Справа № 159/6117/24
Провадження № 3/159/2791/24
21 жовтня 2024 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., за участю потерпілого ОСОБА_1 розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт ID-картка № НОМЕР_1 виданий 22.04.2024 органом 0717, РНОКПП НОМЕР_2 , учень 4 курсу "КПЕФК ЛНТУ", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
ОСОБА_2 31.08.2024 о 21год.50хв. по вул.Відродження, буд.4, м. Ковель Волинської області, керуючи транспортним засобом - мотоциклом «KOVI 300-ST» без д.н.з. не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху у разі виникнення небезпеки для руху, не вжив всіх заходів, щодо безпечного об'їзду перешкоди у вигляді ТЗ «OPEL COMBO» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , який здійснював розворот, що призвело до механічних пошкоджень ТЗ. ОСОБА_2 своїми діями порушив п.2.3б,12.1, 12.3ПДР за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Крім того, він же ОСОБА_2 31.08.2024 о 21год.50хв. по вул.Відродження, буд.4, м. Ковель Волинської області, керуючи транспортним засобом - мотоциклом «KOVI 300-ST» без д.н.з., після вчинення дорожньо-транспортної пригоди залишив місце ДТП, не повідомивши працівників поліції про пригоду, чим порушено 2.10 а Правил дорожнього руху України. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.122-4 КУпАП.
Схемою місця ДТП, яка сталась 31.08.2024 о 21год.50хв. по вул.Відродження, буд.4, м. Ковель Волинської області, зафіксовано наступні пошкодження транспортних засобів, отримані унаслідок дорожньо-транспортної пригоди: автомобіль «OPEL COMBO» д.н.з. НОМЕР_3 пошкоджено заднє ліве крило, задні ліві двері, переднє ліве крило.
25.09.2024 ОСОБА_2 звернувся із письмовою заявою в якій вину не визнав, та зазначив, що ДТП сталася з вини водія автомобіля «OPEL COMBO» д.н.з. НОМЕР_3 , який здійснив розворот без покажчика повороту в недозволеному для цього місці, місце події залишив бо був в стані афекту.
В подальшому 21.10.2024р. ОСОБА_2 на розгляд справи до суду не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено його особистим підписом у розписці про отримання повістки. Будь-яких заяв не надав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_2 не поважною і розглянув справу за його відсутністю, на підставі наявних в справі матеріалів.
Потерпілий ОСОБА_1 в суді підтвердив пояснення дані під час складання протоколу, а саме 31.08.2024 о 21год.50хв. він керуючи ТЗ «OPEL COMBO» д.н.з. НОМЕР_3 включивши покажчик повороту ліворуч, переконався, що це безпечно, почав здійснювати розворот. При розвороті почув удар у ліву задню сторону автомобіля. Зупинившись та включивши аварійну сигналізацію вийшов з автомобіля та побачив мотоцикліста, який втікає з місця ДТП.
Враховуючи те, що справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, передбаченої ст.ст.122-4, 124 КУпАП надійшли до суду одночасно, за жодне з таких правопорушень ОСОБА_2 не був притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому ці справи слід розглядати одночасно.
Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі наданих пояснень, поданих доказів та наявних матеріалів справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Незважаючи на невизнання вини, провина ОСОБА_2 повністю доводиться доданими до протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 699957 від 12.09.2024 року та серії ААД № 699958 від 12.09.2024 року доказами, а саме : схемою місця ДТП, яка сталась 31.08.2024 року о 21год.50хв. в м. Ковелі Волинської області по вул. Відродження, заявою та поясненням потерпілого, рапортом поліцейського від 31.08.2024 про подію, яка мала місце 31.08.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який підтвердив, що він рухався на мотоциклі в дату та час зазначену у протоколі та залишив місце ДТП від 12.09.2024, фотознімком місця події, відеозаписами з камер долученими до матеріалів справи.
З постанови серії БАБ №576913 від 12.09.2024 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за порушення п.2.9 «в», п.2.1 «а», п.2.1 «г» та п.4.1 ПДР , чим скоїв адмінправопорушення передбачені ч.1 ст.121-3, ч.2ст.126,ч.1 ст.126 КУпАП за що на підставі ст..36 КУпАП накладене стягнення у виді штрафу. Відомості у справі, що постанову оскаржено, чи скасовано відсутні.
Статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій.
До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення.
В той же час, відсутність хоча б одного з елементів складу адміністративного правопорушення виключає правову відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення визначається, як сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок та суспільно-небезпечні наслідки діяння.
Диспозиція сформульованої норми ст. 124 КУпАП є бланкетною, а тому при провадженні у справі необхідно з'ясувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в матеріалах справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 699957 від 12.09.2024 року, ОСОБА_2 , порушив вимоги пунктів п.2.3б,12.1,12.3ПДР Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення із іншим транспортним засобом.
Пунктом 2.3. «б» Розділу 2 ПДР України визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.12.1 ПДР водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п.12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Як вбачається із пояснень потерпілого наданих у суді, письмових пояснень ОСОБА_2 , схеми ДТП та досліджених відеозаписів та фото, водій ОСОБА_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху у разі виникнення небезпеки для руху, не вжив всіх заходів, щодо безпечного об'їзду перешкоди у вигляді ТЗ «OPEL COMBO» д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до зіткнення ТЗ та будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_2 не зупинив транспортний засіб і залишив місце пригоди.
Відтак, водій транспортного засобу мотоцикла «KOVI 300-ST» без д.н.з. ОСОБА_2 не виконав обов'язку, визначеного пунктами 2.3б, 12.1, 12.3ПДР України створив небезпеку для дорожнього руху, та залишив місце події .
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказів, які б спростували встановлені судом обставини ОСОБА_2 надано не було.
Комплексно оцінивши докази та матеріали, наддавши правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_2 , складу адміністративних правопорушень передбачених ст.122-4, ст. 124 КУпАП, яке полягає у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця ДТП.
Визначаючи вид адміністративного стягнення для ОСОБА_2 , суд враховує конкретні обставини вчинення правопорушень, особу порушника, його вік, рід занять та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкція за більш серйозне правопорушення з числа вчинених ОСОБА_2 ст.122-4 КУпАП передбачає мінімальне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн., який відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити штраф не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Як зазначено в ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З матеріалів провадження, вбачається, що ОСОБА_2 повідомив, що він не працює, навчається на 4 курсі "КПЕФК ЛНТУ", власних коштів не має.
Отже за таких обставин суд вважає, що призначення стягнення у виді штрафу навіть в мінімальній межі адміністративного закону, є для ОСОБА_2 стане надмірним тягарем та яке він не зможе виконати в обумовлені строки з об'єктивних причин, що призведе до подвійного розміру штрафу при примусовому стягнення.
Таким чином, суд вважає, що застосування стягнення у штрафу не буде ефективним заходом виховання ОСОБА_2 , а також запобігання вчиненню нових правопорушень, тому не застосовує його.
Одним із видів стягнення за вказане правопорушення є позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років. Одже суд виходить із того, що ОСОБА_2 не усвідомив наслідків вчиненого правопорушення та на час розгляду справи висновків для себе не зробив, суд вважає необхідним та достатнім призначити стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Вказаний вид стягнення суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які підлягають стягненню на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 35, 36,40-1, 122-4,124, 221, 245, 255, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушеннь передбачених ст.122-4 КУпАП, ст. 124 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у разі оскарження після залишення скарги без задоволення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постанови законної сили.
СуддяО. Г. Шишилін