17 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/33321/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року (суддя Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.11.2023 №1976 «Про притягнення поліцейського Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на службі в Національній поліції на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, має спеціальне звання капітан поліції. На підставі наказу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 01.11.2023 № 1809 стосовно нього було призначено службове розслідування за відомостями викладеними в заяві ОСОБА_2 . В подальшому, згідно з п. 1 наказу відповідача від 28.11.2023 №1976 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання вимог пункту 6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та п. 5 розділу II наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», п. 3.12 Посадової інструкції, що виразилося у неповідомленні за скороченим номером виклику поліції « 102» про отримання заяви від ОСОБА_3 та не включенні портативного реєстратору з моменту початку виконання службових обов'язків на місці події до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Позивач наполягає, що дії відповідача щодо видання наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконними і такими, що порушують його права та не відповідають вимогам положень Закону України «Про Національну поліцію». Під час службового розслідування не встановлено обставин дисциплінарного проступку. При притягненні до дисциплінарної відповідальності не враховано характер проступку, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. При проведенні службового розслідування не враховано, що заявник ОСОБА_2 неодноразово подавав заяви, в тому числі про неправомірні дії співробітників поліції, що пов'язано з цивільно-правовими відносинами, що склалися у нього з ОСОБА_3 , яка подає зустрічні заяви. Також не враховано, що позивачем було виконано пункт наказу, невідкладно після подання заяви ОСОБА_3 здійснено дзвінок на скорочений номер « 102», який був зареєстрований у встановленому порядку в той же день. Крім того, у процесі виконання службових обов'язків позивачем було здійснено дії по включенню портативного відеореєстратора, однак з технічних причин він не включився. Разом з тим позивач при виконанні своїх обов'язків будь-яких дій спрямованих на вирішення питань, викладених в заяві ОСОБА_3 не здійснював, що підтверджується матеріалами службового розслідування, що не могло призвести до порушення прав і інтересів громадян та заподіяти шкоду, не свідчить про неналежне виконання позивачем службових обов'язків при вирішенні звернення громадян. За викладених обставин, позивач наполягає на безпідставності притягнення його до дисциплінарної відповідальності, зазначає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм права. Скаржник вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що комісією з проведення службового розслідування обґрунтовано зазначено про наявність в діях поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку. Також скаржник зазначає, що визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно застосувати до поліцейського, є переважним правом прямого начальника, його дискреційними повноваженнями.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про закріплення за оперативними зонами поліцейських офіцерів громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського РУП ГУНП» від 23.01.2023 №144, поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 закріплено за оперативною зоною відділення поліції №8 Дніпровського РУП.
На адресу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вх. №Ч-2928 від 25.10.2023) та Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вх. Ч-3097 від 08.11.2023) надійшла заява ОСОБА_2 за фактом погроз та пошкодження особистого майна з боку поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , що мало місце 16.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 .
На адресу Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вх. №Ч-604 від 06.11.2023) надійшла заява ОСОБА_2 щодо протиправних дій поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції Шломи С.О., який перевищуючі свої службові повноваження, без законних на те підстав, проник на територію приватного домоволодіння ОСОБА_2 , та здійснив протиправні дії.
Наказом Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про організацію проведення службового розслідування» №1809 від 01.11.2023 у відповідності до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893 та Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженого наказом НП України від 04.10.2018 № 929, призначено проведення службового розслідування, за відомостями викладеними у заяві ОСОБА_2 , щодо можливих неправомірних дій поліцейського офіцера громади СВГ ВП Дніпровського РУП капітана поліції ОСОБА_1 .
Наказом Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про продовження строку проведення службового розслідування» №1866 від 14.11.2023, у зв'язку з тим, що проведення службового розслідування потребує більш детального розгляду та вжиття відповідних заходів, а також необхідністю в проведенні повної, поглибленої, всебічної та об'єктивної перевірки, на підставі п. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, було продовжено строк проведення службового розслідування за заявою ОСОБА_2 щодо можливого вчинення дисциплінарних проступків поліцейським офіцером громади СВГ ВП ДРУП капітаном поліції Шломою С.О. на п'ятнадцять днів.
22.11.2023 т.в.о. начальника ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області затверджено Висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у заяві ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій поліцейського офіцера громади СВГ ВП Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .
Службовим розслідуванням установлено таке.
16.10.2023 о 12:07 на спецлінію поліції « 102» від ОСОБА_4 надійшло повідомлення про те, що до неї зателефонував поліцейський, який повідомив, що буде лізти на територію її домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки раніше там мешкала співмешканка сина, яка хоче забрати свої речі.
Зазначене повідомлення було зареєстровано до ЄО ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП за № 10551 від 16.10.2023.
16.10.2023 о 12:43 на спецлінію поліції « 102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що йому за адресою: АДРЕСА_1 потрібна слідчо-оперативна група для фіксації події та скаржився на дії поліцейського ОСОБА_1 .
Зазначене повідомлення було зареєстровано до ЄО ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП за № 10552 від 16.10.2023.
16.10.2023 о 13:01 на спецлінію поліції « 102» від поліцейського офіцера громади СВГ ВП Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 надійшло повідомлення про те, що він телефонує з метою реєстрації звернення ОСОБА_3 , яка повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 вигнав її з будинку та не дає забрати особисті речі та погрожує фізичною розправою.
Вказане повідомлення було зареєстровано до ЄО ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП за № 10553 від 16.10.2023.
16.10.2023 о 13:10 на спецлінію поліції « 102» від ОСОБА_2 надійшло чергове повідомлення, в якому останній скаржиться на неприбуття слідчо-оперативної групи.
Зазначене повідомлення було зареєстровано до ЄО ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП за № 10554 від 16.10.2023.
За вказаними фактами було опитано ОСОБА_2 , мати ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , інспектор СРПП ВП №9 Дніпровського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_8 , інспектор СРПП ВП №9 Дніпровського РУП ГУНП майор поліції Штефан М.М., слідчий СВ ВП №9 Дніпровського РУП ГУНП капітан поліції Козак Д.В., оперуповноважений СКП ВП №9 Дніпровського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_9 , начальник СП ВП №9 Дніпровського РУП ГУНП капітан поліції Самчелєєв П.А., інспектор відділу превенції Дніпровського РУП ГУНП старший лейтенант поліції Євдокименко Г.М., поліцейський офіцер громади СВГ ВП ДРУП капітан поліції Шлома С.О., начальник сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_10 .
Аналізуючи зібрані матеріали цього службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що поліцейський офіцер громади СВГ ВП ДРУП капітан поліції ОСОБА_1 , прийнявши заяву від ОСОБА_3 без відповідної реєстрації прибув на місце події о 12:07, про що свідчить повідомлення на спецлінію « 102» (ЖЄО № 10551 від 16.10.2023). Про реєстрацію звернення ОСОБА_3 капітан поліції ОСОБА_1 повідомив на спецлінію « 102» лише о 13:01 (ЖЄО № 10553 від 16.10.2023). Тобто капітаном поліції ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» в частині того, що у разі отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляти про це за скороченим номером виклику поліції « 102».
Крім цього, ПОГ СВГ ВП ДРУП капітан поліції ОСОБА_1 під час виїзду до місця події за заявою ОСОБА_3 нагрудною камерою не користувався, чим порушив вимоги п. 5 розділу II наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», а саме не включення портативного реєстратору з моменту початку виконання службових обов'язків на місці події.
У зв'язку з протиріччями, викладеними у поясненнях ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та інших свідків з одного боку, та поясненнях ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та капітана поліції ОСОБА_1 з іншого боку, в частині незаконного проникнення на територію домоволодіння та пошкодження майна, не процесуальним шляхом встановити не виявляється можливим.
Висновком службового розслідування пропонується за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УШ, п. 1,2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», недотриманні вимог пункту 6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та п. 5 розділу II наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», п. 3.12 Посадової інструкції, що виразилося у неповідомленні за скороченим номером виклику поліції « 102» про отримання заяви від ОСОБА_3 та не включенні портативного реєстратору з моменту початку виконання службових обов'язків на місці події, застосувати до поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 (0007157) дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
28.11.2023 Дніпровським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №1964 «Про притягнення поліцейського Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»
Згідно з пунктом 1 наказу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 28.11.2023 №1964 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання вимог пункту 6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та п. 5 розділу II наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», п. 3.12 Посадової інструкції, що виразилося у неповідомленні за скороченим номером виклику поліції « 102» про отримання заяви від ОСОБА_3 та не включенні портативного реєстратору з моменту початку виконання службових обов'язків на місці події до нього, було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Не погодившись із вказаним наказом від 28.11.2023 №1964, вважаючи його протиправним, прийнятими із порушенням законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша). Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі по тексту - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга).
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2 частини третьої); сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції (пункт 13 частини третьої).
Під час виконання службових обов'язків поліцейський має право, зокрема, вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання (пункт 2 частини шостої); приймати у межах, визначених посадовими (функціональними) обов'язками, рішення або брати участь у їх підготовці (пункт 3 частини шостої); ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення (пункт 7 частини шостої); робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами (пункт 8 частини шостої); на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань (пункт 10 частини шостої).
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частиною п'ятою статті 13 Дисциплінарного статуту застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).
Згідно пункту 2 розділу ІІ Порядку №893, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
Матеріалами справи встановлено, що підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування про недотримання вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання вимог пункту 6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та п. 5 розділу II наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», п. 3.12 Посадової інструкції, що виразилося у неповідомленні за скороченим номером виклику поліції « 102» про отримання заяви від ОСОБА_3 та не включенні портативного реєстратору з моменту початку виконання службових обов'язків на місці події до нього, було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
За результатами службового розслідування, поліцейський офіцер громади СВГ ВП Дніпровського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 , прийнявши заяву від ОСОБА_3 без відповідної реєстрації прибув на місце події о 12:07, про що свідчить повідомлення на спецлінію « 102» (ЖЄО № 10551 від 16.10.2023). Про реєстрацію звернення ОСОБА_3 капітан поліції ОСОБА_1 повідомив на спецлінію « 102» лише о 13:01 (ЖЄО № 10553 від 16.10.2023). Відповідно до Акту перегляду відеозаписів зі службового портативного відеореєстратора, який використовувався поліцейськими, під час реагування на подію, що мала місце 16.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 від 14.11.2023, дисциплінарною комісією в рамках проведення службового розслідування, призначеного наказом Дніпровського ВП ГУНП від 01.11.2023 № 1809, 14.11.2023 на комп'ютері у службовому кабінеті №101 Дніпровського ВП ГУНП переглянуто відеоматеріали зі службового портативного відеореєстратору інспектора СРПП ВП № 9 Дніпровського РУП майора поліції Штефана М.М., який здійснював реагування на подію, що мала місце 16.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме було переглянуто 1 відеофайл з відеореєстратора (DSJ_0000429_000000). З переглянутих у ході службового розслідування відеоматеріалів встановлені наступні факти: 12:21:53-12:26:59 - біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться службовий автомобіль д.з. 2941, з якого вийшли поліцейський офіцер громади СВГ ВП ДРУП капітан поліції ОСОБА_1 та невідома жінка. Невідома жінка представилася ОСОБА_3 . ПОГ СВГ ВП ДРУП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомили, що стукали у ворота для того щоб позвати господарів. На територію домоволодіння по АДРЕСА_1 не заходили. Власників домоволодіння по АДРЕСА_1 на місці події не було. Крім того, ані у наданих поясненнях під час проведення службового розслідування, ані у позовній заяві та відповіді на відзив, позивач не зазначає, які саме обставини стали перешкодою для невідкладного повідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про звернення до нього громадянки ОСОБА_3 із заявою (повідомленням) щодо вчинення стосовно неї протиправних дій з боку її колишнього чоловіка, а також з яких саме причин позивач, прийнявши вказану заяву без відповідної реєстрації прибув на місце події о 12.07 год., а про реєстрацію звернення ОСОБА_3 повідомив на спецлінію « 102» лише о 13.01 год.
Позивач скористався своїм правом відповідно до ч. 2 ст.18 Дисциплінарного статуту та в рамках службового розслідування надав письмові пояснення, за змістом яких позивач не заперечує, що по приїзду за адресою: АДРЕСА_1 , бодікамеру для здійснення відеозапису не вмикав, оскільки була злива.
У позовній заяві та відповіді на відзив позивач зауважує, що у процесі виконання службових обов'язків позивачем здійснено дії по включенню портативного відеореєстратора, однак з технічних причин він не включився. Разом з тим позивач при виконанні своїх обов'язків будь-яких дій спрямованих на вирішення питань, викладених в заяві ОСОБА_3 не здійснював, що підтверджується матеріалами службового розслідування, що не могло призвести до порушення прав і інтересів громадян та заподіяти шкоди, не свідчить про неналежне виконання ним службових обов'язків при вирішенні звернення громадян.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції погодився з висновком, що капітаном поліції ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» в частині того, що у разі отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляти про це за скороченим номером виклику поліції « 102», а також порушено вимоги п. 5 розділу II наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», в частині не включення портативного реєстратору з моменту початку виконання службових обов'язків на місці події до нього, а отже комісією з проведення службового розслідування правильно зазначено про наявність в діях поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
У зв'язку з викладеним, відомості, що стали підставою для призначення та проведення службового розслідування визнано такими, що знайшли своє підтвердження.
28.11.2023 Дніпровським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №1964 «Про притягнення поліцейського Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»
Згідно з пунктом 1 наказу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 28.11.2023 №1964 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», недотримання вимог пункту 6 розділу II наказу МВС України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та п. 5 розділу II наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», п. 3.12 Посадової інструкції, що виразилося у неповідомленні за скороченим номером виклику поліції « 102» про отримання заяви від ОСОБА_3 та не включенні портативного реєстратору з моменту початку виконання службових обов'язків на місці події до нього, було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
При цьому, інших належних доказів, які б спростовували окреслені висновки службового розслідування, позивачем до суду не надано.
Суд звертаючись до практики Верховного Суду зазначає, що згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.12.2021 у справі №120/278/20-а з подібними правовідносинами, повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених службовим розслідуванням, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов'язків, визнанню особою своєї вини в ході службового розслідування, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, у даному випадку голови НП України, оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з восьми можливих видів дисциплінарних стягнень.
Так, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, прийнято із використанням, зокрема, відомостей, наявних в матеріалах службового розслідування та ґрунтується на самостійних правових підставах.
Аналогічного змісту підхід викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та від 02.10.2018 у справі №9901/454/18.
Згідно усталеної практики Верховного Суду щодо застосування означених норм права, викладено у постановах від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 та від 29.02.2024 у справі №260/5566/22, від 14.03.2024 у справі №120/210/23, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.
При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є саме вчинення ним дисциплінарного проступку, частина восьма статті 19 Статуту визначає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Тут, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного зауваження до найсуворішого звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплірнарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.
У справах №420/14443/22 та №260/5566/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
Верховний Суд зауважив на тому, що повноваження керівника стосовно обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Відтак, колегія критично ставиться до твердження позивача щодо безпідставності застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, оскільки вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження.
Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім того, позивач прийняв присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і які він повинен дотримуватися.
Суд зазначає, що підставою для застосування стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.
При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
Суб'єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
У даному випадку, під час службового розслідування відповідачем надавалась оцінка діям позивача, виходячи з порушення службової дисципліни та належної організації роботи поліцейського.
На думку суду, дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним службової дисципліни.
З огляду на вказане у своїй сукупності, за встановлених обставин службового розслідування, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження позивача про відсутність підстав для застосування до нього спірного виду дисциплінарного стягнення, тоді як відповідач, застосовуючи такий захід, на переконання суду апеляційної інстанції, діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з положеннями статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно встановлено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що має наслідком скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров