21 жовтня 2024 року м.Київ № 320/18051/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід, подану у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 , у якому просить суд:
- визнати протиправним рішення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 від 16 квітня 2024 року про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою від 05 квітня 2024 року на прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3;
- скасувати рішення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 від 16 квітня 2024 року про відмову у відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою від 05 квітня 2024 року на прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3;
- зобов'язати члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 відкрити дисциплінарне провадження за дисциплінарною скаргою від 05 квітня 2024 року на прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року скасовано, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
02.09.2024 матеріали даної справи надійшли на адресу суду.
23.09.2024 дана справа була передана раніше визначеному судді - судді Лисенко В.І.
Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.10.2024 позивачем подано до суду заяву про відвід судді, яка мотивована тим, що суддя Лисенко В.І. не може брати участі в цій справі, оскільки повертаючи позовну заяву 02.05.2024, вона зробила висновки щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.
В подальшому ухвала про повернення позовної заяви була скасована апеляційним судом та, на думку позивача, вказані обставини свідчать про можливу упередженість судді під час розгляду справи, що може вплинути на об'єктивність та законність судового рішення, прийнятого за результатами її розгляду.
Заява про відвід від 10.10.2024 була передана судді Лисенко В.І. для її розгляду 21.10.2024.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід по справі, суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Отже метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
При цьому, суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі "Ветштайн проти Швейцарії", "Білуха проти України", відповідно до якого безсторонність суддів презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Згідно вимог ч. 3, 4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Проаналізувавши викладені в заяві представника позивача від 10.10.2024 доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Лисенко В.І. у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Лисенко В.І. у розгляді цієї справи, відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи.
Із заяви позивача про відвід вбачається, що в ній фактично викладено незгоду з тим, що після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду від 02.05.2024, якою було повернуто позовну заяву позивачу з підстав наявності у провадженні суду однакових позовних заяв, справа була направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду суддею Лисенко В.І. Позивач вважає, що через вказані обставини суддя можливо буде упередженою при подальшому розгляді справи по суті.
Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
З приводу заявлених позивачем підстав для упередженості, суд зазначає, що вирішення питання про повернення позовної заяви на етапі відкриття провадження у справі не є вирішенням спору по суті та не може свідчити про упередженість в подальшому розгляді справи.
Таким чином доводи заяви не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Прийняття суддею процесуальних рішень, передбачених КАС України, під час здійснення судом правосуддя не є обставиною, що свідчить про упередженість судді.
Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді Лисенко В.І., перелік яких визначено ст. 36 КАС України позивачем не наведено.
Доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на наведені норми процесуального права та викладені в заяві доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Лисенко В.І. у цій справі.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лисенко В.І. у справі №320/18051/24, - визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 від 10.10.2024 про відвід судді у справі №320/18051/24 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Лисенко В.І.