про продовження строку на залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2024 рокусправа № 380/20057/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправною дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 та СПІ щодо не розгляду заяв, скарг та вимог про направлення ОСОБА_1 на повторне ВЛК (обласного, регіонального рівня), та щодо створення перешкод та незабезпечення змоги пройти медичне обстеження до військово-лікарської комісії на повторне проведення військово-лікарської експертизи стану здоров?я з метою визначення ступеня придатності до військової служби;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 забезпечити змогу на проходження обстеження (освідування, медичного огляду) ОСОБА_1 на повторне проходження військово-лікарської комісії до ВМКА 3Р у м. Львів та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 ; передати усі наявні документи щодо стану здоров?я видані позивачу на руки для проходження військово-лікарської комісії; направити ОСОБА_1 на медичне обстеження до ВМКАЦ 3Р у м. Львів та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 для визначення військово-лікарською комісією його придатності до проходження військової служби за станом здоров'я.
На виконання вимог ухвали від 30.09.2024 позивача подав до суду 15.10.2024 подав клопотання про усунення недоліків, в якому зазначив, що на момент подання позову позивачем обраний спосіб захисту відповідно до обставин, які стали підставою звернення до суду. У разі надходження від відповідачів відповідей на адвокатські запити, скарги чи заяви позивача, такі будуть долучені до справи, а позивач зможе уточнити позовні вимоги. Просив продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви. Щодо сплати судового збору позивач зазначив, що має статус учасника бойових дій, тому звільнений від сплати судового збору у справах пов'язаних з порушенням його прав.
Щодо покликань позивача про звільнення від сплати судового збору суд зазначає таке.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 30.09.2024 суд, зокрема, зазначив, що за подання цього позову до суду позивач судовий збір не сплатив та подав клопотання, в якому просить звільнити від сплати судового збору у зв'язку із тяжким майновим станом. Однак на підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивач не подав жодного належного та достатнього доказу. Крім того, позивач заявив вимог щодо стягнення з відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17000 грн. Отже, з огляду на викладене суд виснував, що позивач не надав до суду доказів, щодо наявності у нього пільг із сплати судового збору, встановлених статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
У клопотання про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначив, що має статус учасника бойових дій та долучив посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.09.2016, та зазначив, що звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України про судовий збір».
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині 1 статті 5 Закону «Про судовий збір». Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Водночас суд зазначає, що норма, передбачена пунктом 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №3551-XII особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Також, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 11.09.2024 у справі №567/79/23, якою на розгляд відповідної колегії суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду повернуто справу, передану з підстав необхідності відступлення від правових позицій у цій постанові Великої Палати Верховного Суду. Зокрема, у пункті 83 зазначеної ухвали Великої Палати Верховного Суду вказано: «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі №9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону №3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII, такий:
1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;
4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;
14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва.
16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;
17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;
18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
19) позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
21) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;
22) учасникам бойових дій на території інших держав надається переважне право на вступ до закладів вищої, фахової передвищої освіти, право на позаконкурсний вступ до закладів професійної (професійно-технічної) освіти і на курси для одержання відповідних професій.
Із змісту позовної заяви суд встановив, що позивач оскаржив бездіяльність відповідачів, щодо не розгляду заяв, скарг та вимог про направлення позивача на повторну військово-лікарську комісію (обласного, регіонального рівня) та створення перешкод у повторному проходженні військово-лікарської комісії.
Таким чином, суд висновує, що спір у даній справі стосується питання правомірності дій та бездільності відповідачів щодо заяв, скарг та вимог про направлення позивача на повторну військово-лікарську комісію (обласного, регіонального рівня) та не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій; оскаржені дії відповідача жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю в позивача статусу учасника бойових дій.
Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання позову немайнового характеру, поданого фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Вказаний позов містить вимогу немайнового характеру. Тому судовий збір за подання цього позову становить 1211,20 грн.
Отже, за подання цього позову слід сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Окрім того, суд повторно звертає увагу позивача, що згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач не виконав викладені вимоги та не зазначив відомі номери засобів зв'язку відповідача 1, адресу електронної пошти позивача та відповідача 1, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету жодної із сторін.
Отже, позивачу слід усунути встановлені судом недоліки позовної заяви, та зазначити всю необхідну інформацію.
Також, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (частина 1 статті 161 КАС України).
Всупереч викладених норм позивач не виконав вимоги статті щодо надання та направлення учасникам справи копії позовної заяви. До клопотання копії позовної заяви позивач також не долучив.
Враховуючи викладене, а також завдання адміністративного судочинства, встановлені частиною 1 статті 2 КАС України, суд вважає за доцільне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.
Також, суд зауважує про необхідність додержання приписів частини 5 статті 44 КАС України.
Керуючись статтями 121 ,160, 161, 169, 241-243, 248, 293 КАС України, суддя,-
1. Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви, вказані в мотивувальній частині ухвали у строк, що не перевищує п'ять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців Олег Романович