Справа № 283/2775/23
Провадження №3/283/15/2024
15 жовтня 2024 року м. Малин
Суддя Малинського районного суду Житомирської області Саланда О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 171689 від 20.10.2023 20 жовтня 2023 року о 11 годині 50 хвилин ОСОБА_1 в м. Малині по вул. Шевченка керувала транспортним засобом SUBARO - FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась.
Свідки відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП не залучалися, оскільки здійснювалася відеофіксація.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 документи на керування транспортними засобами працівниками поліції вилучалися, видавався тимчасовий дозвіл.
Також, відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 953141 від 20.10.2023 за ч.5 ст.121 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явилась, вину не визнала, надала пояснила, що 20.10.2023 по вул. Шевченка вона їхала в якості пасажира, за кермом був її син. Працівники поліції неправомірно пропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вона ним не керувала.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Дмитрієв А.І. у судовому засіданні просив суд провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази керування нею транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надав пояснення, що по вул. Шевченка 20.10.2023 саме він керував автомобілем, його мати ОСОБА_1 сиділа на пасажирському сидінні.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надав пояснення та вказав, що бачив, як по вул. Шевченка рухався автомобіль ОСОБА_1 , за кермом був її син ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали протоколу, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі зазначаються суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, інші відомості необхідні для розгляду справи.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП має значення, що особа, яка керувала транспортним засобом, відмовилася від проходження огляду.
Всупереч вищезазначених норм законодавства, в наданих до суду адміністративних матеріалах відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним заособом.
Стаття 251 КУпАП чітко визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.5 розд. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 пояснює поліцейському, що вона не перебувала за кермом, що за кермом сидить її син. В кінці відеозапису поліцейський разом із ОСОБА_1 підходять до її автомобіля до водійського місця, на якому знаходиться син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Поліцейський просить сина ОСОБА_1 предявити документи на право керування транспортним засобом.
Матеріали справи не місять жодного допустимого та належного доказу, який би підтверджував факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 безпосередньо у момент зупинення її автомобіля працівниками поліції.
Тому суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого ст. 130 КУпАП. а саме, відмови від проходження огляду на стан алкогольтного сп'яніння, оскільки не зафіксовано факту керування транспортним засобом останньою.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України,особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284КпАП України,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: О. М. Саланда