Справа № 163/1693/24
Провадження № 2/163/335/24
( З А О Ч Н Е )
21 жовтня 2024 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 60173,80 гривень заборгованості за кредитним договором № 819697 від 11 лютого 2022 року.
Вимоги обґрунтовано тим, що указаний договір про надання споживчого кредиту № 819697 від 11 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 уклав із ТОВ «СЛОН КРЕДИТ». За умовами цього договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 31000,00 грн. Відповідач зобов'язався повернути ці кошти та сплатити проценти. Право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року. Відповідно до цього договору сума боргу, яка є обґрунтованою і документально підтвердженою, перед новим кредитором становить 60173,80 гривень, з яких: 28261,24 грн тіла кредиту, 31912,56 грн відсотків.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 01 серпня 2024 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У зв'язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали за закінченням терміну зберігання, ухвалою від 05 вересня 2024 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та висловив згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи по суті двічі був повідомлений у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини неможливості розгляду справи за його відсутності не сповістив.
З огляду на викладене суд провів заочний розгляд позову відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
11 лютого 2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту № 819697 (далі кредитний договір).
За умовами пунктів 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.8 кредитного договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 35650,00 грн. Строк кредиту 730 днів, з кінцевим терміном повернення 11 лютого 2024 року. Процентна ставка за перший день користування кредитом становить 15% в день (5475% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 100% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 87203,71 гривень.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання):
- у розмірі 31000,00 гривень на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ;
- в розмірі 4650,00 гривень на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п.3.5 договору.
Відповідно до п/п.1 п.4.4 договору споживач зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи і пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Згідно з п/п.3 п.4.1 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
Перерахування на картку № НОМЕР_1 коштів у сумі 31000,00 грн підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 04.10.2023 за № 2646_231004134125.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», заборгованість ОСОБА_2 за указаним кредитним договором становить 60173,80 гривень.
28 серпня 2023 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 2808-23, за умовами якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується відступити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та сплатити ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги у формі наведеній в Додатку № 1 до цього договору, за умови виконання ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» вимог перерахування сум грошових коштів фінансування.
З підписаного сторонами витягу з Додатку до договору факторингу вбачається, що до нього включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором № 819697 від 11.02.2022 із загальною сумою заборгованості 60173,80 гривень, з яких: тіло кредиту - 28261,24 грн, відсотки - 31912,56 грн.
Представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 15 листопада 2023 року надіслала на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу про необхідність погашення кредитної заборгованості за указаним кредитним договором із зазначенням реквізитів для оплати боргу.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 1077 ЦК України передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).
Позивач до позовної заяви додав належним чином завірену копію договорів про надання споживчого кредиту 819697 від 11.02.2022 та договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023.
Наданим позивачем розрахунком стверджено невиконання відповідачем умов укладеного кредитного договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка відповідає сумі заборгованості, що зазначена у Реєстрі прав вимоги до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023.
Зазначене свідчить, що відповідач має заборгованість за цим кредитним договором, на яку позивач набув права вимоги на підставі укладеного договору факторингу.
Станом на день звернення до суду із цим позовом заборгованість по кредитному зобов'язанню відповідач не погасив.
Розмір заборгованості по тілу кредиту відповідає умовам кредитного договору, ні первинному кредитору, ні новому кредитору (позивачу), цю суму заборгованості відповідач не повернув, тому вона підлягає стягненню у відповідності до ст.1054 ЦК України.
Заявлена до стягнення сума заборгованості по процентах в повній мірі узгоджується із пунктом 1.5 кредитного договору, тому є підставною та також підлягає стягненню у повному обсязі.
Відповідач заявленої до стягнення суми заборгованості за кредитним договором не заперечив і не спростував.
Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, позивач, який отримав право вимоги за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, тому суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на задоволення позову по суті заявлених вимог, сплачений за позовом судовий збір згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України слід покласти на відповідача в повному обсязі.
До стягнення представник позивача також заявив 6000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Надання позивачеві правничої допомоги підтверджується: укладеним між позивачем ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» 11 грудня 2023 року договором №42649746 про надання правової допомоги; додатковою угодою № 003681210176 від 27 червня 2024 року; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 11306/10 від 02.11.2023 року; актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року; детальним описом робіт (наданих послуг) від 27 червня 2024 року.
Питання витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, урегульоване ст.137 ЦПК України.
Окрім положень цієї норми слід врахувати те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Крім цього суд враховує, що поданий в інтересах ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» позов для адвокатського бюро «Анастасії Міньковської» є типовим, оскільки як свідчить загальнодоступний в мережі інтернет Єдиний державний реєстр судових рішень аналогічних по своїй суті позовів це адвокатське бюро в інтересах цього ж позивача подавало значну кількість.
Тому, враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, проте беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» кредитну заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 819697 від 11.02.2022 в загальній сумі 60173 (шістдесят тисяч сто сімдесят три) гривні 80 копійок, з яких:
- 28261 (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят одну) гривню 24 копійки кредитних коштів;
- 31912 (тридцять одна тисяча дев'ятсот дванадцять) гривень 56 копійок відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Любомльським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»; місце знаходження - вулиця Авіаконструктора Ігоря Сіковрського, буд.8, місто Київ; код ЄДРПОУ - 42649746;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь