Справа № 161/1284/24
Провадження № 6/161/238/24
07 жовтня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Дмитроци Б.М.,
з участю представника заявника - ОСОБА_1
представника стягувача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в березні 2024 року він дізнався про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів на утримання дітей.
Вказує, що відповідно до судового наказу від 31.01.2024 року з нього стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітків (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зазначає, що оскільки він є військовослужбовцем ЗСУ та постійно перебуває в зоні бойових дій, він не отримує поштових повідомлень, а тому йому не було відомо про вказане рішення.
При цьому, категорично не погоджується із винесеним наказом, оскільки не існувало жодних підстав для його видачі, оскільки він самостійно та добровільному порядку надсилав грошові кошти на утримання своїх дітей, постійно перераховуючи їх на картку стягувача, а також приймав участь в інших витратах, що стосувалися дітей і родини в цілому.
Крім того, стягувач проживає з дітьми у його будинку, користується його автомобілями, земельною ділянкою і використовує отримані від нього кошти на власний розсуд.
Також, при зверненні із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів стягувач ОСОБА_6 вказала неправдиву інформацію стосовно ухилення його від обов'язку утримувати дітей.
Таким чином вважає, що у урахуванням того, що діти і стягувач проживають в його будинку, він в добровільному порядку утримує своїх дітей і надалі планує утримувати незважаючи на розірвання шлюбу із стягувачем, що є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала та просила визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню.
Представник стягувача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у частині другій ст. 432 ЦПК України.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.
Із матеріалів справи слідує, що Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 31.01.2024 року у справі №161/1284/24 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових на дитину відповідного віку, починаючи з 23.01.2024 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 18).
Згідно витягу з реєстру Луцької територіальної громади від 21.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. ).
Як слідує із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2024 року, ОСОБА_3 є військовослужбовцем та приймає безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у складі ОТУ «Донецьк» з 28.01.2024 року (а.с. ).
При цьому, ОСОБА_6 у заяві про видачу судового наказу долучила витяг про реєстрацію місця проживання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , проте жодного доказу про проживання з нею неповнолітніх дітей не приєднано, а самі лише посилання заявника на зазначені обставини не можуть бути належним доказом цього.
У поданій заяві, заявник звертає увагу, що ним регулярно перераховувались кошти на платіжну картку ОСОБА_6 , що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а.с. ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_3 відсутній обов'язок сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 за даним судовим наказом, оскільки він в добровільному порядку та регулярно сплачував кошти на утримання дітей, а тому подана заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 432 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Визнати судовий наказ у справі № 161/1284/24, виданий 31 січня 2024 року Луцьким міськрайонний судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь стягувача - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 січня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття - таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 14 жовтня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк