Справа № 161/11986/24
Провадження № 3/161/4233/24
м.Луцьк 18 жовтня 2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 418114 від 19.06.2024 року, водій ОСОБА_1 19.06..2024 року о 01:25 год. в с. Гаразджа на а/д Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 99 км, керував транспортним засобом Opel Zafira, н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі (висновок №413 від 19.06.2024 року). Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п. 2.5 ПДР, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він є військовослужбовцем. 18.06.2024 року перебував на відпочинку в одному із готелів с. Струмівка, орієнтовно з 20:00 по 22:00 год спожив близько 150 гр. коньяку для зняття фізичної та емоційної напруги. В 01:15 год. 19.06.2024 року після отримання бойового завдання сів в автомобіль та поїхав в сторону міста Луцька для його виконання. По дорозі був зупинений на блокпості в с. Гаразджа. Зазначає, що процедура проведення освідування на стан сп'яніння була порушена. Крім того, посилається на норми інституту крайньої необхідності та просить звільнити його від адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому правопорушенні не визнав, надав пояснення аналогічні викладеному у письмових запереченнях.
Представник особи адвокат Мартинюк О.М. просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши письмові матеріали справи та переглянувши відеозапис події, суддя дійшов наступних висновків.
На переконання судді, винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, рапортом поліцейського, висновком щодо результатів медичного огляду та іншими матеріалами справи.
Доводи, викладені в запереченнях представника ОСОБА_1 , суддя оцінює критично, оскільки такі спростовано наявними матеріалами справи, та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного стягнення.
Суд зазначає, що військовослужбовцям заборонено в умовах особливого періоду розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Зважаючи на конкретні обставини справи, правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, а тому зазначені обставини не можуть вважатись такими, що є підставою для закриття справи у зв'язку з вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.
Для суду також не зрозуміло, яким чином військовослужбовець повинен був виконувати обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід за ч.1 ст.130 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Ст.23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.40-1, 126, 130, п.7 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк