21 жовтня 2024 року Справа № 280/7803/24
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн щомісячно, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у період з 10.08.2023 по 23.05.2024 включно;
зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000,00 грн щомісячно за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 09.08.2023, за період з 10.08.2023 по 23.05.2024 включно з урахуванням проведених виплат.
Рішенням суду від 04.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
09.10.2024 на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Заявник зазначає, що судом не вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Розпорядженням керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2024 №89 призначено повторний автоматизований розподіл додаткових матеріалів справи №280/7803/24 у зв'язку з перебуванням судді Батрак І.В. у навчальній відпустці.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, додаткові матеріали справи №280/7803/24 передано на розгляд судді Конишевій О.В.
Ухвалою суду від 10.10.2024 призначено заяву представника позивача до розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач свої правом на подання заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не скористався.
Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду заяви в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, з наданих до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу документів встановлено, що представник позивача просить стягнути витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн.
Судом встановлено, що 01.03.2024 року між позивачем та Адвокатом Усенко А.В. було укладено договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги за надання правової допомоги Адвокатом, Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар. Розмір гонорару становить - 2 500,00 грн. за годину, участь адвоката у судовому засіданні - 3 500,00 гри. і може змінюватися залежно від обсягу робіт, строку виконання доручення, результатів вирішення спірних правовідносин, ступеня складності справи, обсягу правових послуг необхідних для досягнення бажаного результату та ін.
Відповідно до акту здачі -прийняття наданих послуг Адвокатом були надані послуги:
ознайомлення з документами та матеріалами, необхідними для надання правової допомоги, та надання консультації щодо способу захисту порушених прав Клієнта-1 год.-2500,00 грн;
складання адвокатського запиту до Військовою частиною НОМЕР_2 (в години роботи входить в тому числі робота помічника адвоката, яка пов'язана з формуванням пакету документів, а саме запиту та додатків, та подальша відправка документів поштою)- 1 год.-2500,00 грн;
складання позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (в години роботи входить в тому числі робота помічника адвоката, яка пов'язана з формуванням пакету документів, а саме позову та додатків, та подальша відправка документів поштою до суду)- 4 год.-10 000,00 грн.
Загальна вартість наданої правової допомоги складає 15000,00 грн, які сплачені позивачем відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 20.08.2024.
Суд зазначає, що надання правничої допомоги з ознайомлення з документами та матеріалами, необхідними для надання правової допомоги, надання консультації щодо способу захисту порушених прав Клієнта та складання адвокатського запиту за своєю природою входять до надання послуг зі складання позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовка правової позиції та узгодження її з Клієнтом.
В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 5000,00 грн.
За таких обставин, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 252 КАС України, суд,
Заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу -задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по справі №280/7803/24.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 21.10.2024.
Суддя О.В. Конишева