Справа №295/11983/24
Категорія 317
3/295/3104/24
22.10.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 178 ч.3 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
02.08.2024 о 23 год. 20 хв. за адресою м.Житомир, вул.Покровська, 135, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою у бік перехожих, чіплявся до відвідувачів магазину «АТБ», чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, 02.08.2024 о 23 год. 20 хв. за адресою м.Житомир, вул. Покровська, 135, ОСОБА_2 розпивав пиво «Арсенал» ємністю 1 літр та міцністю 8% у громадському місці, а саме, біля магазину «АТБ», при цьому перебував у п'яному вигляді, та своєю поведінкою ображав людську гідність та громадську мораль, що виражалось у розхитуванні при ходьбі, неохайному, брудному вигляді з неприємним запахом, правопорушення вчинено двічі протягом року.
Враховуючи, що зазначені адміністративні правопорушення вчинені однією особою, суд вважає за можливе об'єднати справи в одне провадження.
В судові засідання, в останнє 22.10.2024 ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд їх судом. В попереднє судове засідання, призначене на 21.08.2024 ОСОБА_1 не з'явився, направивши на адресу суду заяву про ознайомлення зі справою, яка судом задоволена, однак до суду більш не з'являвся, зі справами не онайомлювався. Крім того, підтвердженням про належне його повідомлення є підтвердження про вручення смс-повісток. Однак, ОСОБА_1 до суду в чергове не з'явився, про причини поважності своєї неяки суду не повідомив, із заявами та клопотаннями не звертався.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Незважаючи на викладене, у судові засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними првами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 178 ч.3 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: за ст. 173 КУпАП: протоколом про адміністративне правопорушення серія ГП №551360 від 03.08.2024, рапортом поліцейського взводу № 1 про те, що 02.08.2024 отримано виклик за адресою: АДРЕСА_2 по факту хуліганських дій нетверезого чоловіка, по прибуттю виявлено ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, при цьому розпивав спиртні напої, чівлявся до перехожих, висловлювався нецензурною лайкою; за ст.178 ч.3 КУпАП: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №072022 від 03.08.2024; постановами серії ЕГА №1164794 від 03.09.2023, серії ВАД №113886 від 05.06.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 178 ч.2, 16-1 КУпАП.
Своїми діями, що виразилися у дрібному хуліганстві, та у появі у громадському місці у п'яному вигляді особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу у громадському місці у п'яному вигляді, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 173, 178 ч.3 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, приходжу до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст.ст 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Об'єднати в одне провадження справи №295/11983/24, 295/11985/24 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст.173, 178 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .
Об'єднаній справі присвоїти № 295/11983/24.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 178 ч.3 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення:
- за ст. 173 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
- за ст. 178 ч.3 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
Відповідно до вимог ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначити остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Штраф стягнути на рахунок: (Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в сумі 605, 60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення