справа №380/13408/24
18 жовтня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову гарнізонної військово-лікарської комісії №2 Західного регіону від 27.05.2024 про визнання ОСОБА_1 придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України прийняти рішення про проведення повторного обстеження та огляду ОСОБА_1 відповідно до вимог «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Посилається на те, що відповідачем, Військово-медичним клінічним центром Західного регіону проведено медичний огляд позивача, за результатами якого винесено постанову про визнання придатним позивача до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, яка оформлена Довідкою від 27.05.2024 року №1140. Позивач з такою постановою не погоджується та вважає її протиправною, адже проведений військово-лікарською комісією (далі - ВЛК) медичний огляд та прийняте рішення не відповідають реальному стану його здоров'я. Зокрема, вказав, що під час проведення медичного огляду не було застосовано метод індивідуальної оцінки відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року №402 (далі - Положення №402), та не проводилось опитування про наявні скарги на здоров'я. Крім того, ВЛК не враховано сукупність таких факторів як вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, медичні документи про стан здоров'я та виписки із картки хворого щодо попереднього лікування. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
Від відповідача, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, адже оскарженню підлягають постанови штатних військово-лікарських комісій регіонів та Центральних військово-лікарських комісій. Тому, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови позаштатної ВЛК (гарнізонної військово-лікарської комісії №2 Західного регіону). Зважаючи на викладене, просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Від відповідача, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що оскаржувана постанова Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, оформлена Довідкою від 27.05.2024 року №1140, у формулюванні «Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони» прийнята обґрунтовано, у суворій відповідності до вимог норм Положення №402 та Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби. Стосовно тверджень позивача про те, що спірне рішення прийнято на підставі медичних документів, без застосування методу індивідуальної оцінки, вказав, що постанова ВЛК у цілому є актом індивідуальної дії, отже в даному випадку Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України (далі - ЦВЛК) було враховано стать, рік, вік, освіту та інші фактори, які застосовуються при методі індивідуальної оцінки; при цьому, зауважив, що згідно п.20.2 глави 20 розділу ІІ Положення №402, постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів, достатніх для прийняття рішення. До всього, зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу, а надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Враховуючи викладене, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 10.07.2024 року прийнято до провадження вищевказану адміністративну справу, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставин.
Позивач, ОСОБА_1 , призваний на військову службу за мобілізацією з 21.03.2022 року.
У травні 2024 року Військово-медичним клінічним центром Західного регіону проведено медичний огляд позивача, за результатами якого винесено постанову, оформлену Довідкою від 27.05.2024 року №1140.
У Довідці зазначено:
«Проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК №2 Західного регіону
« 27» травня 2024 року.
Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - Деформуючий артроз обох кульшових суглобів другої стадії з помірним порушенням функції кінцівок. Хронічна ішемія головного мозку першої стадії у вигляді розсіяної органічної симптоматики із незначним порушенням функцій центральної нервової системи. Хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія з ураженням LS-S1 корінців ліворуч, фаза ремісії з незначним порушенням функції лівої нижньої кінцівки. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
На підставі статей 61б, 23в, 41в, графи ІI Розкладу хвороб та графи _-_ Таблиці _-_ додаткових вимог - Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.».
12.06.2024 року позивач оскаржив вказану постанову ВЛК регіону у ЦВЛК.
За результатами розгляду цієї скарги та наданих позивачем копій медичних документів, ЦВЛК листом від 04.07.2024 за №598/9/15215 повідомила, що підстав для скасування постанови гарнізонної ВЛК №2 Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про ступінь придатності до військової служби згідно Довідки ВЛК від 27.05.2024 року №1140 чи направлення солдата ОСОБА_1 на контрольний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає. Також вказано, що всі результати медичних обстежень під час встановлення діагнозу враховано, а зазначені в оскаржуваній довідці ВЛК статті і пункти статей Розкладу хвороб відповідають встановленому діагнозу та прийнятій постанові ВЛК. Наявність у солдата ОСОБА_1 інших захворювань не підтверджено під час медичного огляду ВЛК. Крім того, роз'яснено, що термін дії постанови ВЛК про ступінь придатності складає 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК, а контрольний медичний огляд ВЛК військовослужбовців обов'язково проводиться у разі, коли за результатами медичного обстеження діагностовано захворювання (наслідки травми, поранення, контузії, каліцтва). Зазначено, що згідно наданих солдатом ОСОБА_2 копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення №402 зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою гарнізонної ВЛК №2 Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, яка оформлена Довідкою від 27.05.2024 року №1140, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 10, 14 ст.2 Закону України 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом, які вважаються військовослужбовцями.
На військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з абз.13 ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ.
У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й на час розгляду справи.
Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Згідно з п.1.1 глави 1 розділу І цього Положення, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Згідно п.2.2 глави 2 розділу І Положення №402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підп.2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до підп.2.3.3 п.2.3 глави 2 розділу І Положення №402, на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України (підп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК (підп.2.6.1 п.2.6 глави 2 розділу І Положення №402).
Згідно з підп.2.7.1 п.2.7 глави 2 розділу І Положення №402, госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях.
Гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України. На воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують (підп.2.7.2 п.2.7 глави 2 розділу І Положення №402).
На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК (підп.2.7.3 п.2.7 глави 2 розділу І Положення №402).
Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК (підп.2.7.4 п.2.7 глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до п.1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Згідно п.1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п.20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Згідно з п.20.2 глави 20 Розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Відповідно до п.20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402, при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту:
а) «придатний»: до військової служби за контрактом; до служби у військовому резерві; для підготовки до участі у МО; до участі у МО; до служби (роботи) у національному персоналі; до навчання у ВВНЗ ______ (вказати назву ВВНЗ); до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення; до підводного водіння танків; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта; до служби водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ____ метрів, акванавтом на глибині до ____ метрів; до навчання (служби) за спеціальністю ... (вказати спеціальність. Постанова приймається щодо осіб, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, вказаними у ТДВ); до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
б) «Непридатний»: […];
в) «Потребує»: […];
г) «Тимчасово непридатний»: […];
ґ) У зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби)).
д) Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає.
е) «На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ «____» вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний.
Постанови, вказані в підпунктах «е)», «є)» пункту 20.3 розділу II Положення, приймаються щодо осіб, відряджених на підводний човен (надводний корабель).
Згідно з п.22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402, свідоцтво про хворобу під час дії особливого періоду складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на військовозобов'язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Під час дії особливого періоду довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
Так, статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Крім того, як уже зазначалось вище, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ. У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й на час розгляду справи.
Спірною у цій справі є постанова гарнізонної ВЛК №2 Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, оформлена Довідкою від 27.05.2024 року №1140, в якій вказано, що на підставі статей 61б, 23в, 41в, графи ІI Розкладу хвороб позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Обґрунтовуючи протиправність такого висновку ВЛК, позивач вказав, що під час проведення медичного огляду не було застосовано метод індивідуальної оцінки відповідно до вимог Положення №402 та не проводилось опитування про наявні скарги на здоров'я. Крім того, ВЛК не враховано сукупність таких факторів як вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, медичні документи про стан здоров'я та виписки із картки хворого щодо попереднього лікування. Вважає, що проведений ВЛК медичний огляд та прийняте рішення не відповідають реальному стану здоров'я позивача.
Надаючи правову оцінку таким доводам, суд відзначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку діям лікарів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби та встановлення причинного зв'язку захворювання, оскільки це потребує спеціальних знань медицини.
Питання визначення причинного зв'язку захворювання за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
У ході розгляду справи позивач не надав доказів порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваної постанови ВЛК про визнання його придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, а суд не встановив порушення відповідачем процедури медичного огляду позивача та/або оформлення його результатів.
При цьому, суд враховує, що Довідка Військово-медичного клінічного центру від 27.05.2024 року №1140 складена відповідно до вимог Положення №402. Така містить всіх необхідні реквізити, зокрема, кутовий штамп, особисті дані позивача, діагноз, висновок ВЛК з покликанням на відповідні статті Розкладу хвороб, ініціали та підписи голови ВЛК та секретаря ВЛК, місцезнаходження ВЛК та гербову печатку.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.02.2021 року у справі №820/5570/16, згідно з яким «…Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права».
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що акти позаштатної військово-лікарської комісії не підлягають судовому оскарженню, оскільки можливість оскарження постанови позаштатної військово-лікарської комісії до штатної військово-лікарської комісії чи до Центральної військово-лікарської комісії не позбавляє позивача права звернутися за захистом свого порушеного права до суду.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у позовній заяві та відзиві на неї не зазначено та з матеріалів справи не встановлено.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив допущених з боку відповідачів порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров'я під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова, оформлена Довідкою від 27.05.2024 року №1140, а також дії відповідачів у межах предмета спору, є правомірними.
Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача, Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України, прийняти рішення про проведення повторного обстеження та огляду ОСОБА_1 згідно вимог Положення №402.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідачі виконали покладений на них ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довели правомірність своїх дій та рішень, чим спростували твердження позивача про порушення його прав та інтересів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - слід відмовити.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.