21 жовтня 2024 рокуСправа № 280/9710/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150; код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (вул.Чубанова, буд.8, м.Запоріжжя, 69118) про визнання протиправною та скасування постанови,
18.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045695 від 08.10.2024.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову (вх. № 47983 від 18.10.2024), в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045695 від 08.10.2024.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що як вбачається зі змісту постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 08.10.2024 №ПШ045695, датою набрання постановою законної сили визначено 16 жовтня 2024 року. У Законі України «Про виконавче провадження» відсутні норми, які б передбачали можливість зупинення вчинення виконавчих дій чи зупинення виконавчого провадження у випадку оскарження в судовому порядку, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, рішень інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами. Так, стягнення суми адміністративного господарського штрафу поставить позивача у скрутне матеріальне становище (банківська виписка із залишком коштів на рахунку додається). Суми, яка залишиться після стягнення 17000 грн. адміністративно-господарського штрафу не вистачить ні на оплату податків, ні на заправку транспортного засобу або продовжити здійснювати підприємницьку діяльність. Відкриття виконавчого провадження на примусове виконання оскаржуваної постанови Укртрансбезпеки потягне за собою для позивача додаткові витрати, пов'язані із витратами державного виконавця. Розмір таких витрат позивачу наразі не відомий. Також, вбачається, що у випадку стягнення суми штрафу, за явної невідповідності закону оскаржуваної постанови, позивач буде позбавлений використовувати власні кошти. На підставі викладеного просить заяву задовольнити.
Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову не вбачає підстав для її задоволення через наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Позивач просить суд забезпечити позов, шляхом зупинення дії постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045695 від 08.10.2024.
Частиною 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що на даний час постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045695 від 08.10.2024 подана відповідачем до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та доказів винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної постанови, а також не надано доказів вчинення державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання постанови, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність нагальної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Враховуючи вищевикладене, факт відсутності очевидної протиправності оскаржуваної постанови та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, суд приходить до висновку, що у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/5233/18.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 150, 151,154 КАС України, суд -
У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник