21 жовтня 2024 р. Справа № 520/5066/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. (ухвалене суддею Кухар М.Д.) по справі № 520/5066/24
за позовом ОСОБА_1
до Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області , Начальника Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області Беседіна Андрія Олександровича
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Куп'янської міської військової адміністрацій Куп'янського району Харківської області, Начальника Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області середній заробіток на час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника за період з 18.10.2022 р. по 22.01.2023 р. загалом за 97 днів, в сумі 109048,37 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Кодексу законів про працю України (в подальшому -КЗпП України), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідачі подали до суду апеляційної інстанції письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення І сесії VIII скликання Куп'янської міської ради Харківської області від 10.12.2020 р. № 14-VIII «Про обрання секретаря Куп'янської міської ради Харківської області» ОСОБА_1 , обрано секретарем Куп'янської міської ради Харківської області та на підставі розпорядження Куп'янського міського голови від 17.12.2020 р. «Про початок виконання службових обов'язків секретарем міської ради» з 18.12.2020 р. ОСОБА_1 , приступив до виконання своїх посадових обов'язків.
Рішенням IX сесії Куп'янської міської ради Харківської області VІІІ скликання від 23.07.2021 р. повноваження секретаря Куп'янської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 достроково припинено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 р. у справі № 520/13628/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , а саме: визнано протиправним та скасовано рішення IX сесії Куп'янської міської ради Харківської області VIII скликання від 23.07.2021 р. № 258 “Про дострокове припинення повноважень секретаря Куп'янської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 »; визнано протиправним та скасовано розпорядження Куп'янського міського голови № 155о/с від 26.07.2021 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади секретаря Куп'янської міської ради Харківської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді секретаря Куп'янської міської ради Харківської області з 27.07.2021 р.
Розпорядженням Президента України від 27.10.2022 р. № 257/2022-рп ОСОБА_3 призначено начальником Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 р. у справі № 520/13628/21 розпорядженням начальника Куп'янської військової адміністрації № 28\ос від 23.01.2023 р. секретаря Куп'янської міської ради Харківської області ОСОБА_1 поновлено на посаді та 04.12.2023 р. позивачу виплачено середній заробіток за вимушений прогул в розмірі 283261,58 грн.
Розпорядженням начальника Куп'янської військової адміністрації № 13 від 09.02.2023 р. секретарю Куп'янської міської ради Харківської області ОСОБА_1 встановлено простій не з вини працівника.
Позивач, вважаючи, що за період з 18.10.2022 р. по 22.01.2023 р. відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не припустились затримки виконання рішення суду, а саме постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 р. у справі № 520/13628/21 про поновлення позивача на роботі, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області середнього заробітку на час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника за період з 18.10.2022 р. по 22.01.2023 р.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Частиною 2 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови, але ж не військова адміністрація, як тимчасовий державний орган з цілком визначеним обсягом повноважень.
Указом Президента України від 27.10.2022 р. № 737/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» було утворено Куп'янську міську військову адміністрацію Куп'янського району Харківської області.
Постановою Верховної Ради України від 16.11.2022 р. № 2777-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», начальник Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району здійснює повноваження відповідної міської ради та її виконавчого комітету, а також міського голови.
Частиною 5 статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частиною 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Згідно із ч. 2 ст.235 КЗпП України, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 236 КЗпП України, у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При цьому, належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.
Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно з якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Таким чином, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 23.03.2023 р. у справі № 420/8539/21, від 18.12.2023 р. у справі № 640/27278/21.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 р. у справі № 520/13628/21 позивача, зокрема поновлено на посаді секретаря Куп'янської міської ради Харківської області з 27.07.2021 р., проте, на посаді ОСОБА_1 поновлено 23.01.2023 р., згідно із розпорядженням начальника Куп'янської військової адміністрації № 28\ос від 23.01.2023 р.
Таким чином, враховуючи, що період затримки виконання рішення про поновлення на роботі необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, у спірних правовідносинах на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за несвоєчасне виконання рішення про поновлення на роботі за період з 18.10.2022 р. (наступний день після постановлення рішення про поновлення на роботі) по 22.01.2023 (день, що передує дню винесення наказу про поновлення позивача на посаді, тобто відновлення його права на працю).
Щодо розрахунку суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, яка стягнута судом першої інстанції на користь позивача, колегія суддів зазначає, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку, у тому числі за час невиконання рішення про поновлення на роботі, такий обчислюється за правилами, визначеними Порядком обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.021995 р. № 100.
Згідно із абз. 3, 4 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Відповідно до п. 5 Порядку № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно із абз. 1 п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно із ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи № 520/13628/21 судом апеляційної інстанції встановлено, що середньоденна заробітна плата позивач складає 1124,21 грн., відповідно до довідки Куп'янської міської ради Харківської області №83 від 22.09.2021 р.
Таким чином, оскільки середньоденна заробітна плата позивача складала 1124,21 грн., то середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 18.10.2022 р. по 22.01.2023 р. складає 109048,37 грн. (1124,21 грн. х 97 днів) та підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити та стягнути з Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 р. у справі № 520/13628/21 за період з 18.10.2022 р. по 22.01.2023 р. в розмірі 109048, 37 грн.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. по справі № 520/5066/24 - скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Куп'янської міської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 р. у справі № 520/13628/21 за період з 18.10.2022 р. по 22.01.2023 р. в розмірі 109048 (сто дев'ять тисяч сорок вісім) гривень 37 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич