ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" жовтня 2024 р. справа №300/4771/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,
у провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №300/4771/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 19.06.2024 ухвалено рішення у справі №300/4771/23, яким позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 04.07.2023 №104450005226 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди навчання з 01.09.1985 по 01.01.1989 та з 30.04.1989 по 17.06.1989 у Ворошиловоградському промислово - економічному технікумі, період проходження строкової військової служби з 28.06.1989 по 24.06.1991 та період роботи в Луганському шахтоспецналагоджувальному управлінні ВАТ тресту «Луганськвуглеавтоматика» з 07.04.1998 по 10.11.1999 у розмірі 11 місяців 02 дні, що підтверджений довідкою №04/271 від 30.09.2009. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, з дня звернення за призначенням пенсії - 27.06.2023.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 набрало законної сили 19.08.2024.
Від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про встановлення судового контрою за виконанням рішення суду у цій справі, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в неповній мірі виконало рішення суду у цій справі.
Розглянувши подане клопотання та долучені заявником докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю, виходячи з наступного.
Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судові рішення виконуються безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Враховуючи наведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, Кодексом адміністративного судочинства України. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 382 Кодексу), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №820/4261/18 та від 25.06.2020 у справі № 0240/2226/18-а.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано, зокрема, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно з частинами 1 та 2 цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС України).
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як зазначено в частині першій статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII).
Згідно з нормами частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною восьмою статті 382 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Аналіз наведених положень закону дозволяє зробити такі висновки:
- примусове виконання рішення суду зобов'язального характеру здійснюється шляхом його звернення до примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;
- судовий контроль за виконанням рішення суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили, може здійснюватися двома шляхами: в порядку статті 287 та в порядку статті 382 КАС України;
- судовий в контроль в порядку статті 287 КАС України здійснюється за зверненням учасника виконавчого провадження, тобто у випадку, коли рішення суду виконується в примусовому порядку;
- встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України віднесено до дискреційних повноважень суду.
Оцінюючи доводи представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд керується такими мотивами.
Суд уважає, що виконання рішення суду у справі № 300/4771/23 має здійснюватися в примусовому порядку, державний виконавець володіє достатнім обсягом повноважень впливу на боржника з метою забезпечення його виконання.
Суд звертає увагу на те, що якщо рішення суду від 19.06.2024 у справі № 300/4771/23 повністю не виконано, то у позивача наявні підстави для його примусового виконання згідно Закону № 1404-VIII.
Як встановлено судом позивач чи представник позивача не звертався до суду за видачою виконавчих листів для їх пред'явлення для примусового виконання рішення суду у цій справі.
Так, статтею 63 Закону № 1404-VIII передбачено накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин; у випадку, якщо накладення штрафів не призводить до виконання рішення суду зобов'язального характеру, державний виконавець скеровує матеріали для порушення кримінального провадження щодо боржника. Якщо стягувач вважає, що державний виконавець не здійснює належних дій щодо примусового виконання рішення суду, він вправі оскаржити дії/бездіяльність посадових осіб ДВС до суду в порядку статті 287 КАС України.
Суду не подано доказів того, що позивач скористався таким способом захисту порушеного права згідно Закону № 1404-VIII.
За таких обставин суд дійшов висновку про недоцільність застосування передбаченого статтею 382 КАС України заходу судового контролю за виконанням рішенням суду у справі № 300/4771/23, оскільки позивач чи його представник не скористалися правом на примусове виконання судового рішення в порядку Закону № 1404-VIII.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 250, 256, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 300/4771/23.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.