Справа № 159/6146/24
Провадження № 2-а/159/139/24
22 жовтня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шишиліна О.Г.
з участю секретаря судового засідання Клевецька О.М.,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладання стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся із позовом про скасування постанови тво. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1529 від 19.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн., як незаконну.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Відповідач відзиву на позов та докази суду не надав. Що відповідно до ч.3 ст.268 КАС не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та вказав суду, що при складанні протоколу позивач не був присутній, про розгляд справи відповідач позивача не повідомляв.
Відповідно до ч.6 ст. 18 КАС Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Згідно ст.268 КАС у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 2831, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ч.1 ст.286 КАСУ адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так із матеріалів справи вбачається, що відповідач є особою, яка зобов'язана реєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку, проте такого обов'язку не виконав, електронний кабінет не зареєстрував. Згідно супровідного листа, представник відповідача отримав нарочно копію Ухвали, судову повістку, копію позовної заяви із додатками 03.10.2024р. Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі опублікована до загального доступу 02.10.2024р..
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ч.4 ст.159 КАСУ Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Як зазначено в ч.6 ст.162 КАСУ у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже з урахуванням наведеного, суд розглянув справу за відсутності відповідача та за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що 22.07.2015 позивач взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить приписне (приписаний).
08.08.2024 стосовно позивача складено протокол № 1529 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме за те, що позивач з 02.04.2023р. без поважних причин, в особливий період не став на військовий облік військовозобов'язаних.
19.08.2024 постановою № 1479 у справі про адміністративне правопорушення позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягненні у виді штрафу у розмірі 17000 грн. За змістом оскаржуваної постанови позивач з 02.04.2023р. без поважних причин, в особливий період не став на військовий облік військовозобов'язаних та не отримав військово обліковий документ, чим порушив ч.1 ст. 42 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та ч.1 ст.1, ч.1 ст.19, ст.23 ПКМУ №1487 від 30.12.2022р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів»
На момент інкримінованого позивачу правопорушення вищезазначена норма закону діяла в редакції від 31.03.2023р., а саме керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно із ст. 37 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (тут і надалі - в редакції чинній на момент інкримінованого періоду діяння) взяттю на військовий облік у військових комісаріатах підлягають громадяни звільнені з військової служби в запас; звільнені з альтернативної (невійськової) служби; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної податкової адміністрації України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; виключені з військового обліку Служби безпеки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
Призовники та військовозобов'язані після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. (ч. 3 ст. ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відомостей про те, що позивач проходив строкову військову службу у суду відсутні. Доказів зміни позивачем місця проживання суду не надано.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом ч.ч. 1-2 ст. 1 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" загальний військовий обов'язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також підготовки населення до захисту України. Загальний військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття та призов на військову службу; проходження за призовом або добровільно військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку.
Згідно із ч. 6 ст. 1 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, зобов'язані: прибувати за викликом військового комісаріату до призовних дільниць для приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку.
Виконання Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" покладається на громадян України, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 8 ст. 1 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".
Згідно із п. б ч. 2 ст. 37 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" взяттю на військовий облік у військових комісаріатах підлягають громадяни звільнені з військової служби у запас.
Для постановки на військовий облік усі військовозобов'язані повинні у семиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів за місцем постійного або фактичного проживання (ч. 3 ст. ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до положень ч. 1 ст. 210 КУпАП (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, внесено зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який набрав чинності 19.05.2024, внесено зміни до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за змістом яких статтю 210 доповнено частиною 3, якою встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборону України").
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7 ст. 38 КУпАП)
Триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд доходить висновку, що відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої постанови, зазначено інші норми, ніж ті, що порушені позивачем, кваліфіковано його дії за ч. 3 ст. 210 КУпАП за правопорушення, яке інкриміновано з 02.04.2023р, яке є триваючим, продовженим у особливий період, при цьому не враховано ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно витягу з «Резерв+» дата уточнення даних 12.07.2024р.
Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ст. 8, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи неподання без поважних причин відповідачем відзиву на позов для спростування доводів позивача, суд відповідно до ч.4 ст.159 КАСУ кваліфікує це як визнання відповідачем позову.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову, скасування оскаржуваної постанови.
При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Керуючись ст.ст.257-263 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №1529 від 19.08.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн. - скасувати, провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 22.10.2024р.
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН