22 жовтня 2024 р. № 400/4871/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких Інших осіб», надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2023 року, 01.01.2024 року для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року та з 01.02.2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2023 року, 01.01.2024 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року, 01.02.2024 року.
Рішенням від 31.07.2024 року позовні вимоги задоволено частково.
На виконання зазначеного рішення судом 03.10.2024 року видані виконавчі листи.
08.10.2024 року від відповідача надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заява обгрунтована тим, що на момент видачі виконавчого листа, рішення у справі законної сили ненабрало. Так, відповідачем повний текст рішення отриманий 07.10.2024 року, а отже, на думку відповідача, останнім днем подання апеляційної скарги є 06.11.2024 року.
В свою чергу, відповідач є військовою установою, що утримується та фінанасується за рахунок бюджетних коштів. За такого, безпідставне стягнення суми виконавчого збору тягне за собою несприятлеві наслідки.
Про дату, час і місце розгляду клопотання сторони повідомлені належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 374 КАС України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у поставі Верховного Суду від 15.11.2020 року у справі №752/2391/17, наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами, за роз'ясненнями згаданого узагальнення, слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
Виконавчий лист від 03.10.2024 року в адміністративній справі № 400/4871/24 виданий з метою забезпечення примусового виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року, що набрало законної сили 03.09.2024 року, тобто не помилково.
В свою чергу, як вбачається із підсистеми Діловодство спеціалізованого суду, 10.10.2024 року за вх. № 44275/24 на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року у справі № 400/4871/24.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху.
Справу № 400/4871/24 витребувано запитом від 18.10.2024 року за № 400/4871/24/37334/24.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вказані посилання представника заявника не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у розумінні ст. 374 КАС України, оскільки виконавчий лист не видано помилково та обов'язок боржника не є відсутній повністю чи частково, так як право позивача на отримання нової довідки та на повернення судових витрат встановлено рішенням суду.
Враховуючи викладене, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відсутні.
Керуючись статтям 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих