Рішення від 17.10.2024 по справі 154/3260/24

Копія

154/3260/24

2-о/154/94/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Володими

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.А.

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Володимирі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , котра діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , звернулася до суду з вищезазначеною заявою та просить встановити юридичний факт, а саме: перебування малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час безпосередньої участі в стримуванні військової агресії Російської Федерації проти України виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі селища міського типу Макарів, Бучанського району, Київської області.

Свою заяву мотивує тим, що у 2014 році вона познайомилася з ОСОБА_3 . З серпня 2016 року вони почали зустрічатись, ще до народження сина, при цьому ОСОБА_3 знав, що вона вагітна від іншого чоловіка, який її покинув. Оскільки вона була незаміжня, біологічний батько дитини не визнав свого батьківства, тому при реєстрації дитини в органах РАЦС дані про батька було записано відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України.

Увесь час ОСОБА_3 піклувався про неї та її сина, взяв на себе обов'язок щодо їх утримання, вважав і поводив себе, як рідний батько дитини.

27.12.2019 року вони з ОСОБА_3 офіційно зареєстрували шлюб. З 14.05.2020 року вона ніде не працювала., разом зз сином знаходилась на повному утриманні свого чоловіка ОСОБА_3 , який працював неофіційного на різних роботах.

Наказом Міністерства оборони України її чоловіка було призвано до військової служби відповідно до Указу Президента України « Про загальну мобілізацію» №69 від 24.02.2022 року.

08.03.2022 року під час безпосередньої участі в стримуванні військової агресії Російської Федерації проти України виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі селища міського типу Макарів, Бучанського району, Київської області загинув її чоловік ОСОБА_4 .

У зв'язку із загибеллю чоловіка, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України з метою реалізації прав її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, що перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця, для отримання йому пільг визначених Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28 лютого 2022 року, ст.16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак з відповіді, вона дізналась, що для призначення допомоги її сину необхідно надати докази про перебування сина ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_3 , в тому числі і рішення суду, а тому вимушена звернутися в суд в інтересах сина з даною заявою.

Ухвалою суду від 02.19.2024 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримала, просила заяву задовольнити з підстав викладених у заяві.

В судове засідання представник заінтересованої особи не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.

Заслухавши заявника, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи.

Згідно зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.2017 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька №00017689176, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 . У графі мати значиться ОСОБА_6 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України

27.12.2019 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 09 січня 2019 року.

08 березня 2022 року під час безпосередньої участі в стримуванні військової агресії Російської Федерації проти України виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі селища міського типу Макарів, Бучанського району, Київської області загинув старший солдат ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14 березня 2022 року, копією витягу з протоколу засідання 16 Регіонального військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, порань, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 26.04.2022 р., де вказано причиною смерті - «поранення і причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини».

Малолітній ОСОБА_5 є пасинком померлого ОСОБА_3 , та перебував на його повному утриманні, що підтверджується донесенням Міністерства Оборони України військової частини НОМЕР_4 від 17.03.2022 року №1111 про смерть (загибель) старшого солдата ОСОБА_3 , де п.4 4 вказано склад сім'ї, яка знаходиться на утриманні, і які мають право на одержання пенсії померлого ( загиблого) - це дружина ОСОБА_1 , 1990 р.н., дочка ОСОБА_7 , 2008 р.н., та син дружини - ОСОБА_2 , 2016 р.н.

Як пояснила в судовому засіданні заявник ОСОБА_6 , що вона разом з ОСОБА_3 стали проживати без реєстрації шлюбу, коли вона була вагітна від іншого чоловіка, який відмовився визнавати себе батьком дитини. З самого народження чоловік дбав про ОСОБА_5 , як про власного сина, оплачував йому садок, купував все необхідне, відводив і забирав з дитячого садка, відводив до лікарні, коли дитина хворіла, купував медикаменти, оздоровлював дитину, проводив з дитиною вільний час, повністю забезпечував сімю. Ніхто навіть не здогадувався, що ОСОБА_5 не його рідний син. Він називав ОСОБА_5 «сином», а ОСОБА_5 його «татом».

Згідно з копією журналу пацієнтів КП Володимир-Волинського ТМО від 22.06.2021 р. № 1178/10-2.22, зафіксовано звернення пацієнта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності батька ОСОБА_3 .

Довідкою Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти ( ясла-садок) №2 «Казка» Володимир-Волинської міської ради про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час відвідування дитиною ЗДО приводив та забирав дитину з дитячого садка та вносив плату за харчування дитини.

З 14.05.2020 року, заявник ОСОБА_1 разом малолітнім сином ОСОБА_5 перебували на утриманні ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_1 не працювала, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_5 від 02.07.2009 року.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що добре знає сім'ю загиблого ОСОБА_3 . З народження ОСОБА_5 вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство та побут. Лише пізніше, у 2019 році, зареєстрували свій шлюб. ОСОБА_9 вважав ОСОБА_5 своїм рідним сином та виховував, дбав про нього та утримував його.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що з 2017 року заявниця ОСОБА_1 разом із малолітнім сином ОСОБА_5 постійно проживала із загиблим ОСОБА_3 та перебувала на його повному утриманні.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовило заявниці ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі втрати годувальника за загиблого ОСОБА_3 на підставі того, що вона не надала документи, які підтверджують родинні відносини з ОСОБА_3 .

Норми права застосовані судом та мотиви суду

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

У відповідності до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, зокрема суди розглядають справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Таким чином, процесуальний закон передбачає умови, за яких у окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язано із вирішенням спору про право.

За змістом ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Пунктом 2 Постанови №168 Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року, установлено що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до вимог ч.1 статті 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Згідно з ч. 2 статті 161 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п.10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року ( далі Порядок №975) члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган) заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги, витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Відповідно до абзацу 9 п.10 Порядку №975 до заяви додається копія свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові).

Відповідно до ст.31 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Таким чином, малолітній ОСОБА_5 , наділений правом на захист свого цивільного права в судовому порядку, оскільки підстави звернення до суду із заявою про встановлення факту його перебування на утриманні у загиблого ОСОБА_3 , свідчать про наявність обмеження його прав на отримання пільги передбачених законом.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується заява ОСОБА_1 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 81, 315, 319 ЦПК України суд,

ухвалив:

заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на утриманні ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час безпосередньої участі в стримуванні військової агресії Російської Федерації проти України виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України в районі селища міського типу Макарів, Бучанського району, Київської області.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , котра діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, адреса: вул. Кравчука, 22В, м. Луцьк, ЄДРПОУ 13358826.

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А. Каліщук

Попередній документ
122471520
Наступний документ
122471522
Інформація про рішення:
№ рішення: 122471521
№ справи: 154/3260/24
Дата рішення: 17.10.2024
Дата публікації: 24.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.10.2024)
Дата надходження: 29.08.2024
Предмет позову: Заява про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні
Розклад засідань:
17.10.2024 11:00 Володимир-Волинський міський суд Волинської області