Справа № 560/12121/24
іменем України
21 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Департаменту поліції особливого призначення »Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють» №188 від 02.08.2024 в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней») Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють» №1152о/с від 14.08.2024 в частині звільнення поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней») Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють» старшого сержанта поліції Сиска Олександра Олександровича;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють» поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней») Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють» з 14.08.2024 року;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють» виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 14.08.2024 року по день винесення рішення суду про поновлення на службі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з листопада 2015 року проходив службу в Національній поліції України, а з березня 2024 року в Департаменті поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України “Лють». Вказує, що 14.08.2024 року наказом начальника ДПОП “ОШБ Національної поліції України “Лють» №1152о/с від 14.08.2024 року його звільнено з поліції, по негативним мотивам. Позивач зауважує, що службове розслідування посадовими особами БСО “Еней» ДПОП “ОШБ Лють» проведено поверхнево, однобічно, без врахування всіх обставин події, оскільки за час проходження служби позивач ніколи не відмовлявся виконувати поставлені задачі, в тому числі і в зоні бойових дій, неодноразово безпосередньо приймав участь в бойових діях, не має діючих дисциплінарних стягнень, згідно службових характеристик характеризується виключно з позитивної сторони. Наказ вважає протиправним, а звільнення - незаконним, так як відповідачем безпідставно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності, а вид обраного та застосованого дисциплінарного стягнення є необґрунтованим і надмірним. Вважає, що в його діях відсутній склад будь-якого дисциплінарного проступку, тому наказ про звільнення підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що підставою видання наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції став висновок службового розслідування від 02.08.2024, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими батальйону спеціальних операцій (“Еней») ДПОП “ОШБ “Лють», що виразилось у відмові виконувати наказ командира БСО (“Еней») ДПОП “ОШБ “Лють» від 02 липня 2024 року № 175ДСК “Про виконання бойового (спеціального) завдання», зокрема за участі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що такі дії позивача підривають авторитет Національної поліції України в суспільстві та суперечать принципам діяльності поліцейського, а також не сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. При накладенні на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції було враховано тяжкість проступку, також були враховані обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
Наказом ДПОП “ОШБ “Лють» від 22.03.2024 року № 492 о/с (по особовому складу), старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0059172), призначено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней») ДПОП “ОШБ “Лють».
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 03 липня 2024 року № 649, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БСО (“Еней») ДПОП “ОШБ “Лють», зокрема за участі ОСОБА_1 .
Під час службового розслідування встановлено, що з метою участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України, а також для виконання бойових (спеціальних) завдань підрозділами Національної поліції України, окремі поліцейські БСО (“Еней») ДПОП “ОШБ “Лють», зокрема, ОСОБА_1 , згідно з наказом ДПОП “ОШБ “Лють» від 20.06.2024 № 197ДСК, із 20.06.2024 до особливого розпорядження, відряджені до оперативно-тактичного угруповання “Луганськ» оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця» до Донецької та Луганської областей.
02.07.2024 під час доведення наказу командира БСО (“Еней») ДПОП “ОШБ “Лють» від 02 липня 2024 року № 175ДСК “Про виконання бойового (спеціального) завдання» майор поліції ОСОБА_2 віддав усний наказ старшому сержанту поліції ОСОБА_1 стати у стрій, з метою подальшого доведення до нього наказу командира БСО (“Еней») ДПОП “ОШБ “Лють» від 02 липня 2024 року № 175ДСК “Про виконання бойового (спеціального) завдання», на що останній не відреагував, відійшов від місця шикування та до виконання бойового наказу не приступив.
У подальшому, 09.07.2024, заступник командира БСО ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють" майор поліції ОСОБА_2 почав доводити вимоги наказу командира БСО "Еней" ДПОП "ОШБ "Лють" від 06 липня 2024 року № 196ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання" до поліцейського взводу № 1 роти № 2 БСО ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють" старшого сержанта поліції Сиска О. О., однак останній знов відмовився вислуховувати зміст бойового наказу та пішов в протилежному напрямку від ОСОБА_2 , медичного працівника, психолога та поліцейського управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють", тим самим не приступив до виконання зазначеного бойового наказу.
Факт доведення змісту наказу командира БСО ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють" від 06 липня 2024 року № 196ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання" зафіксовано поліцейськими управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють", за допомогою портативних реєстраторів "Tescar BDC-43-GWCP".
Опитаний у ході проведення службового розслідування ОСОБА_2 пояснив, що перед відрядженням з особовим складом був проведений інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю та особистої безпеки поліцейського, про що свідчать їх підписи у відповідних журналах. Також доведені вимоги посадових інструкцій та змін в законодавстві, які стосується поліції особливого призначення. Морально- психологічний та фізичний стан особового складу був задовільним.
Під час доведення бойового наказу командира БСО "Еней" ДПОП "ОШБ "Лють" від 02 липня 2024 року № 175ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання" він надав усний наказ старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , стати до строю, на що останній відмовився та відійшов від місця шикування, тим самим не виконав усний наказ. Окрім того, 09.07.2024 ОСОБА_2 почав доведення наказу командира БСО (“ ІНФОРМАЦІЯ_1 ") ДПОП "ОШБ "Лють" від 06 липня 2024 року № 196ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання" ОСОБА_1 , однак останній знов відмовився вислуховувати зміст бойового наказу та пішов в протилежному напрямку від ОСОБА_2 , медичного працівника, поліцейського управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють" та психолога.
Обставини відмови від виконання наказів також підтверджуються поясненнями, наданими опитаним у ході проведення службового розслідування командиром роти № 2 БСО ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють", майором поліції ОСОБА_3 відповідно до яких, з 18.06.2024 до особливого розпорядження підпорядкований йому особовий склад роти № 2 БСО с ДПОП ОШБ "Лють" відряджений до Донецької області. Прибувши, ОСОБА_3 з особовим складом проведено бесіду щодо дотримання ними службової дисципліни. Морально-психологічний та фізичний стан був задовільний. Також зазначив, що ОСОБА_2 віддав усний наказ старшому сержанту поліції ОСОБА_1 стати до строю для доведення вищезазначеного бойового наказу, на що останній відмовився та пішов. Окрім того, 09.07.2024, коли ОСОБА_2 почав доводити бойовий наказ старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , останній знову відмовився вислуховувати зміст бойового наказу та з метою подальшого ухилення від його виконання пішов в протилежному напрямку від ОСОБА_2 , медичного працівника та поліцейського управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють".
На час доведення бойового наказу, причин для його невиконання, зі слів медика, були відсутні. Також медик зазначив, що погіршення стану здоров'я або загострення хронічних хвороб у зазначених поліцейських були відсутні. Окрім того, психологом було проведено візуальне спостереження за вищезазначеними поліцейськими. В результаті спостереження на момент доведення бойового наказу встановлено, що психоемоційний стан зазначених поліцейських був задовільний, гострих стресових реакцій не спостерігалось, в групі посиленої психологічної підтримки та допомоги вони не перебувають, протипоказань до виконання бойового завдання під час вказаного огляду не виявлено, про що психолог повідомив усім присутнім. Усних доповідей та рапортів від вищезазначених поліцейських щодо неможливості виконання бойових (спеціальних) завдань, у зв'язку зі станом здоров'я або з інших причин, не надходило.
Окрім того, в межах службового розслідування були опитані начальник відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" підполковник поліції ОСОБА_4 та керівник госпітальної групи зведеного загону в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України капітан ОСОБА_5 , котрі підтвердили відсутність протипоказань до виконання бойового завдання.
Наказом т. в. о. начальника ДПОП “ОШБ "Лють" №188 від 02.08.2024 "Про застосування дисциплінарних стягнень» на підставі висновку службового розслідування від 26 липня 2024 року № 158/59/01-2024вн, керуючись нормами статей 4, 11-14, 19, 20 та 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженим наказом Національної поліції України від 04 жовтня 2018 року № 929 (у редакції наказу Національної поліції України від 29 грудня 2022 року № 938) за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", затвердженої командиром батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана, штурмова бригада Національної поліції України "Лють" 20 березня 2024 року, що виразилося в невиконані усного наказу заступника командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" стати у стрій і як наслідок призвело до невиконання наказу командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 02 липня 2024 року № 175ДСК “Про виконання бойового (спеціального) завдання, а також у невиконанні наказу командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана, штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 06 липня 2024 року №196ДСК застосувати до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана, штурмова бригада Національної поліції України "Лють" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника ДПОП “ОШБ Національної поліції України “Лють» (по особовому складу) №1152о/с від 14.08.2024 року відповідно до пункту 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0059172) поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" із 14 серпня 2024 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з вимогами статті 17 Закону статті 18 Закон № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
За приписами частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поняття "службова дисципліна" включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Згідно ч. 1, 2 ст.26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893.
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.
В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч. 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту, Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Як уже зазначалось, наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 03 липня 2024 року № 649, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БСО ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють", зокрема за участі ОСОБА_1 .
Пунктом першим розділу V Порядку № 893 визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
- одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
- одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
- отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктом 2 розділу VІ Порядку № 893 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Згідно пункту 9 розділу VІ Порядку № 893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
У разі якщо уповноважений керівник не має права на накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на поліцейського, він затверджує висновок службового розслідування і одночасно порушує перед старшим прямим керівником, наділеним правом накладати таке стягнення, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського.
Так, за наслідком проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування від 26 липня 2024 року № 158/59/01-2024вн, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БСО ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють".
Висновком встановлено, що до ДПОП "ОШБ "Лють" надійшла доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють" ( т. в. о. начальника управління моніторингу) підполковника поліції Матвійчука О.Г. від 03 липня 2024 року № 3884-2024 про те, що ОСОБА_2 під час доведення наказу командира БСО ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють" від 02 липня 2024 року № 175ДСК “Про виконання бойового (спеціального) завдання», віддав усний наказ поліцейському взводу № 1 роти № 2 БСО ("Еней") ДПОП "ОШБ "Лють" старшому сержанту поліції ОСОБА_1 стати у стрій, однак останній відмовився , відійшов та у подальшому до виконання бойового наказу не приступив.
Під час спроби повторно отримати пояснення від ОСОБА_1 щодо подій його відмови від виконання наказу командира БСО (" ІНФОРМАЦІЯ_1 ") ДПОП "ОШБ "Лють" від 06 липня 2024 року № 196ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання", останній знову відмовився, у зв'язку із чим було складено відповідний Акт (від 10.07.2024 № 445ВС/59/01-2024вн).
Опитані у ході проведення службового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що перед відрядженням з особовим складом був проведений інструктаж із заходів безпеки при поводженні зі зброєю та особистої безпеки поліцейського, про що свідчать їх підписи у відповідних журналах. Також доведені вимоги посадових інструкцій та змін в законодавстві, які стосується поліції особливого призначення. Морально- психологічний та фізичний стан особового складу був задовільним. На час доведення бойового наказу, причин для його невиконання, зі слів медика, були відсутні. Також медик зазначив, що погіршення стану здоров'я або загострення хронічних хвороб у зазначених поліцейських були відсутні. Окрім того, психологом було проведено візуальне спостереження за вищезазначеними поліцейськими. В результаті спостереження на момент доведення бойового наказу встановлено, що психоемоційний стан зазначених поліцейських був задовільний, гострих стресових реакцій не спостерігалось, в групі посиленої психологічної підтримки та допомоги вони не перебувають, протипоказань до виконання бойового завдання під час вказаного огляду не виявлено, про що психолог повідомив усім присутнім. Усних доповідей та рапортів від вищезазначених поліцейських щодо неможливості виконання бойових (спеціальних) завдань, у зв'язку зі станом здоров'я або з інших причин, не надходило.
Окрім того, в межах службового розслідування були опитані начальник відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" підполковник поліції ОСОБА_4 та керівник госпітальної групи зведеного загону в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України капітан ОСОБА_5 , котрі підтвердили відсутність протипоказань до виконання бойового завдання.
На підставі висновку службового розслідування від 26 липня 2024 року № 158/59/01-2024вн, керуючись нормами статей 4, 11-14, 19, 20 та 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Переліком посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, затвердженим наказом Національної поліції України від 04 жовтня 2018 року № 929 (у редакції наказу Національної поліції України від 29 грудня 2022 року № 938) за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", затвердженої командиром батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана, штурмова бригада Національної поліції України "Лють" 20 березня 2024 року, що виразилося в невиконані усного наказу заступника командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" стати у стрій і як наслідок призвело до невиконання наказу командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 02 липня 2024 року № 175ДСК “Про виконання бойового (спеціального) завдання, а також у невиконанні наказу командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 06 липня 2024 року №196ДСК застосувати до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана, штурмова бригада Національної поліції України "Лють" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Суд зазначає, що вказані вище обставини, які встановлені комісією під час службового розслідування, знайшли своє підтвердження у висновку від 26 липня 2024 року № 158/59/01-2024вн та слугували підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Згідно змісту оскаржуваного наказу т. в. о. начальника ДПОП “ОШБ "Лють" №188 від 02.08.2024 "Про застосування дисциплінарних стягнень» від 26 липня 2024 року № 158/59/01-2024вн, до поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", затвердженої командиром батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана, штурмова бригада Національної поліції України "Лють" 20 березня 2024 року, що виразилося в невиконані усного наказу заступника командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" стати у стрій і як наслідок призвело до невиконання наказу командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 02 липня 2024 року № 175ДСК “Про виконання бойового (спеціального) завдання, а також у невиконанні наказу командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 06 липня 2024 року № 196ДСК.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах службове розслідування призначене за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції.
Суд звертаючись до практики Верховного Суду вказує, що згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.12.2021 у справі №120/278/20-а з подібними правовідносинами, повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених службовим розслідуванням, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов'язків, визнанню особою своєї вини в ході службового розслідування, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, у даному випадку начальника ДПОП "ОШБ "Лють", оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з восьми можливих видів дисциплінарних стягнень.
Так, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, прийнято із використанням, зокрема, відомостей, наявних в матеріалах службового розслідування та ґрунтується на самостійних правових підставах.
Аналогічного змісту підхід викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та від 02.10.2018 у справі №9901/454/18.
Приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на те, що предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.
У позовній заяві обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що перебуваючи на службі в батальйоні спеціальних операцій "Еней" ДПОП "ОШБ Лють" неодноразово виконував бойові завдання та приймав безпосередню участь у бойових діях в м. Вовчанськ, Харківської області, де ним було отримано неодноразово контузії та поранення, внаслідок чого з 01.06 2024 року по 07.06 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в м. Харків. Після повернення до місця дислокації підрозділу, у нього сильно погіршився стан здоров'я та морально-психологічний стан, хвороби які у були почали активно прогресувати. Вказує, що не відмовлявся виконувати бойовий наказ, а лише просив надати належну медичну допомогу, після чого буде готовий до виконання бойових завдань.
Проте, суд критично оцінює вказані посилання, оскільки дослідивши зміст медичних документів, наданих позивачем також і до матеріалів справи, можна дійти висновку, що станом на 02.07.2024 та 09.07.2024 (період доведення до позивача наказу) у позивача були відсутні будь-які обмеження для виконання службових повноважень. Рекомендацій щодо оформлення тимчасової непрацездатності у медичних документах не виявлено. Таким чином факт тимчасової непрацездатності та наявності медичного висновку про тимчасову непрацездатність станом на 02.07.2024 та 09.07.2024 не встановлений. Інших документів, що підтверджують незадовільний стан здоров'я станом на час виникнення спірних правовідносин до суду позивачем не надано.
Окрім того, в межах службового розслідування були опитані начальник відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП "ОШБ "Лють" підполковник поліції ОСОБА_4 та керівник госпітальної групи зведеного загону в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України капітан ОСОБА_5 , котрі підтвердили відсутність протипоказань до виконання бойового завдання.
Суд зазначає, що матеріалами службового розслідування підтверджено, що під час доведення бойового наказу командира БСО "Еней" ДПОП "ОШБ "Лють" від 02 липня 2024 року № 175ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання" ОСОБА_2 надав усний наказ старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , стати до строю, на що останній відмовився та відійшов від місця шикування, тим самим не виконавши усний наказ. В подальшому, 09.07.2024 ОСОБА_2 почав доведення наказу командира БСО (“Еней") ДПОП "ОШБ "Лють" від 06 липня 2024 року № 196ДСК "Про виконання бойового (спеціального) завдання" ОСОБА_1 , однак останній знов відмовився вислуховувати зміст бойового наказу та пішов в протилежному напрямку від ОСОБА_2 , медичного працівника, поліцейського управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють" та психолога.
Вищевказане також підтвердилось відеозаписами наданими відповідачем до суду, що зафіксовані поліцейським управління моніторингу ДПОП "ОШБ "Лють", за допомогою портативних реєстраторів "Tescar BDC-43-GWCP", які переглянуті судом під час дослідження матеріалів справи.
Суд також наголошує, що однією з підстав для винесення оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції стало вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення ним вимог вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", затвердженої командиром батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана, штурмова бригада Національної поліції України "Лють" 20 березня 2024 року, що виразилося в невиконані усного наказу заступника командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" стати у стрій і як наслідок призвело до невиконання наказу командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 02 липня 2024 року № 175ДСК “Про виконання бойового (спеціального) завдання, а також у невиконанні наказу командира батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" від 06 липня 2024 року № 196ДСК, що в свою чергу є порушення службової дисципліни та вчинення дій, які дискредитують звання працівника Національної поліції України.
Положення статей 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію", а також приписів Правил етичної поведінки поліцейських, покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
З наданих матеріалів вбачається, що позивачем складено присягу працівника Національно поліції України, згідно якої останній усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягнув вірно служити Українському родові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права та свободи людини, честь Держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Крім того, наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Згідно вказаних правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, у тому числі:
- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;
- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;
- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі тощо.
Крім того, матеріалами справи встановлено що, ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлений з посадовою інструкцією поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", затвердженої командиром батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана, штурмова бригада Національної поліції України "Лють" 20 березня 2024 року.
Відповідно до посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" основним завданням поліцейського взводу, зокрема, є:
- участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України.
Позивач - поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону спеціальних операцій (“Еней") ДПОП "ОШБ "Лють" за своїми функціональними обов'язками несе відповідальність за:
- неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов'язків;
- порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції Україна та антикорупційного законодавства;
- недотримання Присяги працівника поліції;
- умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень прямих керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Також зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції.
Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Позивач прийняв присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і які він повинен дотримуватися.
Верховним Судом у постанові від 05 березня 2020 року у справі №815/4478/16 визначено, що порушення присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Отже, звільнення за порушення службової дисципліни, що виразилося в порушенні присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Згідно правових висновків відображених в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18 "в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень".
Підставою для застосування стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.
При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Суб'єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
У даному випадку, під час службового розслідування відповідачем надавалась оцінка діям позивача в контексті дотримання ним присяги поліцейського, виходячи з порушення службової дисципліни та належної організації роботи поліцейського, а також вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам.
Суд звертає увагу, що в силу покладених на поліцейського службових обов'язків, він не повинен був допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять протиправний характер.
Суд вважає аргументованою правову позицію відповідача щодо того, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством, має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
На думку суду, дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним присяги поліцейського під час військового стану, перебуваючи в умовах бойових дій, а відтак грубого порушенням службової дисципліни.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази відповідача прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (вул. Максименка Федора, 21, м. Київ, 04075 , код ЄДРПОУ - 45013109)
Головуючий суддя П.І. Салюк