Справа № 420/13432/24
(додаткове)
21 жовтня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача за зустрічним позовом про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 р. позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості: по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 9372,15 грн. на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області; по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України) у сумі 1229,12 грн. на бюджетний рахунок - UA308999980314080531000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області. В решті позовних вимог відмовлено. Також задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.07.2023 р. № 0/18777/2405, № 0/18770/2405, № 0/18775/2405.
14.10.2024 р. до суду від представника позивача за зустрічним позовом надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Заява мотивована тим, що АО "ІНТЕЛЛЕКС" в особі адвоката Нікішева О.В. надано професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , на загальну суму 51000 грн., яка включає аналіз позовної заяви ГУ ДПС в Одеській області щодо стягнення з клієнта суми податкового боргу у справі № 420/13432/24, підготовку зустрічної позовної заяви та супутніх процесуальних документів, участь в судових засіданнях. Враховуючи об'єми, якість та кількість підготовлених документів в рамках розгляду справи № 420/13432/24, участь представника позивача за зустрічним позовом у судових засіданнях, понесені витрати є обґрунтованими та співмірними до предмету спору.
16.10.2024 р. представник Головного управління ДПС в Одеській області подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке мотивоване тим, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 51000 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами. Стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача за зустрічним позовом, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Ухвалою від 17.10.2024 р. заяву представника позивача за зустрічним позовом про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2024 р. на 12:00 год. та запропоновано відповідачу за зустрічним позовом до 21.10.2024 р. надати до суду свої міркування з приводу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення.
21.10.2024 р. від представника ОСОБА_1 надійшла про розгляд заяви в письмовому провадженні за його відсутності.
Представник Головного управління ДПС в Одеській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви.
За таких обставин, суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження.
При вирішення даної заяви суд виходить з наступних приписів законодавства.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та АО "ІНТЕЛЛЕКС" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 31.05.2024 р. бн., за яким адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту правову (правничу) допомогу, вчинити від імені та за рахунок клієнта та/або від свого імені, але за рахунок клієнта, певні юридичні дії або надати клієнту за його дорученням інші послуги юридичного характеру, а клієнт зобов'язується сплатити за них відповідну плату.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 51000 грн., представником позивача за зустрічним позовом додано акт наданих послуг від 10.10.2024 р., згідно якого АО "ІНТЕЛЛЕКС" надано такі юридичні послуги: 1. аналіз позовної заяви ГУ ДПС в Одеській області з додатками про стягнення суми податкового боргу у справі № 420/13432/24, тривалістю 5 год. на суму 7500 грн.; 2) підготовка зустрічного позову з додатками у справі № 420/13432/24 щодо оскарження ППР від 31.07.2023 р. № 0/18777/2405, від 31.07.2023 р. № 0/18770/2405, від 31.07.2023 р. № 0/18775/2405 на загальну суму 5437241,45 грн., попередня оцінка наявних доказів на підтвердження позиції ОСОБА_1 , тривалістю 8 год. на суму 12000 грн.; 3) підготовка та подача клопотання про залучення доказів з додатками (первинною документацією щодо діяльності ФОП ОСОБА_1 ) на 1033 арк. у справі № 420/13432/24, тривалістю 4 год. на суму 6000 грн.; 4) підготовка та подача до суду додаткових пояснень щодо аспектів діяльності ФОП ОСОБА_1 в період 2017-2020 років, з відображенням детальної оцінки залученої до суду первинної документації, тривалістю 15 год. на суму 22500 грн.; 5) участь у судових засіданнях тривалістю 2 год. на суму 3000 грн.
В постанові від 24.01.2019 р. у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19,20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений представником позивача за зустрічним позовом розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, суттю виконаних послуг, затраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги, а тому суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 51000 грн. є надмірною, а отже, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч.5 ст.134 КАС України.
Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача за зустрічним позовом та стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 252, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Заяву представника ОСОБА_1 - Нікішева О.В. про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко