Справа №155/1723/24
Провадження №3/155/844/24
22 жовтня 2024 року місто Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Горохівського районного суду Волинської області з відділення поліції №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 121 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №060652 від 09 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 09 жовтня 2024 року об 11 годині 52 хвилин в селі Старостав, по вулиці Центральній, керував транспортним засобом не зареєстрованим у встановленому законом порядку, порушення вчинено повторно протягом року. Був притягнутий постановою серії ЕНА №2416897 від 18 червня 2024 року.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п. 30.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 7 ст. 121 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких заяв чи клопотань не подавав.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не виявив бажання взяти участь в судовому засіданні, вважаю можливим здійснити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 7 ст. 121 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 62 Конституції України визначено, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч. 7 ст. 121 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами шостою цієї статті, а саме керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Згідно з абз. 3 п. 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 121 КУпАП зазначено, що останній відповідно до постанови серії ЕНА №2416897 від 18 червня 2024 року притягався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Суддя звертає увагу на те, що повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Тобто, для утворення повторності і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 121 КУпАП, останній повинен бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП протягом року, що має підтверджуватися постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, яка набрала законної сили.
ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення саме за ч. 7 ст. 121 КУпАП, проте в матеріалах справи відсутня постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності з відміткою про набрання законної сили, яка б підтверджувала вчинення ним протягом року правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на останнього сум стягнення.
Разом з тим, до матеріалів справи долучено довідку ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області №34621-2024 від 09 жовтня 2024 року згідно з якою ОСОБА_1 18 червня 2024 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Однак, суддя вважає даний доказ неналежним, оскільки вказана довідка не є постановою у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
При цьому суддя наголошує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, що є частиною національного законодавства, суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи надані докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що в матеріалах справи відсутні відомості про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, протягом року, що передувало вчиненню адміністративного правопорушення, а тому провадження по справі відносно останнього підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП.
На переконання судді, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та допустимих доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП, визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з нього стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 9, 33, 34, п. 1 ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.