про визнання відводу судді необґрунтованим
22 жовтня 2024 року справа № 320/33826/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву третьої особи про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 щодо відкриття провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина за зверненням ОСОБА_2 (реєстр №Б-5417.3/23);
- визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 щодо внесення подання від 19.06.2023 №5526.2/Б-5417.3/23/43.1;
- визнати протиправним та скасувати подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 від 19.06.2023 №5526.2/Б-5417.3/23/43.1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ). Витребувано докази у справі від позивача та відповідача.
11.10.2024 о 12:54 год. канцелярією суду зареєстровано подану особисто заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 від 15.09.2024 про відвід судді Кушнової А.О, яка була передана судді у той же день.
Обґрунтовуючи вказану заяву, третя особа зазначає, що суддею Кушновою А.О. без наявності правових підстав, у порушення п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, із порушенням строку, було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 з вимогами щодо визнання протиправними дій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 щодо відкриття провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина за зверненням ОСОБА_2 (реєстр №Б-5417.3/23); визнання протиправними дій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 щодо внесення подання від 19.06.2023 №5526.2/Б-5417.3/23/43.1; визнання протиправним та скасування подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 від 19.06.2023 №5526.2/Б-5417.3/23/43.1. На думку третьої особи ОСОБА_2 , оскільки позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами, подав чотири однакових позови одночасно, суд мав накласти на позивача штраф та повернути позов.
Крім того, третя особа не погоджується із відкриттям провадження у даній справі з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки про існування оскаржуваних обставин ОСОБА_1 дізнався у червні 2023 року, а з позовом до суду звернувся в липні 2024 року.
Розглянувши вказану заяву про відвід судді Кушнової А.О., суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Копію ухвали суду від 09.09.2024 про відкриття провадження у справі направлено до електронного кабінету третьої особи ОСОБА_2 10.09.2024 о 20:31 год. Заява про відвід судді подана до суду 11.10.2024, тобто в межах строку, визначеного статтею 39 КАС України.
Враховуючи перебування судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці з 14.10.2024 по 21.10.2024 включно, розгляд заяви про відвід судді здійснюється у перший робочий день після виходу судді Кушнової А.О. з відпустки.
Згідно з частиною першою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).
Щодо доводів третьої особи про небезпеку вчинення злочину та винесення завідомо неправосудного рішення через відкриття провадження у справі №320/33826/24 замість накладення на позивача штрафу та повернення позову у зв'язку із зловживанням позивачем процесуальними правами та поданням на адресу Київського окружного адміністративного суду чотирьох аналогічних позовів ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення (справи №320/32858/24, №320/33826/24, №320/24463/24), суд зазначає таке.
Адміністративний позов у справі №320/33826/24 зареєстрований в суді 16.07.2024 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 (враховуючи перебування судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
При цьому, як вбачається з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Київського окружного адміністративного суду:
- 30.05.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення (справа № 320/24463/24). Адміністративний позов зареєстрований в суді 30.05.2024 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Щавінському В.Р. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 позовну заяву у справі №320/24463/24 (суддя Щавінський В.Р.) за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 , повернуто позивачеві згідно з пунктом 2 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;
- 10.07.2024 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення (справа №320/32858/24). Адміністративний позов зареєстрований в суді 10.07.2024 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024 передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Терлецькій О.І. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 позовну заяву у справі №320/32858/24 (суддя Терлецька О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 , повернуто позивачеві згідно з пунктом 2 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;
- 16.07.2024 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення (справа №320/33828/24). Адміністративний позов зареєстрований в суді 16.07.2024 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 позовну заяву у справі №320/33828/24 (суддя Панова Г.В.) за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого з Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 , повернуто позивачеві згідно з пунктом 2 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено дії суді, які має вчинити суддя під час відкриття провадження в адміністративній справі.
Так, згідно зазначеної норми суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду (пункт 5).
Отже, правовою підставою для повернення позовної заяви в порядку пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: 1) позивач подав до того ж суду аналогічний позов; 2) позовні вимоги в такому позову заявлені до того ж самого відповідача; 3) предмет обох позовних заяв є тотожним; 4) підстави позовів однакові; 5) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Суд зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі відсутній законодавчо визначений механізм, яким чином суддя має з'ясувати наявність в цьому (або іншому) суді наявність аналогічних позовів одного і того ж позивача до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав. Пошук такої інформації в Комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" Київського окружного адміністративного суду не входить в обов'язки судді, який вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Тому така інформація, на думку суду, за клопотанням зацікавленої особи може бути перевірена судом, який розглядає справу, після відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що суддя може перевірити наявність підстав для повернення позовної заяви за пунктом 5 частини четвертої статті 169 КАС України на час вирішення питання про відкриття провадження у справі у разі, якщо позовні заяви одного і того ж позивача до одного і того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав перебувають у провадженні одного судді.
Таким чином, для застосування пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України визначальним є стан, який існував саме на момент відкриття провадження, у справі, яка розглядається.
Суд вказує, що на момент підписання ухвали про відкриття провадження у справі №320/33826/24 від 09.09.2024 вже були постановлені ухвали про повернення позовної заяви у справах №320/24463/24, №320/32858/24, №320/33828/24, тому підстав для повернення позовної заяви у справі №320/33826/24 саме за пунктом 5 частини четвертої статті 169 КАС України у суду не було.
При цьому суд повторює, що інформація про наявність в цьому (або іншому) суді аналогічних позовів одного і того ж позивача до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав, за клопотанням зацікавленої особи може бути перевірена судом, який розглядає справу, після відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що третьою особою у статусі потерпілої ОСОБА_2 22.07.2024 (до відкриття провадження у даній справі) до суду було подано клопотання про повернення позовної заяви від 21.07.2024, яке зареєстровано судом 23.07.2024, мотивоване наявністю у Київському окружному адміністративному суді справ №320/24463/24, №320/32858/24, №320/33828/24 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення з аналогічними вимогами та з однакових підстав та з пропуском строку звернення до суду.
Клопотання третьої особи у статусі потерпілої ОСОБА_2 (до відкриття провадження у даній справі) від 14.08.2024 аналогічного змісту було подано до суду 14.08.2024.
24.09.2024 третьою особою ОСОБА_2 (після відкриття провадження у даній справі) до суду було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване наявністю у Київському окружному адміністративному суді справ №320/24463/24, №320/32858/24, №320/33828/24 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення з аналогічними вимогами та з однакових підстав та з пропуском строку звернення до суду.
Також 24.09.2024 третьою особою ОСОБА_2 було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії скарги на Вищу Раду Правосуддя щодо дисциплінарного проступку (дисциплінарна скарга) суддею Кушновою А.О. за фактом безпідставного відкриття провадження у справі №320/33826/24.
30.09.2024 представником ОСОБА_1 адвокатом Усачуком О.І. подано до суду клопотання про зміну первісного позивача на належного - Державну службу геології та надр України.
02.10.2024 третьою особою ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
02.10.2024 третьою особою ОСОБА_2 було подано до суду заперечення проти позовної заяви.
Дослідивши підстави для відводу, викладені в заяві про відвід судді від 15.09.2024, яка подана до суду 11.10.2024, суд зазначає наступне.
Частинами 1-3 статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені частиною третьою статті 39 КАС України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.
За таких обставин, суддя до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі № 320/7112/21.
Враховуючи даний висновок Верховного Суду, суд у даній справі позбавлений можливості вчиняти будь-які інші процесуальні дії, пов'язані із подальшим процесуальним рухом справи, зокрема й щодо розгляду клопотань третьої особи про повернення позовної заяви, про залишення позовної заяви без розгляду, заявлених з тих самих підстав, що і відвід судді.
При цьому, щодо порушення судом строку відкриття провадження у справі суд зазначає, що порушення строку відкриття провадження у справі №320/33826/24 зумовлено надмірним навантаженням на суддів Київського окружного адміністративного суду та перебуванням судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці з 19.08.2024 по 01.09.204 включно та з 03.09.2024 по 06.09.2024 включно.
Отже заявлені третьою особою доводи в обґрунтування сумнівів в упередженості судді Кушнової А.О. з підстав того, що позивачем були подані аналогічні позовні заяви до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав, не є підставою для відводу судді.
Також позивач у заяві про відвід судді вказав про те, що під час вирішення питання про відкриття провадження по справі №320/33826/24 суддя Кушнова А.О. не вирішила питання про пропуск позивачем строку звернення до суду та не залишила позов без руху, зазначивши при цьому, що клопотання про поновлення строку звернення до суду буде розглянуто судом після надання доказів від відповідача.
Так, в ухвалі суду від 09.09.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі судом було вказано, що разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. При цьому в ухвалі суду від 09.09.2024 зазначено, що клопотання про поновлення строку звернення до суду буде розглянуто судом після надання доказів від відповідача. При цьому вказаною ухвалою суду від відповідача були витребувані докази по справі: копію звернення ОСОБА_2 із усіма доданими до нього документами; докази відкриття відповідачем провадження щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/18993/19, копії усіх матеріалів такого провадження; копію подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_3 від 21.06.2023 №46-ВРУ/1-23 із доказами направлення позивачу; письмові пояснення щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Суд зазначає, що як станом на час подання третьою особою заяви про відвід судді (11.10.2024), так і станом на час розгляду судом даної заяви (22.10.2024, з урахуванням відпустки судді з 14.10.2024 по 21.10.2024), докази, витребувані від відповідача ухвалою суду від 09.09.2024, до суду не надійшли, тому клопотання про поновлення строку звернення до суду судом не вирішувалось.
Підсумовуючи, суд зазначає, що зміст доводів третьої особи у заяві про відвід судді свідчить про незгоду третьої особи з процесуальними рішеннями та діями суду, а саме з постановленням суддею ухвали про відкриття провадження у даній справі, а отже дана заява не містить підстав для відводу судді, які визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Жодних інших доказів на підтвердження існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Кушнової А.О. третьою особою суду не надано.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на вищевикладене, на думку суду, зазначені третьою особою обставини не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та необ'єктивності судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі №320/33826/24.
Крім того, зазначені третьою особою обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, які б містили достатні та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини у вирішенні даної адміністративної справи, у зв'язку з чим заявлений відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О. в адміністративній справі №320/33826/24 є необґрунтованим.
Частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі №320/33826/24 необґрунтованим.
2. Матеріали адміністративної справи №320/33826/24 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лубінця Дмитра Валерійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.