21 жовтня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 683/2854/23
Провадження № 33/4820/242/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження захисника Козака І.О., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2024,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_1 28.07.2023 року о 19 год. 13 хв. на автодорозі Н-03 км, 141 км + 250 м, Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, керував автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» у лікаря нарколога, зі згоди водія ОСОБА_1 ,
чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В поданій апеляційній скарзі захисник Козак І.О. просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову місцевого суду стосовно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що ним строк пропущено з поважних причин, оскільки розгляд справи відбувся за їх відсутності, копію оскаржуваного рішення отримано 29.02.2024. Зазначає, що судом було порушено право на захист ОСОБА_1 , так як розгляд справи відбувся без його участі. Вказує, що у ОСОБА_1 було встановлено наявність парів алкоголю 0,32 проміле, він заперечував вживання алкоголю, що підтверджується відеозаписом події, та не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Переконує, що Драгер має похибку до 0,1 проміле, що вважається допустимим за наявними показниками. Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з проходженням військової служби ОСОБА_1 в лавах Збройних Сил України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, уважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подана, після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявила клопотання про поновлення цього строку, а також у поновлені строку відмовлено.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд приходить до висновку, що такий строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови від 15.02.2024 ОСОБА_1 направлено, на його поштову адресу, лише 26.02.2024, захисником ОСОБА_2 копію даного рішення отримано 29.02.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом (а.с. 45) з відповідними відмітками, тобто постанову ними було отримано по закінченню строку на апеляційне оскарження, якого було недостатньо для підготовки та подачі апеляційної скарги, а тому цей строк захиснику слід поновити.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд першої інстанції, проаналізувавши, належним чином, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до обгрунтованого та мотивованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дані правопорушення та прийняте по справі рішення.
Апеляційний суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Апеляційною інстанцією не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що в результаті огляду, проведеного поліцейським та лікарем наркологом, за допомогою технічного засобу, було встановлено, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки результат був позитивним.
Відповідно до вимог п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з положеннями ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими судом першої та апеляційної інстанції доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 302118 від 28.07.2023 слідує, що 28 липня 2023 о 19 год. 13 хв. на автодорозі Н-03 км, 141 км + 250 м, Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія ОСОБА_1 , проводився на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується тестом №4620, результат - 0,62 % проміле та в медичному закладі КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня», що підтверджується висновком лікаря-нарколога №142. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне право рушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Окрім того, вина ОСОБА_1 підтверджується і іншими доказами, зокрема:
- роздруківкою приладу Алкотестеру «Драгер-6810» №4620 від 28.07.2023, згідно з якою у ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу, зафіксовано стан алкогольного сп'яніння із результатом 0,62% проміле, з яким, останній, не погодився, виявив бажання пройти огляд в медичній установі;
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, результат позитивний - 0,62% проміле, з яким він був не згідний;
- даними висновку КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №142 від 28.07.2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у алкогольному сп'янінні;
- зобов'язанням ОСОБА_3 про прийняття на відповідальне зберігання транспортного засобу марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , від працівників поліції від 28.07.2023 року;
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків ОСОБА_1 , передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП від 28.07.2023 року;
- розпискою про інформування ОСОБА_1 , як особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 28.07.2023 року.
Переглянутим судом апеляційної інстанцій відеозаписом події зафіксовано, як 28.07.23, під час патрулювання, працівник поліції зупиняє автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , через його несправність, зокрема непрацюючу ліву передню фару авто. Після зупинки перевіряє у водія документи, при перевірці запитує у ОСОБА_1 чи він не вживав спиртних напоїв, оскільки у нього проглядається почервоніння обличчя. ОСОБА_1 відповідає, що не вживав. Поліцейські пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_1 погоджується, продуває в трубку приладу Драгер, результат - 0,62% проміле, з яким ОСОБА_1 не погоджується, виявляє бажання пройти такий огляд в медичній установі. В лікарні двічі продуває в трубку приладу: о 20 год 25 хв прилад показує - 0,36 % проміле, о 20 год 40 хв - 0,32% проміле, не згоди з результатами огляду ОСОБА_1 не висловлює та ставить свій підпис у висновку лікаря-нарколога. В подальшому здійснюється оформлення адміністративних матеріалів, йому
роз'яснюються права і обов'язки, видають тимчасовий дозвіл на право водіння транспортним засобом.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису стороною захисту не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи.
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
В матеріалах справи відсутні та стороною захисту, під час апеляційного перегляду, не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 є неприйнятними.
Посилання апелянта на допустиму похибку приладу Драгер до 0,1% проміле відхиляються, оскільки відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6810, які наявні в загальному інформаційному просторі, границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 ‰ - у діапазоні від 0 до 0.2 ‰, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 ‰; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 ‰ - у діапазоні від 0 до 0.4 ‰; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 ‰.
Твердження сторони захисту про безпідставну відмову місцевим судом у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі через проходження ОСОБА_1 військової служби спростовується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавства України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України. Згідно з приписами ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Підстави для застосування аналогії закону відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України (як найбільш наближеної норми права) для вирішення питання про зупинення провадження у справі про адміністративні правопорушення, відсутні, так як положеннями КУпАП передбачені випадки коли допускається зупинення строку розгляду таких справ.
Так, відповідно до ч. 4 статті 277 КУпАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). При цьому адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його вчинення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (частина 4 статі 38 КУпАП).
Натомість за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення (частина 6 статті 38 КУпАП).
Зазначені вище положення дають можливість розглянути питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП у суттєво збільшені строки, поряд із загальними строками накладення адміністративного стягнення, передбаченими частиною 2 статті 38 КУпАП.
Тобто КУпАП врегульовані питання зупинення провадження в адміністративних справах шляхом надання можливості суду зупиняти провадження в окремо визначених категоріях справ у конкретно передбачених випадках і законодавцем не віднесено до таких справ ті, що стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Відтак, апеляційна інстанції погоджується з позицією місцевого суду про відмову у задоволенні клопотання захисника Козака І.О. про зупинення провадження, будь-яких порушень норм Закону суддею допущено не було.
Всі інші доводи, наведені захисником Козаком І.О. та Кокойком К.М., в апеляційній скарзі та в судовому засіданні, були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять.
Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб'єктивними, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.
При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Разом з тим, за змістом ч.6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Як вбачається з матеріалів справи, дії ОСОБА_1 , кваліфіковані поліцією як правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 28.07.2023 року.
Чергове судове слухання було призначене місцевим судом на 15.02.2024, даних про належне повідомлення ОСОБА_1 матеріали справи. Більш того, захисником ОСОБА_2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яка призначена на 15.02.2024, у зв'язку із його зайнятістю при проведенні слідчих дій у ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, де він здійснюватиме захист інтересів особи, яка має поведінкові та психічні розлади. Також, захисник у клопотанні вказав, що дані слідчі дії були заплановані на 10 год, цього ж дня, проте у зв'язку з повітряною тривогою перенесені слідчим на 13 год, через що він не зможе з'явитися та прийняти участь у даній справі з поважних причин. А сам ОСОБА_1 проходить військову службу, і цього дня, з'явитися не може, при цьому бажає приймати участь та надати свої пояснення на доведення невинуватості.
На підтвердження вказаних обставин, захисником долучено доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 14.02.2024 №004-220000321, з якого слідує, що адвокату Козаку І.О. слід прибути до СВ ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області на 15.02.2024 10 год 00 хв для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Однак, не зважаючи на вказані обставини, розгляд справи відбувся у відсутність правопорушника ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про час і місце розгляду справи та його захисника Козака І.О., що є істотним порушенням вимог ст. 268 КУпАП та безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.
Такого висновку апеляційний суд дійшов, виходячи із змісту ст. 277-2 КУпАП.
Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, необхідно враховувати положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Всі вищевикладені обставини в своїй сукупності свідчать про існування підстав для закриття провадження по справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вимоги п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, а також аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Керуючись п.7 ч.1 ст.247, ст.ст.268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити захиснику Козаку І.О. строк на апеляційне оскарження постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2024.
Апеляційну скаргу захисника Козака І.О. задовольнити частково.
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 лютого 2024 стосовно ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Провадження у справі закрити, на підставі п.7 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М. Кулеша