Справа № 159/6167/24
Провадження № 2-а/159/140/24
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
21 жовтня 2024 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.,
секретаря судового засідання Конашук М.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представниці позивача Світлицької З.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
20.09.2024 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій він просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №1661 від 09.09.2024, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №1661 від 09.09.2024 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Згідно з вказаною постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив, що 04.09.2024 о 15 год 12 хв у ІНФОРМАЦІЯ_3 під час дії особливого періоду, військовозобов'язаний ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані на виконання абз. 6 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З аналогічним викладом обставин 04.09.2024 інспектором мобілізаційного відділенню ІНФОРМАЦІЯ_2 працівником Збройних Сил України ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення №1661 від 04.09.2024. У даному протоколі ОСОБА_1 зазначив, що не згідний із змістом протоколу, оскільки перебував на лікуванні.
Позивач не згідний із постановою від 09.09.2024 №1661, оскільки не вбачає у своїх діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, зазначає, що з 05.07.2024 намагався уточнити свої облікові дані через додаток «Резерв+», але інформація про нього в реєстрі «Оберіг» була відсутня у зв'язку з невірним відображенням анкетних даних, а саме дати народження та місця реєстрації. 11.07.2024 останній подав запит на виправлення невірно відображеної інформації, а 16.07.2024 отримав сповіщення про успішне оновлення даних. Вважає, що невірне відображення анкетних даних сталося з вини відповідача, оскільки всі актуальні дані були наявні у останнього. Крім того, вказує, що ні в протоколі ні в постанові про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначено, які саме дані останнім не вдалося отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії. Позивач звертає увагу суду, що і в протоколі і в постанові про адміністративне правопорушення дата народження позивача вказана невірно. ОСОБА_1 допускає, що невірне відображення його анкетних даних могло відбутися через ідентифікацію особи через систему BankID Національного банку України.
Після того, як у за стосунку «Резерв+» з'явився запис «Порушення правил військового обліку», попри перебування на лікарняному, 25.07.2024 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов ВЛК, про що було внесено дані в реєстр оберіг. 04.09.2024 відносно нього було складено протокол №1661, а в подальшому притягнуто до адміністративної відповідальності.
Позивач вважає, що його вина в несвоєчасному уточненні військово-облікових даних не доведена, а тому постанова від 09.09.2024 підлягає скасуванню.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2024 відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду.
04.10.2024 судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача.
07.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву в якому представниця відповідача зазначила, що позивач, громадянин України ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним і перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час дії особливого періоду, не виконав обов'язку передбаченого абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.09.2024 де була здійснена перевірка через єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг», уточнення ним облікових даних та встановлено, що визначений термін з 18.05.2024 по 16.07.2024 своїх обов'язків по уточненню облікових даних ОСОБА_1 не здійснив, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про вчинені адміністративного правопорушення було складено протокол уповноваженою на те посадовою особою у двох примірниках, один під розписку був вручений позивачу, йому роз'яснені ст. 63 Конституції України, права та обов'язки, передбачені ст. 2 КУпАП, та повідомлено останнього, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год 00 хвилин 09.09.2024 року в кабінеті №6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ознайомившись з протоколом ОСОБА_1 надав пояснення, що незгідний, бо був лікуванні, при цьому ніяк не підтвердив цю обставину, та не надав зауважень щодо змісту протоколу, а саме дати народження, яка є не правильною.
09.09.2024 о 14 год 00 хв відбувся розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 . Будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду, позивач не прибув, клопотань про відкладення розгляду не надав, документальні підтвердження свого лікування, скріншоти та відео не надавав. Справа була розглянута за наявними доказами. Вважає, що коли позивач не зміг актуалізувати себе за наявною інформацією, мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представниця відповідача зазначає, що своїми діями позивач порушив ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та з метою ухилення від адміністративної відповідальності і сплати штрафу безпідставно звернувся до суду. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки постанова є законною та не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили суд постанову скасувати, провадження по справі закрити.
Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 205 ч.1 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 235 КпАП України до компетенції військових комісаріатів віднесено розгляд справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 210-1 цього Кодексу.
Так, військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (статті 210, 210-1, 211 - 211-6). Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено, що 09.09.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1661 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Відповідно до вказаної постанови, громадянин ОСОБА_1 , не уточнив свої облікові дані на виконання абз. 6 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З протоколу №1661 від 04.09.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях вказував, що з протоколом не згідний, перебував на лікуванні.
Суд звертає увагу, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту постанови вбачається, що при винесенні оскаржуваної постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 встановлена лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 04.09.2024 та витягу з єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 04.09.2024. Інші докази, які б підтверджували або спростовували вину ОСОБА_1 в постанові не зазначені, отже під час розгляду справи не досліджувалися.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що система BankID Національного банку - це державна система віддаленої ідентифікації, що забезпечує передавання персональних даних користувачів від банку, в якому відкрито рахунок, до суб'єкта, який надає послугу користувачу. Система створена для отримання фізичними особами послуг, які потребують ідентифікації/верифікації при наданні дистанційних послуг: банківськими та небанківськими фінансовими установами; державними установами, громадськими та комунальними організаціями; комерційними установами.
Для користування системою BankID НБУ громадянам не потрібно додатково реєструватися, достатньо мати відкритий рахунок у банку, що є учасником системи та мати доступ до мобільного або інтернет-банкінгу свого банку.
Під час авторизації через Bank ID, застосунок «Резерв+» автоматично перенаправляє особу до особистого кабінету або застосунку банку, де потрібно вказати дані для автентифікації.
Зважаючи на викладене, помилка в анкетних даних ОСОБА_1 , а саме в даті народження та місці проживання, що призвела до невчасного уточнення даних військовозобов'язаного, могла бути викликана помилковим внесенням даних саме в систему BankID НБУ, проте ця обставина також не була досліджена при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Зважаючи, що в протоколі від 04.09.2024 та в постанові від 09.09.2024 про адміністративне правопорушення також допущена помилка в даті народження ОСОБА_1 , то суд припускає, що особа правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення не була встановлена належним чином.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростовували твердження позивача, відповідачем не надано.
В п. 30 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
А тому, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З доданих до заяви матеріалів вбачається, що правову допомогу ОСОБА_1 у зазначеній справі надавала адвокатка Світлицька З.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 19.09.2024. З розрахунку обсягу наданих правничих послуг ОСОБА_1 відповідно до договору про надання правової допомоги від 19.09.2024 та довідки - квитанції вбачається, що за надані послуги отримано гонорар в розмірі 8000 гривень.
При цьому суд зазначає про відсутність обов'язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, співмірність понесених витрат, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 4000 гривень. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем при поданні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 139, 241-246, 251, 271, 272, 279, 283, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову № 1661 за справою про адміністративне правопорушення від 09.09.2024, винесену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:А. В. Чалий