Справа №366/2564/24
Провадження №1-кп/366/246/24
21 жовтня 2024 року смт Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника потерпілої особи ОСОБА_6 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту в рамках кримінального провадження №12024110000000391 відомості про яке внесені до ЄРДР від 14.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
22 серпня 2024 року до Іванківського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №12024110000000391 від 14.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
27.08.2024 ухвалою суду призначене підготовче судове засідання в рамках кримінального провадження №12024110000000391 від 14.08.2024.
Під час підготовчого судового засідання від захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 надійшло суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудове розслідування проведено, а обвинувальний акт складено слідчим Національної поліції, натомість, на думку сторони захисту, досудове розслідування цього провадження підслідне Державному бюро розслідувань (далі ДБР), з огляду на зміст пред'явленого обвинувачення в частині визначення суб'єкта вчинення злочину. Так, захисник вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 займав посаду майстра лісу Шпилівського агролісництва ДП «СЛП Київоблагроліс», а згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів віднесено, органи державної лісової охорони та інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. На думку сторони захисту, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України це провадження підслідне Державному бюро розслідувань. Ураховуючи викладене, адвокат ОСОБА_8 вважає обвинувальний акт таким, що складений та затверджений неуповноваженими особами, а отже таким, що не відповідає вимогам КПК України.
Вказані порушення на думку захисника, вказують на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а тому вважає що суд повинен прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_8 просив вимоги поданого ним клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , зазначивши, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Представник потерпілого ОСОБА_6 у вирішенні питання про повернення обвинувального акту поклався на розсуд суду, вважає що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (даліКонвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
У п. 51 рішення ЕСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А N 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturkv. Germany), серія А N 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).
У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч.3 ст. 6 Конвенції».
Після отримання обвинувального акта суд призначає підготовче судове засідання, у якому вирішуються питання щодо можливості призначення судового розгляду та здійснюється відповідна підготовка (ст. ст. 314, 315 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим уст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
З урахуванням задач підготовчого провадження, суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному-процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.
Оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, що обумовлює його повернення, норма п. 3 ч. 3ст. 314 КПК відсилає до ст. 291 цього Кодексу, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування: порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акта (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо); порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо) (Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №161/7092/20).
При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов'язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
Згідно з положеннями ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_5 стосовно складення та затвердження обвинувального акта не уповноваженими особами, суд враховує наступне. У матеріалах провадження міститься обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024110000000391 від 14.08.2024 і додатки до нього, який підписано слідчим у кримінальному провадженні - начальником відділу СУ ГУ НП в Київській області полковником поліції ОСОБА_9 та затверджений прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 . Тобто обвинувальний акт містить підпис слідчого та прокурора, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України.
На стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений вирішувати питання про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні неуповноваженим органом. Відповідне питання може бути заслухане судом під час судового розгляду за результатами дослідження поданих сторонами доказів та остаточно вирішене у нарадчій кімнаті, у зв'язку з чим суд відхиляє доводи сторони захисту про повернення обвинувального акта з підстав його складення та підписання неуповноваженим органом.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є, і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання.
За цих обставин, при розгляді клопотання адвоката ОСОБА_11 не встановлено таких недоліків обвинувального акту, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. У той же час розгляд судом відповідних доводів захисника можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд за участю сторін на підставі дослідження наданих доказів здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.
Деякі з доводів захисника стосуються порушень, які можуть вплинути на визнання доказів недопустимими та вирішення цивільного позову по суті.
Питання, пов'язані з допустимістю доказів, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень неповноважними суб'єктами, долю цивільного позову суд може вирішити лише на підставі наявних матеріалів досудового розслідування під час судового розгляду або за його наслідками.
Тобто доводи захисту щодо незаконності процесуальних дій, рішень, порушень правил підслідності, наявності повноважень тощо не впливають саме на форму та зміст обвинувального акта та не можуть бути підставою для його повернення.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору та вважає, що дане клопотання подано передчасно.
Керуючись статтями 291, ч. 3, ч. 4 ст. 314, 392, 395 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню №12024110000000391 відомості про яке внесені до ЄРДР від 14.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - відмовити.
Підготовче судове засідання відкласти на 10 грудня 2024 року на 10 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2024 року.
Суддя: ОСОБА_1