22 жовтня 2024 року № 320/12853/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши заяву позивача про виправлення описки в судовому рішенні в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок призначеної їй пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021 - 2023) та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсій з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021-2023), що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.01.2024 з урахуванням виплачених за цей період сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Позивачем подано заяву про виправлення описки в судовому рішенні, а саме: просив змінити резолютивну частину рішення, а саме: визнати протиправними дії та доповнити фразою «починаючи з 15.01.2024 з урахуванянм виплачених за цей період сум».
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Відповідно до частини другої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання про внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 804/5600/16.
Статтею 250 КАС України визначено, що судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Слід зазначити, що інститут виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні має вкрай важливе значення у будь-якому виді судочинства та покликаний на усунення неточностей судового рішення, які впливають на можливість його реалізації. Водночас процесуальний закон не надає суду права змінити суть постановленого рішення шляхом виправлення описки. Зміна у такий спосіб суті рішення суду, яке набрало законної сили, суперечить принципу правової визначеності. Виходячи із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.
Як вбачається з заяви представника позивача, останій просить у спосіб, що явно суперечить процесуальному закону та усталеній судовій практиці, фактично змінити зміст рішення суду, виклавши абзац 2 та 3 з урахуванням дати 15.01.2024.
Крім того, подачу вищевказану заяву про виправлення описки, позивач наголошує, що саме дії відповідача підлягали визнанню протиправними, а не бездіяльність.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відсутність належним чином оформленого рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки (2021 - 2023), свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Суд звертає увагу, що відображення наслідків розгляду поданої позивачем заяви у листі від 12.02.2024 №5257-2872/Б-02/8-2600/24 також не свідчить про виконання відповідачем покладеного на нього Законом України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язку, оскільки лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог вищевказаного Закону, а тому наявна саме протиправна бездіяльність.
Стосовно тверджень позивача щодо необхідності зазначення в резолютивній частині фрази «починаючи з 15.01.2024 з урахуванням виплачених за цей період сум», суд зазначає таке.
В мотивувальній частині рішення судом встановлено порушення права позивача з 15.01.2024, а саме зазначено таке:
«За наведених фактичних обставин у справі та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право саме на застосування із 15.01.2024 показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2020, 2021, 2022 роки)».
В той же час, резолютивна частина рішення викладена з урахуванням цих обставин та визначено, що право позивача підлягає поновленню саме з моменту призначення пенсії, а також зобов'язано відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії.
Слід зазначити, що зміна мотивувальної і резолютивної частин судового рішення, що призводить до кардинальної зміни змісту цього рішення, не є виправленням недоліку судового рішення (дефекту судового акта), оскільки такі дії суперечитимуть самій процедурі здійснення правосуддя.
Суд зауважує, що незгода сторони із судовим рішенням не може бути підставою для виправлення описки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки в рішенні суду від 11 вересня 2024 року є не обґрунтованою, а тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Заяву позивача про виправлення описки залишити без задоволення.
Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Білоноженко М.А.