21 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7529/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №280/7529/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Запорізької міської ради про визнання діяльності дискримінаційною та визнання нечинним рішення,-
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №280/7529/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Підставою для відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору стало те, що скаржник, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору жодним чином не обґрунтовує підстав для такого звільнення, що виключає можливість суд встановити наявність або відсутність правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року скаржник отримав 01 жовтня 2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
15 жовтня 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 в якій скаржник просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись при цьому на незадовільний майновий стан, необхідність застосування практики Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя та те, що за нормами Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.
Проте, вищезазначена заява не свідчить про усунення скаржником недоліку апеляційної скарги у встановлений судом строк, враховуючи наступне.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до положень статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
При цьому, обов'язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.
Як вбачається з доданих до заяви документів, скаржник як на доказ підтвердження скрутного майнового стану, який перешкоджає їй сплатити судовий збір у розмірі визначеному законом вказує на копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 23.05.2024 року.
Копії документів, які видаються, зокрема, органами державної влади України, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144.
Так, пунктом 5.32 ДСТУ 4163:2020 визначено, що відмітку про наявність примірника документа з паперовим (електронним) носієм інформації проставляють згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» та наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5 «Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.11.2014 за № 1421/26198. У разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс.
Однак, додана до заяви копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів, утриманих податків не засвідчена особою, яка їх видала та, у разі створення таких відомостей з примірника електронного документа паперовим носієм інформації зазначені відомості не містять штрих-код або QR-код, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що копія зазначених відомостей не є документом, який підтверджує майновий стан скаржника.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказує, що зазначення скаржником про відповідність оригіналу вищезазначених відомостей не свідчать про відповідність цього документу оригіналу, оскільки ОСОБА_1 не є особою яка видала зазначений документ, як наслідок не є уповноваженою особою на засвідчення копії такого документу.
Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що сама по собі відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Беззаперечно може свідчити про скрутне матеріальне становище заявника документ на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, проте скаржником такого документу надано не було.
Щодо посилань скаржника на необхідність застосування практики Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Тобто, для застосування практики Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя, скаржник, під час звернення до суду з апеляційною скаргою повинен був надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб, оскільки звільнення від сплати судового збору не є автоматичним, а вирішення цього питання здійснюється виключно на підставі документів наданих особою, яка звертається до суду.
Помилковими суд апеляційної інстанції вважає і доводи скаржника про те, що за нормами Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, оскільки предметом спору у цій справі не є відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.
Інші аргументи, наведені скаржником в заяві про звільнення від сплати судового збору не дають підстав для звільнення її від сплати судового збору відповідно до ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 23 вересня 2024 у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №280/7529/24.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року у справі №280/7529/24 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 21 жовтня 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова