22 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/1625/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Мастюгін Євгеній Дмитрович до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування стажу роботи ОСОБА_1 у період з 02.11.1988 по 31.12.1998, а також скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 11.09.2023 №057150012230 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з наступного дня за днем досягнення нею пенсійного віку, а саме з 21.11.2022, зарахувавши до стажу її роботи період з 02.11.1988 по 31.12.1998.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.09.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 11.09.2023 №057150012230 відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку із тим, що пенсійний орган не врахував до страхового стажу позивача період її роботи з 02.11.1988 по 31.12.1998, оскільки відсутнє рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Із вказаним рішенням позивач не погоджується, посилаючись на те, що до заяви про призначення пенсії нею подано показання свідків, які працювали з нею у період з 02.11.1988 по 31.12.1998 та їх трудові книжки. Щодо надання інших документів, позивач вказувала, що вони втрачені, зокрема позивачем через вторгнення російської федерації до України втрачено трудову книжку. У зв'язку зі цим, позивач зверталась до пенсійного органу із заявою про надання її допомоги у додатковому підтвердженні її стажу у період з 02.11.1988 по 31.12.1998.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти позову, посилаючись на те, що до страхового стажу не враховано період роботи з 02.11.1988 по 31.12.1998 у Маріупольській кондитерській фабриці, оскільки трудову книжку заявницею не надано. Звернено увагу суду, що із заявою щодо підтвердження зазначеного вище періоду роботи показаннями свідків заявниця не зверталась, опитування свідків, які підтверджують зазначений період роботи, територіальними органами Пенсійного фонду України не здійснювались, Акти опитування свідків відсутні. Вказано, що позивачем не було дотримано встановленого порядку підтвердження стажу роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, тобто заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.
Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області правомірно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІVвід 09.07.2003.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, не погоджуючись з позовними вимогами, подало до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 04.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. за принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
За результатами розгляду даної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято оскаржуване позивачем рішення про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 02.11.1988 по 31.12.1998, оскільки відсутнє рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Відповідач вважає, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства, отже в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Не погоджуючись із відзивами на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзиви, в якому повідомила, що трудову книжку разом із заявою про призначення пенсії нею не було подано, оскільки її зареєстрованим місцем проживанням є місто Маріуполь, в якому вона проживала станом на день повномасштабного вторгнення рф в Україну, і в ході активних бойових дій її трудова книжка не вціліла. Тому, скористалась Порядком підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (№637), а саме п. 17, згідно якого за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Позивач вказувала, що даний пункт не містить відсилки до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1.
Зазначала, що до заяви про призначення пенсії нею була подана заява про підтвердження стажу свідками, а також самі покази свідків, та документи, які підтверджують їх особу та підтверджуваний стаж. Цей факт вбачається з документа "Підтвердження подання заяви про призначення пенсії", який долучено до позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
04.09.2023 позивач звернулась до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за допомогою вебпортал Пенсійного фонду України (а.с. 15 на звороті).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 11.09.2023 №057150012230 відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж особи 24 роки 7 місяців 13 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.11.1988 по 31.12.1998, оскільки відсутнє рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (а.с. 45 на звороті).
21.09.2023 позивач зверталась через вебпортал Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ДО заяви позивачем додано наступні документи: заяву про підтвердження стажу, показання свідка ОСОБА_2 , показання свідка ОСОБА_3 , трудову книжку свідка ОСОБА_2 , трудову книжку свідка ОСОБА_3 (а.с. 12).
21.09.2023 позивач зверталась через вебпортал Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про надання допомоги у підтвердженні його стажу на Маріупольській кондитерській фабриці у період роботи з 02.11.1988 по 31.12.1998. Просив суд вислати у вебпорталі ПФУ рішення про відмову в призначенні пенсії та обов'язково зазначивши назву органу, який це рішення прийняв, а також розрахунок стажу, проведений у ході розгляду його заяви про призначення пенсії (а.с. 13).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.10.2023 №19763-18785/Ш-02/8-0500/23 повідомлено позивача про прийняте рішення від 11.09.2023 №057150012230, яким в призначенні пенсії їй відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с. 9).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.10.2023 №0500-0220-/89231 позивача повідомлено про те, що для підтвердження стаж на підставі показань свідків необхідно звернутися до сервісного центру територіального органу Пенсійного фону України з відповідною заявою , в якій зазначено період роботи, назву підприємства, установи, організації, їх місце заходження, посаду, на якій працювали, та дані про двох свідків (а.с. 10).
11.11.2023, 23.01.2024 та 28.03.2024 позивач за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України звернувся із скаргою на бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 11.09.2023 №057150012230. До скарги позивачем подано підтвердження подання заяви встановленого зразка, копії рішення про відмову у призначенні пенсії, заява від 21.09.2023, лист щодо надання копії рішення про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 , лист щодо надання відповіді звернення ОСОБА_1 , підтвердження подання заяви встановленого зразка про підтвердження стажу свідками (а.с. 11).
Листом департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг від 08.04.2024 №2800-030203-8/21252 позивача повідомлено про те, що відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктами 17, 18 Порядку № 637 визначено порядок підтвердження стажу роботи показами свідків.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
Згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (зі змінами) (далі - Порядок №18-1), дія Порядку №18-1 поширюється на осіб, які працювали, зокрема, у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника. Заявник може додатково подавати інші документи про стаж роботи.
Повідомлено, що за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 04.09.2023 позивач зверталась із заявою про призначення пенсії за віком. За наданими документами та даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, страховий стаж склав менше 29 років страхового стажу. У зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу було відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Даним листом повідомлено про те, що оскільки для підтвердження періоду роботи у 1988-1998 роках не надано документів про стаж роботи, підстави для зарахування цього періоду на підставі показань свідків відсутні. Додатково повідомлено, що підтвердження стажу показами свідків здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України з дотриманням вимог, передбачених Порядком № 637 (а.с. 6-7).
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Згідно пункту 1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобу Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченій пунктом 20 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки", включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Умови призначення пенсії за віком наведені у ст.26 Закону №1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно з ч.2 ст.26 Закону №1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років (ч.3 ст.26 Закону №1058-IV).
Частиною 4 ст.26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст.62 Закону №1788-ХІІ).
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Згідно з п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до п. 17, 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.
У разі коли в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, зараховується у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
Із аналізу зазначених норм, суд прийшов до висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, суд зазначає, що на виконання п. 20 Порядку №637 постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (надалі Порядок №18-1).
Пунктом 1 Порядку №18-1 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:
для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Дія Порядку №18-1 поширюється на осіб, які працювали, зокрема у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).
Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань. (п.3 Порядку №18-1)
Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (пункт 6 Порядку №18-1).
Згідно п.7 Порядку №18-1 для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.
Відповідно до п.10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу. Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника. Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи. (пункт 11 Порядку №18-1).
Відповідно до пункту 15 Порядку №18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Зі змісту наведених положень Порядку №18-1 слідує, що для підтвердження стажу роботи заявник (уповноважений представник) подає до територіального органу Пенсійного фонду України відповідну заяву, за результатами розгляду якої комісією, що діє при органі Пенсійного фонду, приймається рішення про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Тим часом п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пункті 17, 19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії.
Як зазначалось позивачем, в обґрунтування позовних вимог, до заяви про призначення пенсії, заявником додано трудову книжку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх показання як свідків.
Так, згідно показання ОСОБА_2 від 16.05.2023, остання працювала на Маріупольській кондитерській фабриці, що підтверджується трудовою книжкою. Знала ОСОБА_1 та разом працювали на Маріупольській кондитерській фабриці в період з 02.11.1988 по 31.12.1998 (а.с. 32 на звороті).
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , остання дійсно працювала на Маріупольській кондитерській фабриці в період з 02.11.1988 по 31.12.1998 (а.с. 22-24).
Згідно показання ОСОБА_3 від 22.05.2023, остання працювала на Маріупольській кондитерській фабриці, що підтверджується трудовою книжкою. ОСОБА_1 працювала на Маріупольській кондитерській фабриці в період з 02.11.1988 по 31.12.1998 (а.с. 19).
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , остання дійсно працювала на Маріупольській кондитерській фабриці (а.с. 25-31).
Таким чином, показами свідків підтверджено факт працевлаштування позивача на Маріупольській кондитерській фабриці.
Суд погоджується з доводами суб'єкта владних повноважень про те, що згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).
Водночас, суд зазначає, що п. 2 Порядку №637 визначено, що у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Отже, зважаючи на наведені норми, у суду відсутні підстави для не врахування та не взяття до уваги додані позивачем до матеріалів справи показання ОСОБА_2 від 16.05.2023 та ОСОБА_3 від 22.05.2023, а також їх трудові книжки.
Поряд із цим, суд бере до уваги, те, що як свідчать матеріали справи, позивач зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявами про підтвердження її стажу роботи та заявою про надання допомоги у підтвердженні її стажу. Однак, в ході судового розгляду справи, ані позивачем, ані пенсійним органом, не надано до матеріалів справи, жодної відповіді щодо підтвердження її стажу.
Відтак, суд вважає, що втрата позивачем трудової книжки, у зв'язку з вторгненням рф на території України, не може бути підставою для не зарахування періоду роботи позивача з 02.11.1988 по 31.12.1998 на Маріупольській кондитерській фабриці та позбавляти позивача права на призначення пенсії.
Відтак, підтвердження періодів роботи позивача за відсутності оригіналу документа про стаж (диплома про навчання) має здійснюватися органом Пенсійного фонду України у відповідності до вимог Порядку №637, Порядку №18-1, однак при прийнятті спірного рішення пенсійним органом не дотримано вимог вказаних Порядків та дійшов передчасних висновків про відмову в призначенні пенсії позивачу.
У свою чергу, суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємства, в якому працював позивач, або архівні установи для отримання відомостей щодо спірного періоду роботи позивача.
Підсумовуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що відповідач повинен був у відповідності до вимог чинного законодавства, під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії, врахувати показання ОСОБА_2 від 16.05.2023 та ОСОБА_3 від 22.05.2023, а також їх трудові книжки.
З огляду на наведене правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 11.09.2023 №057150012230 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 з наступного дня за днем досягнення нею пенсійного віку, а саме з 21.11.2022, зарахувавши до стажу її роботи період з 02.11.1988 по 31.12.1998, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу, а здійснення обрахунку стажу відноситься до виключних повноважень пенсійного органу, то суд не вправі зобов'язувати пенсійний орган зараховувати до стажу роботи позивача період з 02.11.1988 по 31.12.1998. Тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
З огляду на суть та характер спірних відносин, зважаючи на необґрунтованість і передчасність прийнятого оскаржуваного рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, як орган, який прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення основних позовних вимог, щодо яких фактично вини спір, то суд стягує з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, орган, який приймав оскаржуване рішення, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Мастюгін Євгеній Дмитрович до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 11.09.2023 №057150012230 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.09.2023 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду..
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Григораш