Справа №295/15399/24
1-кс/295/6483/24
Іменем України
21.10.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, та додані до неї матеріали, -
До слідчого судді надійшла вказана скарга, якою скаржник просить скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 12.09.2024, визнати заявника потерпілим у кримінальному провадженні №42023062350000127 від 29.06.2023.
В обґрунтування скарги зазначив, що вказана постанова постанова винесена без врахування обставин справи та є передчасною, її висновок суперечить кримінально-процесуальному законодавству та містить викривлену інформацію.
Поданим до суду 21.10.2024 клопотанням заявник просив розгляд справи проводити без його участі, скаргу підтримав.
Слідчий в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, матеріалів кримінального провадження на виконання ухвали суду від 15.10.2024 не надав.
Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Нормами ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, зокрема, можливість оскарження виключно рішення слідчого, прокурора, про зупинення досудового розслідування (п. 2 ч. 1ст. 303 КПК України), рішення слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України), рішення слідчого, прокурора про відмову у визнанні потерпілим (п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України), рішення слідчого, прокурора при застосуванні заходів безпеки (п. 6 ч. 1 ст. 303 КПК України), рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України), рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу (п. 8 ч. 1 ст. 303 КПК України).
У частині 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування.
Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчому судді підлягає оскарженню бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством (Лист ВССУ від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17 "Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування").
В іншому випаду, у відповідності до положень п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, особа наділена правом оскаржити рішення слідчого чи прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні
Стаття 220 КПК України передбачає порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування.
Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Згідно ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обгрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023062350000107 від 03.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України та у кримінальному провадженні №42023062350000127 від 29.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 382 КК України .
05.09.2024 ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42023062350000127 від 29.06.2023.
Відповідно до ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
При винесенні оскаржуваної постанови слідчим не надано оцінки доводам скаржника про завдання заявнику моральної шкоди і положенням ч. 2 ст. 55 КПК України.
Більше того, у постанові слідчого від 12.09.2024 зазначено про те, що дослідивши матеріали досудового розслідування, слідчим не встановлено заподіяння ОСОБА_3 моральної, фізичної чи майнової шкоди, на підтвердження цьому відсутні будь-які докази, а тому підстав для залучення його до провадження в якості потерпілого немає.
Резюмуючи мотивувальну частину постанови, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням не встановлено заподіяння ОСОБА_5 моральної, фізичної чи майнової шкоди, однак ОСОБА_5 не був заявником/учасником у такому кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 звертався до слідчого із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42023062350000127 від 29.06.2023, однак відмовлено йому у задоволенні такого клопотання в рамках кримінального провадження №42023062350000107 від 05.03.2023.
Матеріали кримінального провадження № 42023062350000127 від 29.06.2023 на виконання ухвали слідчого судді від 15.10.2024 не надано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню і зобов'язує слідчого повторно розглянути клопотання ОСОБА_6 про визнання його потерпілим потерпілим у кримінальному провадженні №42023062350000127 від 29.06.2023, в порядку та у строки, передбачені статтею 220 КПК України.
Керуючись ст. ст. 110, 220, 303 - 307 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 від 12.09.2024 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному проваджені № 42023062350000107 від 05.03.2023.
Зобов'язатислідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 05.09.2024 про визнання його потерпілим у кримінальному проваджені №42023062350000127 від 29.06.2023 та прийняти з результатами розгляду рішення, відповідно до вимог ст.ст. 110, 220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1