (наказ № 1 від 14.03.1995).
- відомості про роботу:
09.09.1983 - направлений різноробочим у відділ №1;
03.05.1984 - 17.05.1986 - служба в армії;
05.09.1986 - направлений різноробочим у сільське господарство;
07.04.1987 - направлений у будівельну бригаду різноробочим;
1988 рік - прийнятий на роботу електромонтером;
07.04.1995 - 14.11.2019 - прийнятий на роботу електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання у житлово-комунальне господарство;
27.11.2019-20.11.2020 - виплата допомоги по безробіттю.
Відповідно до відомостей про трудову участь у громадському господарстві трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 підставою внесення записів зазначено книгу обліку трудового стажу та заробітку колгоспника.
Відповідно до архівних довідок №05-07/3-2671 від 16.01.2024 та №05-07/3-2672 від 16.01.2024, видані Державним архівом Запорізької області, за змістом яких у протоколах засідань правління та зборів уповноважених членів колгоспу «Зоря комунізму» Василівського району Запорізької області за 1983 - 1986 роки, а також у протоколах засідань правління та загальних зборів уповноважених членів риболовецького колгоспу «Путь к коммунизму» (з 1991 року - «Таврія») Василівського району Запорізької області за 1986-1990 роки, 1992-1996 роки рішення про затвердження мінімуму трудової участі (мінімуму вихододнів) відсутні.
Документи з особового складу риболовецького колгоспу «Путь к коммунизму» («Таврія») Василівського району Запорізької області за 1986-1996 роки на зберігання до Державного архіву Запорізької області не надходили, у зв'язку з чим надати відомості про кількість відпрацьованих вихододнів ОСОБА_1 немає можливості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). Законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств. Відтак, неналежне ведення трудової книжки не може позбавити особу права на включення періодів роботи до стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Отже, записами у трудовій книжці та архівними довідками підтверджується стаж роботи позивача в колгоспі з 09.09.1983 по 05.09.1986 та з 06.09.1986 по 27.03.1995.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 10 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.01.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
За правовою позицією, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 в справі №520/15025/16-а, будь-які причини, з яких атестація не була проведена, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та відмову заявникові в наданні пенсії. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочою місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1.
Таким чином, відповідачем було протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу періоди з 27.10.1999 по 27.04.2000.
Крім того, згідно частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто пенсійний орган, у випадку виявлення помилок або неточностей у документах, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема:
- отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;
- проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати;
- вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання;
- порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів.
Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області маючи цілу низку повноважень, не вчинило жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивача на пенсію, поклавши весь тягар відповідальності на останнього.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 22.10.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова