30 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 15.08.2024 задоволено частково клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Зобов'язано ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Покладено на ОСОБА_6 такі обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладених на підозрюваного обов'язків визначено до 15.10.2024.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу,
Справа № 753/15756/24 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6095/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, що приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання, слідчий суддя одночасно вдався до аналізу та оцінки доказів, долучених до матеріалів клопотання на предмет їх достатності, належності та допустимості, що не відноситься до компетенції слідчого судді на стадії досудового розслідування.
При цьому, аналізуючи кожен окремий доказ, наданий як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, слідчим суддею з порушенням принципу безсторонності було надано критичну оцінку виключно доказам, наданим стороною обвинувачення, у той час як докази сторони захисту взяті судом до уваги за відсутності будь-яких підстав.
Слідчим суддею не взято до уваги, що зібрані у ході досудового розслідування докази дають достатні підстави для повідомлення ОСОБА_6 про підозру, а також підстави для ініціювання питання щодо застосування відносно нього найсуворішого запобіжного заходу.
Враховуючи тяжкість можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_6 за вчинення інкримінованого йому злочину, розмір завданих збитків, який є в особливо великих розмірах, а також матеріальний стан підозрюваного, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.
Також, підозрюваний, використовуючи свій вплив, зв'язки та відповідний авторитет, може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість надати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
Отже, на даному етапі досудового розслідування цілком ймовірним є ризик незаконного впливу на свідків.
Крім того, ОСОБА_6 з 31.03.2015 виконує функції директора ТОВ «СПЕЦСЕРВІС АДС», яке прийняло участь у 314 державних закупівлях та стало переможцем у 279 закупівлях, уклало 274 договори на загальну суму близько 115 мільйонів, що дає всі підстави вважати, що під час проведення закупівель ОСОБА_6 могли вживатись дії, направлені на заволодіння бюджетними коштами, а тому продовжує існувати ризик щодо вчинення ним кримінального правопорушення.
На думку апелянта, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та не сприятиме запобіганню вказаних ризиків.
30.09.2024 від захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких захисник посилався на необгрунтованість доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, групою слідчих слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 12024100020001559 від 22.03.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «СПЕЦСЕРВІС АДС», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, діючи на підставі наказу №80Л від 31.03.2015, будучи службовою особою відповідно до ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, маючи на меті заволодіння чужим майном - грошовими коштами, що виділені з місцевого бюджету міста Києва в особливо великих розмірах, діючи з метою власного збагачення, 09.12.2023 у невстановлені досудовим розслідуванням точний час та місці, уклав та підписав договір підряду № 88 «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: АДРЕСА_1 (1 черга)» з комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» (Замовник) в особі директора ОСОБА_10 .
Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах Договірної ціни, що наведена в розділі ІІІ Договору, виконати роботи з «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: АДРЕСА_1 (1 черга)» за ДК 021:2015-45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація за завданням Замовника та у встановлений строк здати виконання робіт Замовнику, а Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від Підрядника закінчені роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.4 Підрядник повинен виконати передбачені договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам, умовам тендерної проектно-кошторисної документації на об'єкт.
Ціна договору становить 24 955 423,00 грн, без ПДВ.
Відповідно до розділу 4 пп. 4.1, 4.2 розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником по факту виконання робіт, при умові надходження коштів з джерел фінансування на даний об'єкт. Поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи Замовник здійснює лише при умові коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.
У подальшому, реалізуючи свій неправомірний умисел, направлений на заволодіння чужим майном - грошовими коштами, що виділені з місцевого бюджету міста Києва, в особливо великих розмірах, достовірно знаючи, що фактичні обсяги і вартість виконаних будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: АДРЕСА_2 , не відповідають один одному, використовуючи надані службові повноваження щодо підписання актів приймання виконаних робіт, які являються офіційними документами, у невстановлені досудовим слідством точний час, дату та місці, своїм підписом засвідчив акти приймання виконаних будівельних робіт по договору №88 від 09.12.2023 за роботи, які виконувались у період з грудня 2022 року по жовтень 2023 року.
Висновком експерта, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, встановлено, що обсяги, якість та вартість фактично виконаних робіт і матеріалів по об'єкту «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: АДРЕСА_1 (1 черга)» відповідно до договору №88 від 09.12.2023 не відповідають обсягам, якості та вартості, визначеним проектно-кошторисною та фінансово-звітною документацією, а саме актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В.
Висновком експерта, за результатами проведення судово-економічної експертизи, розмір матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету в результаті виконання договору №88 від 09.12.2022 по об'єкту будівництва «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: АДРЕСА_1 (1 черга)» становить 2 781 209,00 грн. з ПДВ.
Як зазначено слідчим, внаслідок неправомірних дій директора ТОВ «СПЕЦСЕРВІС АДС» ОСОБА_6 , що виразились у заволодінні чужим майном, вчиненому шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими в умовах воєнного стану, внаслідок неналежного виконання будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт навчально-матеріальної бази з підготовки сил муніципальної безпеки та територіальної оборони за адресою: АДРЕСА_1 (1 черга)», місцевому бюджету міста Києва завдано збитків в особливо великих розмірах у сумі 2 781 209,00 грн. з ПДВ.
02.08.2024 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном, вчиненому шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України.
14.08.2024 слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , в якому просила застосуватидо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів із визначенням застави у виді 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 460 000 грн.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 15.08.2024 задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Зобов'язано ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Покладено на ОСОБА_6 такі обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали в частині покладених на підозрюваного обов'язків визначено до 15.10.2024.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Розглядаючи клопотання, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять дані на підтвердження підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема висновок проведеної у справі експертизи. Натомість, як зазначив слідчий суддя, інших вагомих доказів причетності підозрюваного до інкримінованого йому злочину, на даній стадії досудового розслідування не надано.
Крім того, слідчим суддею визнано частково доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, зокрема, можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом незаконного впливу на свідків та інших учасників процесу.
Разом з тим, як вірно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що у кримінальному провадженні існують інші ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_6 , зокрема, можливості останнього переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки як під час розгляду судом першої інстанції клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, так і під час апеляційного розгляду, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, працевлаштований, має родину, виховує малолітню дитину, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію та майновий стан, приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме у виді особистого зобов'язання.
Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя при розгляді клопотання вдався до аналізу та оцінки кожного з доказів, долучених до матеріалів клопотання на предмет їх достатності, належності та допустимості, спростовуються змістом оскаржуваної ухвали, яка не містить відомостей про дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання тих питань, які не віднесені до компетенції слідчого судді на даній стадії досудового розслідування. Натомість, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів надав загальну оцінку вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Посилання прокурора щодо наявності у кримінальному провадженні ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає не обгрунтованими, оскільки прокурором не наведено достатніх відомостей на підтвердження вказаних обставин.
Крім того, апеляційна скарга не містить та прокурором не наведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного та його процесуальної поведінки, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не зможе запобігти ризикам, які прокурор вважає доведеними.
Станом на день апеляційного розгляду прокурором не надано відомостей про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 з моменту повідомлення йому про підозру у даному кримінальному провадженні, та застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3