22 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1168/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції від 09.01.2024 №99/123/05/12-2024;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого зонального сектору №4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 05.09.2002 по 30.03.2011, з 07.09.2012 по 26.09.2013 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах КМСН, КР та УБОЗ; з 15.08.2015 по 19.09.2015 р. - з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби (участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення);
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого зонального сектору №4 відділу кримінальної поліції Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області, стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням вислуги в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 05.09.2002 по 30.03.2011, з 07.09.2012 по 26.09.2013 - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах КМСН, КР та УБОЗ; з 15.08.2015 по 19.09.2015 р. з розрахунку 3 місяці за 1 місяць служби (участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення), та встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років, відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію".
- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що наданий час проходить службу в поліції. При цьому зазначив, що звернувся з рапортом до посадових осіб відповідача в якому просив, здійснити перерахунок та зарахувати до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції періоди (в пільговому обчисленні) його роботи відповідно до послужного списку.
Однак, відповідач листом відмовив позивачеві в зарахуванні вислуги в пільговому обчисленні та зазначив, що зарахування періодів служби у пільговому обчисленні Законом не передбачено.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки на його думку має право на зарахування до календарної вислуги років, вислугу, в пільговому обчисленні, при цьому посилався на ряд нормативно - правових актів в тому числі на Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що звернення позивача до суду з вимогою про зобов'язання ГУНП здійснити перерахунок та зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за певні періоди служби, є передчасним з огляду на те, що позивач не звертався до ГУНП з приводу даного питання.
Також, на думку відповідача є помилковими твердження позивача щодо зарахування діючому поліцейському до календарної вислуги років вислугу років в пільговому обчисленні на підставі нормативно - правових актів, які регулюють правовідносини у сфері пенсійного забезпечення.
Поряд з цим, відповідач звертав увагу суду на те, що статтею 78 Закону України "Про Національну поліцію" зарахування до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, періодів проходження служби на пільгових умовах не передбачено. Таким чином, на думку відповідача, правові підстави для зарахування до календарної вислугу років, яка дає право на призначення пенсії, встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, пільгової вислуги років відсутні.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Позивач на час звернення в суд проходить службу в поліції в підрозділі ГУНП в Чернівецькій області.
2. Позивач звернувся з рапортом до посадових осіб відповідача в якому просив, здійснити перерахунок та зарахувати до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди його роботи відповідно до послужного списку.
3. Відповідач листом відмовив позивачеві в зарахуванні вислуги в пільговому обчисленні та зазначив, що зарахування періодів служби у пільговому обчисленні суперечить вимогам чинного законодавства.
4. Судом також дослідженні послужний список позивача та трудова книжка позивача.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. До вирішення спірних правовідносин застосуванню підлягають наступні норми матеріального права, зокрема: Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393), Постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988), Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджений наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 ( далі - Порядок № 260).
2. Предметом розгляду даного спору є незгода позивача з висновком відповідача, про відмову здійснити перерахунок та зарахувати останньому до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за відповідні періоди служби.
Крім того, звертаючись до суду позивач також просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та зарахувати останньому до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за певні періоди.
3.Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом відповідно до матеріалів справи, зокрема згідно змістового наповнення рапорту позивача від 27.12.2023 - останній не звертався до посадових осіб відповідача з приводу здійснення перерахунку вислуги років в пільговому обчисленні для призначення пенсії.
Питання яке порушене позивачем в рапорті стосувалося виключно здійснення перерахунку календарної вислуги років в пільговому обчисленні та зарахування до стажу служби в поліції, для встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за певні періоди.
Отже, з огляду на наведене вище слід дійти висновку, що звернення позивача до суду з вимогою про зобов'язання ГУНП здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, в пільговому обчисленні, сформовану за певні періоди служби, є передчасною з огляду на те, що позивач не звертався до ГУНП з такими вимогами.
Суд звертає увагу на те, що судовому захисту підлягають виключно порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Водночас, суд наголошує на тому, що здійснення перерахунку та зарахування позивачеві до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії в пільговому обчисленні не є предметом даного спору, оскільки позивач не ставив перед ГУНП таку вимогу (не звертався з відповідним рапортом), а останній не відмовляв з даного приводу, відтак позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.
4. Суд вважає безпідставними та необґрунтованими також посилання позивача в мотивувальній частині адміністративного позову на Закон № 2262- XII та Постанову № 393, про зарахування діючому поліцейському до календарної вислуги років вислугу років в пільговому обчисленні, оскільки зазначені нормативно - правові акти регулюють правовідносини у сфері пенсійного забезпечення.
При цьому, слід зазначити і те, що згідно абзацу 1 преамбули Закону № 2262-XII, цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Водночас, згідно преамбули Постанови № 393, остання прийнята відповідно до Закону №2262-XII і Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону та встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону, а не додаткової відпустки чи встановлення надбавки.
Згідно п. б ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, а також не заперечується позивачем в позовній заяві, останній на момент звернення до суду проходить службу в Національній поліції України, а тому посилання останнього на вказані нормативно - правові акти є безпідставними, оскільки такі не визначають правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, відтак до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
5. Суд також відхиляє і твердження позивача, про зарахування пільгової вислуги для встановлення надбавки за стаж служби в поліції та надання додаткової оплачуваної відпустки, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 78 Закону № 580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Згідно частини 4 ст. 78 цього ж Закону, порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови № 988 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки (в тому числі і надбавки за стаж служби в поліції), доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання п. 7 вказаної Постанови, наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, був затверджений Порядок № 260, відповідно до п. 3 Розділу II якого, надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови № 988.
До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію». Слід звернути увагу, що зазначені вище вимогу Закону не передбачають зарахування поліцейському пільгової вислуги років до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Отже, норми Постанови № 393 не можуть бути застосовні, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право саме на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, оскільки Постанова №393 прийнята на виконання Закону № 2262-XII та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським саме у випадку призначення пенсії за вислугу років.
6. Системний аналіз наведеного вище в сукупності, дає підстави суду дійти висновку, про те, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, слід застосовувати приписи ч.2 ст. 78 Закону № 580-VIII, згідно яких встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року в справі № 520/903/19, що відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні до спірних правовідносин.
7. Оцінюючи спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити також і те, що звертаючись до суду позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, окрім іншого посилався на ряд нормативно - правових актів, в тому числі і на норми Наказу МВС України від 30.04.2013 року № 418 "Про порядок обчислення вислуги років для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 746 від 02.09.2019, що на думку суду теж є додатковою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відмовляючи позивачеві в задоволенні вимог позивача, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Решта доводів учасників справи не спростовують висновків суду щодо правомірності дій відповідача у спірних правовідносинах.
8. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).
9. Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
10. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат щодо стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58008, код ЄДРПОУ: 40109079).
Суддя О.В. Боднарюк