ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"22" жовтня 2024 р. справа №300/7907/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2024 №145173-2413-0913-UA26040330000019235, №145171-2413-0913-UA26040330000019235
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 145173-2413-0913-UA26040330000019235, № 145171-2413-0913-UA26040330000019235.
Суд звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення від 30.04.2024 № 145173-2413-0913- НОМЕР_1 на суму 53045,03 грн та № 145171-2413-0913-UA26040330000019235 на суму 82491,41 грн визначають суму податкових зобов'язань, яку необхідно сплатити позивачу.
Отже, податкові повідомлення-рішення впливають на майновий стан позивача.
Таким чином, заявлені до суду вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано зокрема фізичною особою-підприємцем становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який вступив в дію з 01.01.2024 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
У цьому випадку 1 відсоток розміру майнових вимог становить 1355,36 грн (135 536,44 х 0,01 = 1355,36 грн).
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими позивачем позовними вимогами майнового характеру складає 1355,36 грн.
Разом з цим позивачем до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Отже, враховуючи наведене, суд уважає за необхідне запропонувати позивачу сплатити (доплатити) судовий збір у сумі 144,16 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Разом з тим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" є безпідставним з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
За загальним правилом за подання заяв, скарг до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.
Відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачу, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
Такими документами можуть бути, зокрема, довідка з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2023 рік, довідка з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2023 рік, довідка з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2023 рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору за 2023 календарний рік.
У цьому випадку суд зазначає, що позивачем на підтвердження скрутного матеріального становища до позовної заяви не додано жодного документа, для визначення й визнання майнового стану позивача таким, щоб звільнити його від сплати судового збору.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 в справі №9901/988/18 та від 21.03.2023 у справі №990/13/23.
Як наслідок, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно додати до позовної заяви документ про сплату (доплату) судового збору в розмірі 144,16 грн, або для вирішення судом наявності умов, необхідних для застосування норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI слід надати до суду, документи які підтверджують скрутне матеріальне становище позивача, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зокрема зазначаються: поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач, у позовній заяві не зазначив, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а відтак не виконав вимоги частини 5 статті 160 КАС України.
Також, Приписами пунктів 5, 8 частини 5 статті 160 КАС України, серед іншого, у позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що: "27.09.2024 подав заяву до відповідача з проханням скасувати податкові повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що відсутні юридичні (правові) підстави для нарахування орендної плати так як ОСОБА_1 не укладав договори оренди на 3 земельні ділянки".
На підтвердження зазначених обставин, визначених у позовній заяві, позивач відповідних письмових доказів не подав, зокрема: заяви від 27.09.2024 а також доказів щодо відсутності в ОСОБА_1 в оренді чи власності земельних ділянок. Причин не подання в суд таких документів не пояснив.
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частини 1, 2, 4, 5 статті 94 КАС України).
Крім того, позивачем до позовної заяви долучено копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які не зазначені у переліку доданих до позовної заяви документів та неналежно засвідченні, так як відсутня дата такого засвідчення.
Також позивач не зазначає відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відсутність в матеріалах справи копій паспорта позивача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків унеможливлюють ідентифікувати особу позивача, з'ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності та встановити зареєстроване місце проживання чи перебування позивача.
Підсумовуючи наведене вище суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду:
- документа про сплату (доплату) судового збору в розмірі 144,16 грн, або доказів наявності пільг щодо такої сплати із зазначенням підстав звільнення позивача від сплати судового збору;
- належним чином засвідчені копії, відповідно до кількості учасників справи:
паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера/реєстраційного номера облікової картки платника податків;
заяви від 27.09.2024 поданої до ГУ ДПС в Івано-Франківській області;
доказів щодо відсутності в ОСОБА_1 в оренді чи власності земельних ділянок;
оскаржуваних податкових повідомлень-рішень;
виправленої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи із зазначенням у ній:
поштового індексу, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу); відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, переліку доданих до позовної заяви документів.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.