Справа № 359/114/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4575/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
15 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
потерпілої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13травня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогозів Бориспільського району Київської області, громадянина України, неповнолітнього, студента ІІ курсу ДПТЗ «Переяславський центр професійно-технічної освіти», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,запис в демографічному реєстрі №20061003-08990,
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком терміном на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 300 000 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 37 890 грн. в рахунок витрат на правову допомогу. Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду, 30.09.2023 року близько 11:45 год. ОСОБА_7 , керуючи мотоциклом марки «Днепр-11», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній автодорозі - вулиці Котовського в с. Рогозів Бориспільського району Київської області в напрямку провулку Набережного, в порушення вимог пунктів 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, а також, порушуючи вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», пункту 16.11 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху» та дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, наближаючись до нерегульованого перехрестя з головною автодорогою - вулицею Центральна в с. Рогозів Бориспільського району Київської області, не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом «SHINERAY XY250GY-9A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , який рухався зліва направо відносно напрямку руху мотоцикла «Днепр-11», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Центральній в напрямку автодороги Н-08.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «SHINERAY XY250GY-9A», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці пригоди.
Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок закритої травми грудної клітки з переломом 6-го ребра зліва, з ушкодженням пристінної плеври зліва та лівої легені, що ускладнилась крововтратою та шоком.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 2.3 б), д), 10.1, 16.11, дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_11 .
Такими своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок в частині часткового задоволення цивільного позову скасувати та ухвалити новий вирок, яким повністю відмовити у задоволенні цивільного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вважає, що вирок в частині задоволення цивільного позову не відповідає принципам справедливості та ухвалений з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд при вирішенні цивільного позову не врахував, що висновком судової автотехнічної експертизи №СE-19/111-23/62460-IT від 24.11.2023 року встановлена обопільна вина як потерпілого, так і обвинуваченого в даній ДТП, при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа загиблого потерпілого, виявлений етиловий спирт в крові в концентрації 0,69%, що могло знизити уважність та притупити реакцію загиблого, через що власне він не зміг уникнути зіткнення.
Також, на думку сторони захисту, позиція потерпілої з приводу її звернення до суду на відшкодування витрат на правову допомогу, свідчить не про моральні страждання та відповідно намагання стягнути моральну шкоду через ці страждання, а саме про забезпечення собі певного достатку за рахунок обвинуваченого, який від початку досудового розслідування і до винесення вироку суду, визнав свою вину та щиро розкаювався. Окрім того, звертає увагу на те, що ДТП в якому загинув чоловік потерпілої сталося 30 вересня 2023 року, а договір про надання правової допомоги було укладено лише 11 грудня 2023 року, майже на етапі коли досудове розслідування було завершено, а заява потерпілої про проведення експертного психологічного дослідження надійшла до Українського центру судових експертиз 04 січня 2024 року.
Звертає увагу, що допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_12 зазначила, що на момент проведення експертизи, їй не була відома інформація ні про обопільність вини обвинуваченого і потерпілого, ні те, що у потерпілого був виявлений етиловий спирт в крові в концентрації 0,69% і що така інформація могла б зменшити на третину визначений нею розмір моральної шкоди.
Вважає, що послуги адвоката, зазначені в договорі про надання правової допомоги, були здебільшого фіктивними, оскільки будь-яка його участь як на стадії досудового розслідування, так і представництва в підготовчому провадженні, взагалі нічим не підтверджена, окрім, як складанням і поданням цивільного позову та участі адвоката у кількох судових засіданнях, а тому сума винагороди є завищеною.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, захисника, законного представника,які підтримали апеляційну скаргу, прокурора та потерпілу, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги,перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, розмір та вид призначеного основного покарання із звільненням від його відбування з випробуванням сторонами у апеляційному порядку не оскаржується.
Як встановлено в суді першої інстанції та не заперечується самим обвинуваченим, вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, спричинило тяжкі наслідки у виді смерті потерпілого ОСОБА_11 .
Дружина загиблого ОСОБА_10 у кримінальному провадженні звернулась з цивільним позовом до ОСОБА_7 про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди 766 800 грн., а також витрат на правничу допомогу у розмірі 75 780 грн.
Вироком цивільний позов задоволений частково та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 300 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди та 37890 грн. у рахунок витрат на правову допомогу.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд врахував висновок психологічного дослідження на предмет розміру заподіяної моральної шкоди потерпілій, яким була визначена сума грошового еквіваленту моральних страждань у розмірі 766 800 грн, показання експерта в судовому засіданні, обставини дорожньо-траспортної події, яка мала місце за обопільною виною водіїв , і обґрунтовано стягнув з ОСОБА_7 у рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги показання експерта, обопільність вини водіїв, на змісті судового рішення не ґрунтуються.
Перебування під час ДТП загиблого у стані легкого алкогольного сп'яніння не може свідчити про відсутність у потерпілої ОСОБА_10 моральних страждань у зв'язку із смертю чоловіка внаслідок винних дій ОСОБА_7 і не може слугувати мотивом для відмови у задоволені вимог про відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів вважає, що еквівалент моральних страждань потерпілої, визначений судом першої інстанції у розмірі 300 000 грн., відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.
Предметом детальної судової перевірки були заявлені вимоги про стягнення витрат з надання правової допомоги, в результаті чого, суд, проаналізувавши обсяг наданих стороною захисту правових послуг, не визнав підтвердженими витрати на досудовому слідстві і дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого витрат на правничу допомогу лише на стадіях підготовчого судового засідання та судового розгляду, що становить 37 890 грн, які підтверджені договором про надання правової допомоги, відповідним розрахунком та відповідною квитанцією про отримання коштів адвокатським бюро.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував відсутність доказів участі представника потерпілої на досудовому слідстві, також суперечить змісту вироку.
Інших міркувань, якими б спростовувалися висновки суду у частині вирішення цивільного позову, апеляційна скарга не містить.
Судове рішення у частині розв'язання вимог цивільного позову потерпілої є належним чином мотивованим, ґрунтується на об'єктивно з'ясованих обставинах, досліджених під час судового розгляду , ухвалене з дотриманням вимог Цивільного Кодексу України, що регламентують питання відшкодування шкоди.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які б могли слугувати підставами для безумовного скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин вирок є законним.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: