14 жовтня 2024 рокусправа № 380/14609/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді за участю:Морської Галини Михайлівни
секретаря судового засідання представника позивача представника відповідачаНаум'як Х.О., Деми Н.І., Твердовської У.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №15341/13-01-24-09 від 30.06.2023, яким встановлено грошове зобов'язання до сплати у розмірі 74327,55 грн та сума штрафу у розмірі 18581,89 грн.
Ухвалою від 12.07.2024 відкрито загальне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.08.2024.
Ухвалою від 06.08.2024 відмовлено Головному управління ДПС у Львівській області у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Оголошено перерву до 23.09.2024.
Ухвалою від 23.09.2024 закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 14.10.2024
В судовому засіданні 14.10.2024 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізична особа ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 27.01.2006 року був зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців як фізична особа підприємець. Місце реєстрації (юридична адреса) : АДРЕСА_1 . 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 припинив свою діяльність як фізична особа підприємець, на підставі поданої заяви, про що було внесено відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців. Відповідно до даних з реєстру платників податків ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 був знятий з податкового обліку 07 вересня 2020 року. Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади (Дрогобицької територіальної громади) №2024/004802043 від 13.05.2024 місцепроживання позивача ОСОБА_1 з 18 вересня 2008 року зареєстроване за адресою : АДРЕСА_2 . 02 травня 2024 року на адресу позивача, як фізичної особи ( АДРЕСА_2 ) надійшло Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 по справі №380/5838/24 про задоволення позову ГУ ДПС у Львівській області про стягнення податкового боргу та стягнення з нього 117 112,17 грн. Із змісту отриманого судового рішення ОСОБА_1 стало відомо, що за актом перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №15104/13-01-24-09/2860210234 від 06.06.2023 було видані податкові повідомлення-рішення (форма «Р») за №№15341/13-01-24-09, 15341/13-01-24-09, 1534144/13-01-24-09, 15344/13-01-24-09, 15347/13-01-24-09 від 30.06.2023, згідно якого донараховано до сплати суми податків , штрафів та пені.
Позивач стверджує, що не отримував від податкового органу наказу про призначення перевірки та жодного повідомлення про проведення перевірки із вимогою надати до перевірки документи. Відтак перевірка податковим органом проведена із порушенням ПК України без урахування обставин діяльності позивача та без дослідження його первинних бухгалтерських документів. Відтак спірне ППР, прийняте за результатами цієї перевірки є протиправним.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 копію наказу від 31.03.2023 № 1174-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та повідомлення від 05.04.2023 за № 66/6/13-01-24-09 було надіслано через АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 05.04.2023 № 8210007906866, відповідно до якого лист вручений 12.04.2023. Як зазначає позивач у своїй позовній заяві згідно витягу з реєстру територіальної громади (Дрогобицька територіальна громада) №2024/00402043 від 13.05.2024 ОСОБА_1 з 18.09.2008 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 . Однак, як було згадано раніше листи були надіслані відповідно до фактичного місця перебування/ проживання у 2023 році, а саме за адресою АДРЕСА_3 .
У зв'язку із ненаданням платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до перевірки документів, суми оподатковуваного доходу визначені відповідно до наявної інформації з АІС ЦБД ДРФО про суми нарахованих/виплачених доходів, інформаційних баз даних «ІКС Податковий блок», податкових декларацій платника податку. Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених витрат, з даними визначеними в ході перевірки встановлено їх завищення на загальну суму 412930,85 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 103963,93 грн., за 2018 рік в сумі 152434,02 грн., за 2019 рік в сумі 126942,50 грн., за 2020 рік в сумі 29590,40 грн. До складу витрат включаються тільки витрати, які пов'язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.
За результатами перевірки складений акт та прийняте спірне ППР.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Позивач надіслав суду відповідь на відзив, у якій зазначив: «… стверджуючи про те, що ОСОБА_1 нібито отримав і наказ і повідомлення, представник відповідача не надає жодних документів на підтвердження такого факту. Зі змісту відзиву на позовну заяву, вбачається що заперечення наведені у ньому зводяться до дублювання змісту Акту про проведення перевірки, та не наводять жодних доводів спрямованих на спростування тверджень позивача.».
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Фізична особа ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 27.01.2006 був зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців як фізична особа підприємець. Місце реєстрації (юридична адреса) : АДРЕСА_1 .
03 вересня 2020 року ОСОБА_1 припинив свою діяльність як фізична особа підприємець, на підставі поданої заяви, про що був внесений відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців. Відповідно до даних з реєстру платників податків ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 був знятий з податкового обліку 07 вересня 2020 року.
ГУ ДПС у Львівській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 року по 03.09.2020 року.
Результати перевірки оформлені актом від 06.06.2023 № 15104/13-01-24-09/ НОМЕР_1 .
На підстав акту перевірки відповідачем прийняте спірне ППР №15341/13-01-24-09 від 30.06.2023, яким встановлено грошове зобов'язання до сплати у розмірі 74327,55 грн та сума штрафу у розмірі 18581,89 грн.
Позивач стверджує, що про наявність цього ППР дізнався, отримавши 02 травня 2024 року на свою адресу як фізичної особи ( АДРЕСА_2 ) Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 р. по справі №380/5838/24 про задоволення позову ГУ ДПС у Львівській області про стягнення податкового боргу та стягнення з нього 117 112,17 грн.
Не погодившись із цим ППР, звернувся до суду.
Спірні правовідносини стосуються дотримання податковим органом порядку проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої прийняте спірне ППР.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України вбачається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Порядок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у статті 79 Податкового кодексу України.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу (п. 79.1 ст. 79 ПК України).
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 ПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27.01.2006 до 03.09.2020 був зареєстрованим фізичною особою підприємцем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців як фізична особа підприємець. Місце реєстрації (юридична адреса) : АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади (Дрогобицької територіальної громади) №2024/004802043 від 13.05.2024р. місцепроживання позивача ОСОБА_1 з 18 вересня 2008 року зареєстроване за адресою : АДРЕСА_2 .
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 копію наказу від 31.03.2023 № 1174-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та повідомлення від 05.04.2023 за № 66/6/13-01-24-09 було надіслано позивачу, на адресу: АДРЕСА_3 .
Матеріали справи містять копію рекомендованого повідомлення № 8210007906866 про надіслання позивачу поштового відправлення на адресу АДРЕСА_3 та копію конверту із відміткою АТ «Укрпошта» про повернення без вручення.
Із матеріалів справи встановлено, що в ідентифікаційних даних платника, які містяться в електронній системі податкового органу, в розділі місце проживання "адреса відповідно до даних ДРФО із 02.10.2010 зазначена адреса АДРЕСА_2 .
Суд зауважує, що саме за такою адресою зареєстрований позивач з 18.09.2008, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.
Тому, у відповідача були відсутні підстави для направлення спірних ППР на адресу, відмінну від податкової адреси платника ОСОБА_1 .
Як уже встановлено судом раніше, в матеріалах справи наявні поштові повідомлення, з яких слідує, що позивачу направлялись документи від Головного управління ДПС у Львівській області на поштову адресу АДРЕСА_1 , проте були повернуті відправнику із зазначенням причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Відтак судом встановлено, що адресою ОСОБА_1 станом на час призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки була адреса: АДРЕСА_2 .
Відтак, враховуючи, що наказ та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 надіслані на іншу адресу, ніж та, за якою дана особа зареєстрована, суд приходить до висновку, що податковий орган приступив до проведення вказаної перевірки без повідомлення платника про її проведення та відповідно без повідомлення про необхідність подання первинних бухгалтерських документів до перевірки.
Суд зауважує, що законодавством встановлений обов'язок контролюючого органу повідомити платника податків про дату початку та місце проведення перевірки, а платнику, в свою чергу, гарантується право оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових підстав для проведення такої, та визнання податкових повідомлень-рішень прийнятих за результатом такої перевірки протиправними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.
У справі, що розглядається, платник у позовній заяві визначав, як підставу для скасування оскаржуваних рішень контролюючого органу, зокрема, порушення відповідачем порядку проведення перевірки, оскільки перевірка позивача проведена відповідачем без повідомлення позивача, без вручення йому копії наказу про призначення перевірки та без отримання первинних бухгалтерських документів щодо періоду господарської діяльності, що перевірявся, що свідчить про протиправність прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
Аналогічний висновок викладений у постанові КАС ВС 23 липня 2024 року у справі № 520/5092/22.
Встановивши викладені обставини та констатувавши порушення, допущені податковим органом процедури проведення перевірки суд приходить до висновку про відсутність необхідності аналізу законності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого Кодексом адміністративного судочинства України обов'язку доведення правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить висновку, що спірне рішення відповідача є таким, що не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №15341/13-01-24-09 від 30.06.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 21 жовтня 2024 року.
СуддяМорська Галина Михайлівна