про залишення позовної заяви без розгляду
16 жовтня 2024 рокусправа № 380/14273/24 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Бурлаки І.Г.,
представника відповідача Кіх О.Г.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів. вул. Стрийська, 35 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 10.05.2024 року № 20-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Ухвалою від 10.07.2024 суддя залишила позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою від 12.07.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про поновлення процесу строку. Заява обгрунтована тим, що у відповідності до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
На стадії підготовки розгнляду справи по суті від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до якого вказує, що відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлений місячний строк. Вказує на те, що з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 10.05.2024 №20-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивач ознайомлена 10.05.2024, до суду звернулася 05.07.2024, тобто з пропуском встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України місячного строку. Викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, на думку представника відповідача, є неповажними.
Ухвалою від 16.09.2024 суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовив у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду; залишив без руху позовну заяву та надав строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з наданням відповідних доказів.
На виконання ухвали від 16.09.2024 представник позивача подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Заяву обгрунтував тим, що позивачці для звернення до суду необхідно було зібрати докази. Звернув увагу на те, що Верховний Суд в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказав на те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд заяви про поновлення строку звернення до суду без участі позивача та представника позивача.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала подане клопотання про залишення позову без розгляду, просила просили таке задовольнити. Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду залишити без задоволення.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходив з такого.
Як видно з матеріалів справи, позивач займала посаду старшого державного інспектора Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області. Займана позивачкою посада належить до посад державної служби, на яку поширюється дія Закону України “Про державну службу».
Відповідно до понятійного апарату Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Таким чином, державна служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження державної служби, належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
За приписами частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Інакше кажучи, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо проходження публічної служби охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, а не як помилково вважає сторона позивача положеннями статті 233 КЗпП України.
Предметом оскарження у цій справі є наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 10.05.2024 року № 20-дс “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Із вказаним наказом позивач ознайомлена особисто 10.05.2024, що підтверджується підписом ОСОБА_1 на оскаржуваному наказі. Доказів на спросутвання такої обставини матеріали справи не містять.
Отже, строк звернення до суду з цим позовом почав свій відлік з 11.05.2024.
До суду з цим позовом позивач звернулась 05.07.2024 (підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції суду).
Відтак, ознайомившись з оскарженим наказом 10.05.2024 та звернувшись до суду з позовом про оскарження такого 05.07.2024, позивач пропустила встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, місячний строк звернення до суду.
Оцінюючи доводи позивача на предмет поважності пропуску строку звернення до суду, суд звертає увагу на таке.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.03.2020 справа № 807/235/16.
У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Також Верховний Суд в ухвалі від 01.08.2022 у справі №802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.
Суд зазначає, що стороною позивача не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.
Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мала обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв'язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з цим позовом у встановлений КАС України строк, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв'язок. Доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану вплинуло на обов'язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, заява про поновлення строку звернення до суду також не містить.
Окрім того, доводи сторони позивача, що перешкодою для своєчасного звернення до суду з цим позовом була необхідність зібрати ряд доказів, не свідчать про неможливість своєчасного звернення до суду та не можуть вважатися поважними, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України строку.
Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду не наведено інших обставин, які могли б бути оцінені як поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані у заяві про поновлення процесуального строку причини є неповажними, відтак така заява є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
Наслідки пропуску строку звернення визначені у статті 123 КАС України, зокрема, в частині третій вказаної статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою, четвертою статті 123 вказаного Кодексу.
У зв'язку з тим, що позивач пропустила строк звернення до суду без поважних причин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд
у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу.
Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 21.10.2024.
Суддя Мричко Н.І.