ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" жовтня 2024 р. справа № 300/6747/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії та рішення суду:
Кузів Володимир Миколайович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в розмірі 148699,50 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 300/4484/21, і залишилася неодержаною у зв'язку з його смертю; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 148699,50 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 300/4484/21, і залишилася неодержаною у зв'язку з його смертю.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 300/4484/21 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», внаслідок якого сума нарахованої та невиплаченої доплати становить 148699,50 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, не отримавши нарахованої вищевказаної пенсії. ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , з яким спільно проживала, а тому на підставі статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на отримання нарахованої ОСОБА_2 , але неотриманої ним за життя, пенсії в сумі 148699,50 грн. Позивач зверталася до відповідача із заявою від 01.08.2024 у якій просила виплатити недоотриману пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 , яка виникла при здійсненні перерахунку на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від від 19.10.2021 у справі № 300/4484/21. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 23.08.2024 за № 7247-5918/Ч-02/8-0900/24 повідомило ОСОБА_1 , що згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 300/4484/21 обліковується борг в сумі 148699,50 грн. за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, який включений в Реєстр виконання судових рішень. Відповідач зазначив, що вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості, донарахованої на виконання рішення суду, здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Представник позивача вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 неодержаних її чоловіком ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю, сум пенсії за вислугу років в розмірі 148699,50 грн.
Ухвалою суду від 04.09.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.09.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.09.2024 № 0900-0902-8/49528 на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнає. В заперечення проти позову відповідач вказав на те, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 300/4484/21 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», внаслідок якого різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 , становить 148699,50 грн. Представник відповідача також зазначила, що вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення сулу здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою програмою. Також за частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що в подібних випадках проводиться заміна сторони виконавчого провадження. Однак в спірному випадку таку заміну провести неможливо, оскільки виконавче провадження не відкривалося. Тому відсутні відносини спадкування щодо неотриманих сум пенсії померлого ОСОБА_2 . Представник відповідача просила суд в позові відмовити (а.с. 36-43).
В зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці в період з 04.10.2024 по 18.10.2024, рішення в цій справі ухвалене судом у розумний строк після виходу судді на роботу.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою № ХД14799-Міноборони від 11.09.2024 (а.с. 40).
29.10.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд за результатом розгляду справи № 300/4484/21 прийняв рішення, яким задовольнив позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, якими визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_2 із врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно довідки від 07.07.2021 за №9/1/2133, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.07.2021 за №9/1/2133 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 300/4484/21 набрало законної сили 30.11.2021.
На виконання рішення від 29.10.2021 у справі № 300/4484/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого щомісячний розмір пенсійної виплати становив 9775,20 грн.
Різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 становить 148699,50 грн., що підтверджується розрахунком на доплату пенсії від 21.01.2022 (а.с. 10).
Згідно свідоцтва про одруження від 24.04.2004 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 24.04.2004 перебували у шлюбі (а.с. 20).
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 16.04.2014, ОСОБА_3 змінила прізвище на дошлюбне - ОСОБА_1 (а.с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.04.2024 серії НОМЕР_3 (а.с. 22).
01.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила: виплатити недоотриману пенсію чоловіка ОСОБА_2 , яка виникла при перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 300/4484/21 на підставі статті 61 Закону України від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 7).
Листом від 23.08.2024 № 7247-5918/Ч-02/8-0900/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 , становить 148699,50 грн. Неодержаних сум пенсії немає. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 300/4484/21 обліковується борг в сумі 148699,50 грн. за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, який включено в Реєстр виконання судових рішень. Вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості, донарахованої на виконання рішення суду, здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Стягувачем у справі № 300/4484/21 є ОСОБА_2 , а тому немає підстав для проведення виплати на виконання рішення суду в цій справі або внесення відомостей про зміну стягувача (а.с. 8-9).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в розмірі 148699,50 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 300/4484/21, і залишилася неодержаною у зв'язку з його смертю, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 пенсію в розмірі 148699,50 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі № 300/4484/21, і залишилася неодержаною у зв'язку з його смертю.
Джерела права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування. Висновки суду:
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд звертає увагу на те, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Сфера дії Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначена статтею 5. Так, згідно з частиною першою та другою статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Частиною першою статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частин першої-третьої статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
1. Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
2. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
3. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Натомість судом встановлено, що ОСОБА_3 був пенсіонером Збройних Сил України, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, ОСОБА_3 отримував пенсію за вислугу років, виплата якої регламентована Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Виплата пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера регламентована статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що:
1. Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
2. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
3. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Таким чином, статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено спеціальний механізм виплата пенсії в разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію за вислугу років згідно цього Закону.
Вказана норма закону є спеціальної щодо інших норм законодавства України (наприклад, статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тощо), і виключно вказаною нормою регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв'язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім"ї.
Отже, з огляду на диспозицію норми статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Таким чином, пенсійні виплати, нараховані ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 в справі № 300/4484/21 за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 в розмірі 148699,50 грн., та які, як встановлено судом вище, залишилися неодержаними ним у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, та підлягають виплаті в порядку адміністративної процедури, яка передбачена статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд звертає увагу на те, що пенсійні виплати згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які залишилися неодержаними пенсіонером у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Тобто вказані пенсійні виплати не спадкуються спадкоємцями, а, отже, по них не може виникнути правонаступництво в цих матеріальних правовідносинах. Як наслідок, відсутні й підстави для процесуального правонаступництва згідно із статтею 369 КАС України.
Натомість батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, а також особи, які належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, мають право на одержання цих сум невиплаченої пенсії в порядку адміністративної процедури, яка передбачена статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як встановлено судом, 01.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила: виплатити недоотриману пенсію чоловіка ОСОБА_4 , яка виникла при перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №300/4484/21. Тобто, позивач дотрималася строку звернення, встановленого статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Листом від 23.08.2024 № 7247-5918/Ч-02/8-0900/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, яка підлягала до виплати ОСОБА_2 , становить 148699,50 грн. Неодержаних сум пенсії немає. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №300/4484/21 обліковується борг в сумі 148699,50 грн. за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, який включено в Реєстр виконання судових рішень. Також відповідач зазначив, що вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Стягувачем у справі №300/4484/21 є ОСОБА_2 , а тому немає підстав для проведення виплати на виконання рішення суду в цій справі або внесення відомостей про зміну стягувача.
У відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ в Івано-Франківській області також підтвердило свою позицію, вказавши, що правильним способом захисту права позивача на отримання присуджених її чоловіку коштів невиплаченої пенсії, є звернення в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України про заміну сторони у справі №300/4484/21 правонаступником.
Проте, як вже зазначив суд вище, виплата нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №300/4484/21 коштів в розмірі 148699,50 грн., які залишилися неодержаними ним у зв'язку з його смертю, здійснюється в порядку адміністративної процедури, яка передбачена статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у спосіб заміни сторони виконавчого провадження чи заміни стягувача у виконавчому листі в порядку, який передбачений статтею 369 КАС України. Факт того, що вказана заборгованість нарахована на виконання судового рішення, не змінює її сутті, викладеної в розумінні статті 61 Закону. Так само, виконання пенсійним органом обов'язку по виплаті сум пенсії, які залишилися неодержаними пенсіонером в зв'язку з його смертю, згідно з нормою вказаної Статті, не залежить від того, що така заборгованість включена в реєстр виконання судових рішень, яке веде пенсійний орган, оскільки такий порядок не може змінювати встановлену законом процедуру виплати.
Вказане дає суду підстави для висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду по суті заяви позивача від 01.08.2024 в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Позивач в позовній заяві просить суд захистити її право на “мирне володіння майном» у спосіб зобов'язання вказаного територіального органу пенсійного фонду виплатити ОСОБА_1 неодержані її чоловіком - ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років у розмірі 148699,50 грн.
Суду відома вказана концепція застосування статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до правовідносин, що виникли в порядку застосування статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки вона сформована судом в іншій судовій справі (суддя Т.Боршовський, справа № 300/920/20, https://reestr.court.gov.ua/Review/90317853).
Вказана концепція в подальшому була застосована судом у справі, подібній за змістом до цієї справі: № 300/4914/22 (рішення від 16.01.2023, https://reestr.court.gov.ua/Review/108436663, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції від 19.04.2023, https://reestr.court.gov.ua/Review/110318321).
Проте суд вважає, що за обставин цієї справи, судом не може бути застосований такий спосіб захисту порушеного права як стягнення з відповідача неодержані чоловіком позивача - ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років у розмірі 148699,50 грн. згідно рішення суду від 29.10.2021 у справі № 300/4484/21.
Так, судом встановлено, що орган Пенсійного фонду України не розглянув по суті в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 про виплату їй пенсії покійного чоловіка - ОСОБА_2 в розмірі 148699,50 грн. Натомість відповідач відмовив у розгляді по суті в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», помилково вказавши, що такі кошти не можуть вважатися неодержаною пенсією та їх виплата здійснюється в порядку виконання судового рішення у справі № 300/4484/21, за відсутності даних щодо заміни стягувача у цій адміністративній справі. Тобто відповідач взагалі не досліджував чи наявні підстави для виплати позивачу вказаних сум, які передбачені саме статтею 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (як от: чи є ОСОБА_1 суб'єктом, яка має право на виплату, чи є інші особи, які мають право на виплату, з огляду на долучені до заяви документи; розмір виплати особі (якщо було більше одного звернення); дотримання строку звернення тощо).
Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не була надана належна оцінка, або взагалі такі документи не досліджувалися, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність підстав для виплати нарахованої, але не виплаченої, пенсії померлого і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності їх критеріям, які пред'являються до рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
В спірному випадку суд висновує, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду по суті в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заяви ОСОБА_1 від 01.08.2024 про виплату неодержаних її чоловіком: ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №300/4484/21.
Вказаний спосіб захисту порушеного права в спірних правовідносинах є усталений, та неодноразово застосований судом в аналогічних спорах: рішення від 16.01.2023 у справі № 300/4914/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2023; від 20.09.2023 у справі № 300/5144/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024; від 27.12.2023 у справі № 300/7979/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання відповідача розглянути по суті в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 про виплату неодержаних її чоловіком: ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 300/4484/21, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн. Відповідачем не понесено судових витрат у справі.
З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 605,60 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладену в листі від 23.08.2024 № 7247-5918/Ч-02/8-0900/24, яка полягає в нерозгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 01.08.2024 в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) розглянути по суті в порядку статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) від 01.08.2024 про виплату неодержаних її чоловіком: ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю, суми пенсії за вислугу років за період з 01.04.2019 по 31.12.2021, перерахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі № 300/4484/21, із врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні в цій справі.
В задоволені решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.