Справа № 420/7845/24
18 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06 лютого 2024 року за № 213050036728;
зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 пільговий стаж за списком №2 за період з 01.05.1995 по 12.01.2024 визначений згідно довідки від 12 січня 2024 року за № 26 та з 01.10.1991 по 17.01.1995 визначений згідно довідки від 18 січня 2024 року за № 9;
зобов'язати Головне управління ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, а саме з 30 січня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог та відповіді відзиві зазначено, що ОСОБА_1 з 01.08.1990 по 17.01.1995 року працювала сестрою медичною (палатною у Херсонському обласному закладі з надання психіатричної допомоги). З 01.05.1995 по сьогоднішній день працювала та працюю сестрою медичною різних відділень у Комунальному некомерційному підприємстві Херсонська обласна інфекційна лікарня Херсонської обласної ради. Досягнувши віку 51 років, 30 січня 2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2 розділу XXIV Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року за № 461. Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25- 1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрованого в Мін'юсті 16.03.2021 за № 359/35961, з 01.04.2021 заява була передана на розгляд із застосуванням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій, до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06 лютого 2024 року за № 213050036728 позивачці відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з посиланням на недосягнення віку встановленого абз.2 п.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також відсутності необхідного пільгового стажу. При цьому відповідачами не заперечується наявності у позивачки загального страхового стажу у 44 роки 04 місяці 06 днів. Рішення відповідача про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах на думку позивачки є незаконним, у зв'язку із чим звернулась до суду з даним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від представника відповідача ГУ ПФУ в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 30 січня 2024 року позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , вдруге звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 до Відповідача. До заяви долучила документи, зокрема, такі: - паспорт громадянки України, серії НОМЕР_1 , виданий Суворовським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області 27.11.2006; - копію трудової книжки, серії НОМЕР_2 , заповненої 01.08.1990; - довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану Комунальним некомерційним підприємством “Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського» Херсонської обласної ради від 12.01.2024 № 26, яка підтверджує, що Позивач у період з 01.05.1995 по 04.07.2011 займала посаду сестри медичної-анестезистки відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії; з 05.07.2011 по 31.01.2022 - займала посаду сестри медичної старшої 2 відділення; з 01.02.2022 та станом на дату видачі довідки займала посаду сестри медичної стаціонару 2 відділення; - довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану Комунальним некомерційним підприємством “Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» від 18.01.2024 № 9, яка підтверджує, що Позивач у період з 01.08.1990 по 17.01.1995 здійснювала безпосереднє обслуговування психічнохворих за посадою сестра медична стаціонару; - наказ про результати атестації робочих місць, від 05.07.1994 № 18, виданий Комунальним некомерційним підприємством “Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць, від 08.06.1995 № 44, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею Херсонського виконкому з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (; - наказ про результати атестації робочих місць, від 05.05.2000 № 8, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць, від 04.05.2005 № 29, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею ім. Г.І. Горбачевського з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці, від 29.04.2010 № 33, виданий КЗ “Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського» Херсонської обласної ради з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці, від 30.04.2010 № 32, виданий КЗ “Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського» Херсонської обласної ради з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. На виконання принципу екстериторіальності заяву Позивача розглянуто - Відповідачем ІІ та за результатами розгляду 06.02.2024 прийнято рішення № 213050036728 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, у зв'язку з недосягненням необхідного віку - 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу - не менше 10 років. Відповідач звертає увагу суду, що ним жодних рішень відносно заяви Позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не приймалося, оскільки на виконання принципу екстериторіальності рішення про відмову прийняте відповідачем 2. Вік Позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах: 51 рік 11 місяців; Страховий стаж: 44 роки 04 місяці 06 днів. Пільговий стаж за списком № 2: 02 роки 04 місяці 12 днів. Зараховано з 29.04.2010 по 04.07.2011 ( у кратності згідно ст. 60 Закону № 1788). На дату звернення за призначенням пенсії Позивач працювала.
Відповідач зазначає, що довідка № 26 не відповідає встановленій формі, передбаченій додатком № 5 Порядку 637. До пільгового стажу не зараховано періоди трудової діяльності за довідкою № 26 на посаді сестри медичної-анестезистки відділення анестезіології, сестри медичної старшої 3 відділення, сестри медичної стаціонару 2 відділення : з 01.05.1995 по 28.04.2010; з 05.07.2011 по 31.01.2022; з 01.02.2022 по 12.01.2024. Оскільки, в переліку № 44 від 08.06.1995, переліку № 8 від 05.05.2000 та переліку № 29 від 04.05.2005 відсутня інформація про атестацію посади сестри медичної анестезистки відділення анестезіології. Тобто, за наданими документами не підтверджено атестацію посади. Крім того, за записами трудової книжки ОСОБА_1 у період з 01.05.1995 по 12.01.2006 працювала в Херсонській інфекційній лікарні на посаді палатна медсестра реанімаційного відділення. Разом з тим, згідно даних довідки № 26 у цей період Позивач працювала на посаді сестри медичної-анестезистки відділення анестезіології. Тобто, посада, зазначена в трудовій книжці не відповідає посаді, зазначеній в довідці № 26. Вище, Головне управління зазначало, що якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Так, дійсно, в наказі № 44 від 08.06.1995 зазначена посада медсестри палатної, проте, відповідач звертає увагу суду, що, обов'язковим документом для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є пільгова довідка, у той час, як дані довідки № 26-пільгової, кардинально відрізняються від даних трудової книжки щодо зазначення спірного періоду. В переліках № 33 від 29.04.2010 та № 32 від 30.04.2015 відсутня атестація посади сестри медичної старшої 3 відділення. З огляду на зазначене, неможливо зарахувати вказані періоди до пільгового стажу Позивачеві. З наданих Позивачем документів, останнім наказом про проведення атестації робочих місць був наказ № 32 від 30.04.2015. Як вже зазначалося Відповідачем вище, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Тобто, зазначеним наказом можливо підтвердити період лише до 30.04.2020, відомостей про атестацію робочих місць після цієї дати Позивачем не надано. Довідку № 9 не можливо взяти до уваги, оскільки, згідно її даних у період з 01.08.1990 по 17.01.1995 Позивач виконувала безпосереднє обслуговування психічно хворих за посадою сестра медичні стаціонару (палатна) психіатричного відділення № 13, у той час, як у трудовій книжці та в переліку № 18 від 05.07.1994 відділення № 13 не вказано. Всі вищевказані обставини не дають змогу зарахувати спірні періоди до пільгового стажу ОСОБА_1 . Також, Головне управління звертає увагу суду, що вперше до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах Позивач звернулася 15.01.2024. Відносно її заяви 22.01.2024 було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення про відмову № 213050036728, вказане рішення у судовому порядку останньою не оскаржувалося. Щодо недосягнення Позивачем необхідного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах: Відповідач зазначає, що з 1 січня 2004 року Закон № 1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Пунктом 2 розділу ХV Закону № 1058 було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788. Закон України від 03.10.2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав чинності 11 жовтня 2017 року, в часі був прийнятий пізніше ніж Закон № 213-VIII, окремі норми якого визнано неконституційними, тому за загальним правилом, застосуванню підлягають норми Закону № 1058. Тобто, з 11 жовтня 2017 року порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах регулюється Законом № 1058 (з урахуванням змін та доповнень). Зважаючи на викладене, оскільки Позивач, згідно з копією паспорту, наявною в матеріалах справи, народилася 08 лютого 1972 року, відповідного віку 55 років, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, встановленого статтею 114 Закону № 1058, не досягла, Відповідачем 2 правомірно прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що на підставі наданих документів, вік позивача на момент звернення складав 51 рік, пільговий стаж за Списком №2 станом становить 2 роки 04 місяці 12 днів. За наданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи на пільговій посаді згідно довідки про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №26 від 12.01.2024р. Згідно наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці №44 від 08.06.1995, №8 від 05.05.2000, №29 від 04.05.2005 атестацію проведено в розрізі структурних підрозділів. Інформація про атестацію посади сестри медичної - анестезистки відділення анестезіології відсутня. В Переліках до наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці №33 від 29.04.2010 та №32 від 30.04.2015 відсутня атестація посади сестри медичної старшої 3 відділення. Відсутня інформація щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці після 30.04.2015 року. Відповідач звертає увагу в довідці №26 від 12.01.2024 року не зазначено про фактично відпрацьований час в шкідливих та важких умовах праці за Списком №2. Не взято до уваги довідку про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №9 від 18.01.2024року так як згідно Переліку посад до наказу про атестацію робочих місць №18 від 05.07.1994 р. не зазначено відділення №13. За доданими документами до пільгового та страхового стажу зараховано всі періоди. Враховуючи зазначене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.02.2024 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю пільгового стажу згідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та недосягненням заявницею пенсійного віку.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив на позовну, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 , звернулась до ГУ ПФУ у Одеській області із заявою від 30.01.2024 про призначення пенсії за віком,на пільгових умовах за списком 2.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 06.02.2024 року № 213050036728 позивачці відмовлено у призначенні пенсії. Підставою відмови у призначення пільгової пенсії стало те, що за наданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи на пільговій посаді згідно довідки про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №26 від 12.01.2024р. Згідно наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці №44 від 08.06.1995, №8 від 05.05.2000, №29 від 04.05.2005 атестацію проведено в розрізі структурних підрозділів. Інформація про атестацію посади сестри медичної - анестезистки відділення анестезіології відсутня. В Переліках до наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці №33 від 29.04.2010 та №32 від 30.04.2015 відсутня атестація посади сестри медичної старшої 3 відділення. Відсутня інформація щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці після 30.04.2015 року. Звернено увагу в довідці №26 від 12.01.2024 року не зазначено про фактично відпрацьований час в шкідливих та важких умовах праці за Списком №2. Не взято до уваги довідку про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №9 від 18.01.2024року так як згідно Переліку посад до наказу про атестацію робочих місць №18 від 05.07.1994 р. не зазначено відділення №13. До загального страхового стажу роботи зараховано всі періоди. Заявниця працює. Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії ОСОБА_1 в зв'язку з відсутністю пільгового стажу згідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та недосягненням заявницею пенсійного віку.
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради від 18 січня 2024 року №9 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працювала повний робочий день в Херсонській обласній психіатричній лікарні і за період з 01.08.1990p. по 17.01.1995р. виконувала безпосереднє обслуговування психічно хворих за посадою сестра медична стаціонару (палатна) психіатричного відділення №13, що передбачено Списком 2, розділ ХХІУ, підрозділ «в», код 2260000в, шифр професії 1754 б. Підстава: Постанова Кабінету міністрів України від 11.03.1994р. № 162. Стаж складає 04 роки 05 місяців 16 днів.
Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І.Горбачевського» Херсонської обласної ради від 12 січня 2024 року №26 про підтвердження наявного трудового стажу (за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній) позивач працювала повний робочий день в комунальному некомерційному підприємстві «Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.Г.Горбачевського» Херсонської обласної ради і за період: з 01.05.1995 р. по 04.07.2011 р. виконувала: безпосередньо обслуговувала інфекційних хворих. Працювала повний робочий день, інших робіт не виконувала. За посадою: сестра медична-анестезистка відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, що передбачена Списком №2, розділ XXIV позиція 24а Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36 (із змінами Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2004 р. №1644). За період: з 05.07.2011 р. по 31.01.2022 р. виконувала: в інфекційному відділенні працювала повний робочий день, інших робіт не виконувала. за посадою: сестра медична старша 3 відділення, що передбачена Списком №2, розділ XXIV Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461. За період: з 01.02.2022 р. по теперішній час виконувала: безпосередньо обслуговує інфекційних хворих. Працює повний робочий день. інших робіт не виконує. За посадою: сестра медична стаціонару 2 відділення, що передбачена Списком №2, розділ XXIV Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461.
Спірним у цій справі є питання щодо правомірності прийняття відповідачем рішення від 06 лютого 2024 року за № 213050036728.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 року таким законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки і Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Предметом розгляду даної справи є відмова пенсійного органу у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, прийняте у зв'язку з недосягненням позивачем пенсійного віку за Списком 2 на дату звернення за призначенням пенсії, а також зарахування до пільгового стажу
Щодо вказаної підстави відмови позивачу у призначенні пенсії рішенням №213050028045 від 22.02.2022 року, суд зазначає наступне.
Згідно з пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менш 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII раніше передбачений п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015.
Згідно п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Таким чином і після набуття чинності нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (11.10.2017р.), яким текст Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був доповнений, зокрема, ст.114, згідно з ч.1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Між тим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017 року.
Отже, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 року №1-р/2020 «У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII».
Пунктом 1 резолютивної частини названого судового акту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Відповідно до п.2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно п.3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах…».
Таким чином, з 23.01.2020 року в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Відносно позивача правила зазначених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 50 років за п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та 55 років за п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Враховуючи ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.
Вивчивши матеріали справи суд зазначає, що обрані відповідачем у даному конкретному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на користь, в даному випадку, позивача.
В даному випадку є діючими одночасно два закони, котрі відносно позивача містять різні правила призначення пенсії за Списком № 2 стосовно параметру вікового цензу.
Саме тому слід віддати перевагу у застосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.
З огляду на вищезазначене, відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах має керуватися п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII, відповідно до якого на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено оскаржуваним рішенням, станом на дату звернення до пенсійного органу для призначення пенсії, вік позивача становив 51 роки 11 місяців.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин позивач досягла віку, визначеного п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.05.1995 по 12.01.2024 та з 01.10.1991 по 17.01.1995, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджений Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 (надалі Порядок №383).
Цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників 36-2003-п (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 1788-12.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637).
За змістом пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом встановлено, що із зверненням до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії позивачем додані, серед іншого, паспорт громадянки України, серії НОМЕР_1 , виданий Суворовським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області 27.11.2006 ; копію трудової книжки, серії НОМЕР_2 , заповненої 01.08.1990; - довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану Комунальним некомерційним підприємством “Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського» Херсонської обласної ради від 12.01.2024 № 26, яка підтверджує, що Позивач у період з 01.05.1995 по 04.07.2011 займала посаду сестри медичної-анестезистки відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії; з 05.07.2011 по 31.01.2022 - займала посаду сестри медичної старшої 2 відділення; з 01.02.2022 та станом на дату видачі довідки займала посаду сестри медичної стаціонару 2 відділення; - довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану Комунальним некомерційним підприємством “Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» від 18.01.2024 № 9, яка підтверджує, що Позивач у період з 01.08.1990 по 17.01.1995 здійснювала безпосереднє обслуговування психічнохворих за посадою сестра медична стаціонару; - наказ про результати атестації робочих місць, від 05.07.1994 № 18, виданий Комунальним некомерційним підприємством “Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць, від 08.06.1995 № 44, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею Херсонського виконкому з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць, від 05.05.2000 № 8, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць, від 04.05.2005 № 29, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею ім. Г.І. Горбачевського з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці, від 29.04.2010 № 33, виданий КЗ “Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського» Херсонської обласної ради з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці, від 30.04.2010 № 32, виданий КЗ “Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського» Херсонської обласної ради з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради від 18 січня 2024 року №9 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працювала повний робочий день в Херсонській обласній психіатричній лікарні і за період з 01.08.1990p. по 17.01.1995р. виконувала безпосереднє обслуговування психічно хворих за посадою сестра медична стаціонару (палатна) психіатричного відділення №13, що передбачено Списком 2, розділ ХХІУ, підрозділ «в», код 2260000в, шифр професії 1754 б. Підстава: Постанова Кабінету міністрів України від 11.03.1994р. № 162. Стаж складає 04 роки 05 місяців 16 днів.
Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І.Горбачевського» Херсонської обласної ради від 12 січня 2024 року №26 про підтвердження наявного трудового стажу (за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній) позивач працювала повний робочий день в комунальному некомерційному підприємстві «Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.Г.Горбачевського» Херсонської обласної ради і за період: з 01.05.1995 р. по 04.07.2011 р. виконувала: безпосередньо обслуговувала інфекційних хворих. Працювала повний робочий день, інших робіт не виконувала. За посадою: сестра медична-анестезистка відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії, що передбачена Списком №2, розділ XXIV позиція 24а Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36 (із змінами Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2004 р. №1644). За період: з 05.07.2011 р. по 31.01.2022 р. виконувала: в інфекційному відділенні працювала повний робочий день, інших робіт не виконувала. за посадою: сестра медична старша 3 відділення, що передбачена Списком №2, розділ XXIV Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461. За період: з 01.02.2022 р. по теперішній час виконувала: безпосередньо обслуговує інфекційних хворих. Працює повний робочий день. інших робіт не виконує. За посадою: сестра медична стаціонару 2 відділення, що передбачена Списком №2, розділ XXIV Постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відноситься робота на таких посадах: розділ XXІV «Установи охорони здоров'я і соціального забезпечення», підрозділ «Робітники, які безпосередньо обслуговують хворих», пункт «а» у туберкульозних та інфекційних установах, відділеннях, кабінетах: 2260000а Середній медичний персонал; 2260000а Молодший медичний персонал.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відноситься робота на таких посадах: розділ XXІV «Охорона здоров'я та соціальна допомога», підрозділ «Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих», пункт « 24а» у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах: молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині; молодші спеціалісти з медичною освітою.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відноситься робота на таких посадах: розділ XXІV «Охорона здоров'я та соціальна допомога», підрозділ «Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих», у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині.
Отже, на підставі викладеного, посада відповідача, яку вона займала з 01.05.1995 по 12.01.2024 та з 01.10.1991 по 17.01.1995 відноситься за Списком № 2 до виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що в спірному рішенні не зараховані до пільгового стажу періоди роботи позивача з підстав: згідно наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці №44 від 08.06.1995, №8 від 05.05.2000, №29 від 04.05.2005 атестацію проведено в розрізі структурних підрозділів. Інформація про атестацію посади сестри медичної - анестезистки відділення анестезіології відсутня. В Переліках до наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці №33 від 29.04.2010 та №32 від 30.04.2015 відсутня атестація посади сестри медичної старшої 3 відділення. Відсутня інформація щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці після 30.04.2015 року. Звернено увагу в довідці №26 від 12.01.2024 року не зазначено про фактично відпрацьований час в шкідливих та важких умовах праці за Списком №2. Не взято до уваги довідку про підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №9 від 18.01.2024року так як згідно Переліку посад до наказу про атестацію робочих місць №18 від 05.07.1994 р. не зазначено відділення №13.
Щодо викладеного, суд повідомляє, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року по справі № 195/840/17.
Матеріалами справи підтверджено, що періоди роботи, які не враховані відповідачем до пільгового стажу записані у трудовій книжці позивача.
Дослідивши копію трудової книжки позивача, суд встановив, що в ній зазначені записи, які містять повну інформацію: дати прийняття та звільнення, посада та місце роботи, на підставі якого документу здійснений запис у трудовій книжки, відповідні печатки уповноваженої особи.
Будь-яких доказів того, що надана позивачем трудова книжка містить в собі недостовірну інформацію, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено не було. Доказів такого також не надано і до суду.
У свою чергу, позивачем до ГУ ПФУ в Одеській області разом із заявою, а також до суду, на виконання вимог пункту 20 Порядку № 637 надані уточнюючі довідки установи, де вона працювала, у відповідності до Додатку № 5 даного Порядку.
Суд зазначає, що дані довідки містить відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, посаду позивача, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом встановлено, що дані уточнюючі довідки повністю відповідають вимогам пункту 20 Порядку № 637.
Відповідно пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно надати, окрім трудової книжки та у разі її відсутності або відомостей в ній, уточнюючої довідки, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок) та розробленими на виконання постанови № 442, Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
У свою чергу відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, при подачі заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем на підтвердження пільгового стажу були надані копій наказів про результати проведення атестацій робочих місць, а саме:
- наказ про результати атестації робочих місць, від 05.07.1994 № 18, виданий Комунальним некомерційним підприємством “Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць, від 08.06.1995 № 44, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею Херсонського виконкому з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (; - наказ про результати атестації робочих місць, від 05.05.2000 № 8, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць, від 04.05.2005 № 29, виданий Херсонською міською інфекційною лікарнею ім. Г.І. Горбачевського з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці, від 29.04.2010 № 33, виданий КЗ “Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського» Херсонської обласної ради з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення; - наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці, від 30.04.2010 № 32, виданий КЗ “Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г.І. Горбачевського» Херсонської обласної ради з переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.
Отже, позивачем до пенсійного органу разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах наданий повний та достатній пакет документів для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 01.05.1995 по 12.01.2024 та з 01.10.1991 по 17.01.1995.
Отже, як встановлено судом, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин позивач досяг віку необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з огляду на визнання протиправним незарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи, суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06 лютого 2024 року за № 213050036728, яким було надано відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зазначає, що не зарахування спірного періоду до загального страхового стажу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Що стосується дати, з якої позивачу має бути призначена пенсія, суд зауважує, що за приписами пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Матеріалами справи підтверджено, що з заявою про призначення пенсії позивач звернулась 30 січня 2024 рокур., отже, враховуючи норми пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія повинна бути призначена позивачу з дня звернення із заявою до пенсійного органу, а саме, з 30 січня 2024 року.
При цьому, задоволення вказаної вимоги зобов'язального характеру не призводить втручання до дискреційних повноважень відповідача щодо призначення та виплати пенсії.
Так, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов (що є у спірному випадку) відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Крім цього, спосіб відновлення порушеного права позивачки має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачці пенсію за віком на пільгових умовах з 30 січня 2024 року.
Суд зазначає, що за результатами автоматичного розподілу справ у електронній підсистемі за принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача від 30 січня 2024 року відповідно до Порядку № 22-1 було розподілено на відділ пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Тобто, розгляд заяви позивача та прийняття відповідного рішення здійснювалися саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Суд зазначає, що дії зобов'язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.
Відтак, у даній справі дії зобов'язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як до органу, рішення якого визнається судом протиправним і скасовується.
Відтак, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06 лютого 2024 року за № 213050036728;
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 пільговий стаж за списком №2 за період з 01.05.1995 по 12.01.2024 визначений згідно довідки від 12 січня 2024 року за № 26 та з 01.10.1991 по 17.01.1995 визначений згідно довідки від 18 січня 2024 року за № 9.
Зобов'язати Головне управління в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, а саме з 30 січня 2024 року.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді знаходження судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано суддею 18.10.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка