Справа № 607/4853/24Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.
Провадження № 22-ц/817/828/24 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
22 жовтня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - адвоката Дзундзи Ольги Володимирівни на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2024 року, ухвалене суддею Стельмащуком П.Я. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося в суд із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №9177527 від 20.09.2020 року в розмірі 11554,01 грн., з яких 4000 грн. - залишок заборгованості за тілом; 5544,40 грн. - залишок заборгованості про процентах; 397,54 грн. - штрафні санкції згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України; 1612,07 грн. - інфляційне збільшення.
Позов обгрунтовано тим, що 20.09.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9177527, який підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), згідно умов якого відповідач отримала кредит в сумі 4000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, зобов'язалася повернути кредит до 04.10.2020 року та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.
Право грошової вимоги за указаним кредитним договором переходило двічі на підставі договорів факторингу: від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС»; від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф».
Так, згідно останнього договору факторингу від №20231130/1 від 30.11.2023, укладеного між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 9544 грн., відповідно до реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу.
ОСОБА_1 були надіслані повідомлення про відступлення прав вимоги за договором позики № 9177527 а 19.12.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» направило відповідачу досудову вимогу за договором позики, в якому зазначено про намір стягнення заборгованості в судовому порядку. Проте, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання за вищевказаним договором позики, тому ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» просило задовольнити позов.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2024 року у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - адвокат Дзундза О.В. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Вказує, що факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладення договору №9177527 узгоджуються з вимогами ст. ст. 6 , 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», матеріали справи не містять доказів щодо спростування презумпції правомірності правочину, тому висновок суду про відмову у задоволенні позову у зв'язку з тим, що у довідці про ідентифікацію вказано номер ідентифікатора, який відрізняється від ідентифікатора, зазначеного в договорі позики, не грунтується на вимогах закону.
Висновок суду про те, що позивачем не надано доказів перерахування коштів апелянт вважає безпідставним, оскільки у справі наявний оригінал виписки розрахунку заборгованості за договорами позики, де відображена сума виданого кредиту та заборгованість станом на 21.02.2024 року.
Наявність у позивача Договору позики № 9177527 від 20.09.2020 року разом з усіма додатками, з урахуванням наданих договорів факторингу та реєстрів права вимоги, на переконання апелянта, за відсутності наданих відповідачем доказів протилежного, створює обґрунтовану презумпцію набуття позивачем прав вимоги за спірними договорами, тому протилежний висновок суду на думку представника апелянта є необгрунтованим.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом без повідомлення учасників справи.
Обставини справи.
Судом встановлено, що 20.09.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №9177527, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 6F75pIYNfr, згідно з умовами якого позикодавець надав у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.1 Договору).
Сума позики складає 4000,00 грн.; строк позики (строк договору) 14 днів; процентна ставка (базова)/день 1,60% (фіксована); дата надання позики 20.09.2020; дата повернення позики 04.10.2020; знижена процентна ставка 0,01 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7% в день; орієнтовна річна процентна ставка 3,65%; орієнтовна загальна вартість позики 4005,60 грн. (п.2 Договору позики). Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п.3 Договору).
Відповідно до п. 5 цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ОСОБА_1 , яка уклала Договір позики №9177527 від 20.09.2020, ідентифікована ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор 9rjDBc0rO1, час відправлення ідентифікатора 20.09.2020, 13:45, електронна пошта. на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_1.
20.09.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № було здійснено переказ грошових коштів в сумі 4000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер платежу 6373620657743134863668356.
01.04.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 016-010421, за умовами якого клієнт відступив факторові зазначені у відповідних реєстрах права вимог, а фактор зобов'язувався прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб.
Відповідно до п. 2.1.3 даного договору перехід від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс» прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого ТОВ «Сіроко Фінанс» стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс» прав вимоги.
На підтвердження факту переходу від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс» прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачкою ОСОБА_1 , позивачем надано витяг з реєстру прав вимог №016-010421 від 21.05.2021 року. Даний реєстр місить підпис та печатку лише ТОВ «Сіроко Фінанс», та не містить підпису і не скріплений печаткою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 18).
30.11.2023 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» було укладено договір факторингу №20231130/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» передає грошові кошти (розмір фінансування) в розпорядження ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату у передбачений договором спосіб, а ТОВ «Сіроко Фінанс» відступає ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» належні йому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 2.1.3 даного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
На підтвердження переходу від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» права вимоги за договором №9177527 від 20.09.2020 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 , позивачем до позовної заяви долучено реєстр прав вимог №20231130/1 від 15.02.2024 року, який містить підпис та скріплений печаткою ТОВ «ФК «Артеміда-Ф». Однак даний реєстр не містить підпису та не скріплений печаткою ТОВ «Сіроко Фінанс» (а.с. 19).
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивач надав реєстр прав вимог №20231130/1 від 30.11.2023, який містить підпис та скріплений печаткою ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» та інформацію про перехід права вимоги за договором №9177527 від 20.09.2020, позичальником за яким є ОСОБА_1 , сума заборгованості за тілом 4000,00 грн., залишок заборгованості по процентам за користування 5544,40 грн. Даний реєстр не взятий до уваги судом першої інстанції, так як не був поданий разом із позовною заявою , а поданий 9.04.2024 року із порушенням ст. 83 ЦПК України.
Листом від 13.12.2023 за №33/131-211040131 ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» повідомило ОСОБА_1 про зміну кредитора з ТОВ «Сіроко Фінанс» на ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та необхідність негайно сплатити борг за Договором позики №9177527 в сумі 9544,40 грн.
19.12.2023 ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» на адресу ОСОБА_1 було надіслано досудову вимогу про необхідність сплатити борг за Договором позики №9177527, який станом на 14.12.2023 становить 9544,40 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором позики №9177527 від 20.09.2020 у ОСОБА_1 станом на 21.02.2024 наявна заборгованість в сумі 11554,01 грн. з яких: 4000 грн. - залишок заборгованості за тілом; 5544,40 грн. - залишок заборгованості по процентах за користування; 397,57 грн. - штрафні санкції згідно ч.2 ст.625 ЦК України (3% річних), період нарахування 05.10.2020 - 23.02.2022; 1612,07 грн. - інфляційне збільшення, період нарахування 05.10.2020 - 23.02.2022 року.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію'електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 Верховний Суд зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що подані позивачем докази не підтверджують факту отримання відповідачем кредитних коштів на підставі укладеного договору позики, наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у заявленому розмірі та недоведеності факту переходу права вимоги від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за договором позики від 20.09.2020 року № 9177527.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
У справі, що розглядається, позивачем зазначено, що право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 переходило двічі: від первісного кредитора «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «ФК «Артеміда-Ф».
Разом з тим, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 01.04.2021 року № 016-010421 сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Так, у поданому позивачем типовому бланку форми реєстру прав вимоги, який є додатком №1 до договору факторингу від 01.04.2021 року № 016-010421, не зазначено прізвища, ім'я, по - батькові боржника, його РНОКПП, номера та дати укладення договору позики, заборгованості за тілом та відсотками, загальної заборгованості (а.с. 57).
Доводи апеляційної скарги про те, що наявність у позивача Договору позики № 9177527 від 20.09.2020 року разом з усіма додатками, з урахуванням наданих договорів факторингу та реєстрів права вимоги створює обґрунтовану презумпцію набуття позивачем прав вимоги за спірними договорами, колегія суддів відхиляє, виходячи із наступного.
Пунктом 2.1.3 Договору факторингу від 01.04.2021 року № 016-010421 передбачено, що перехід права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого ТОВ «Сіроко Фінанс» стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс» прав вимоги.
На підтвердження факту передачі прав вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс» за договором позики від 20.09.2020 року № 9177527, де боржником є ОСОБА_1 , позивачем надано витягу з реєстру прав вимог №016-010421 від 30.11.2023 року.
Разом з тим, указаний реєстр не підтверджує переходу права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс», оскільки він не підписаний клієнтом - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 18)
Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс», наступний перехід прав вимоги, який є похідним, не може підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього фактора - ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф».
Оскільки позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс», тому доводи апеляційної скарги про те, що факт підписання відповідачем електронного договору позики шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором узгоджуються з вимогами ст. ст. 6 , 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та наявності у справі доказів перерахування коштів позичальнику жодним чином не спростовують законності та обгрунтованості оскаржуваного судового рішення.
Інші доводи позивача в апеляційній скарзі щодо незгоди із висновками суду першої інстанції, які, на його думку, не відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів відхиляє, оскільки такі жодним чином не спростовують правильних висновків суду. Згідно усталеної практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором. Однак позивачем не надано Реєстру прав вимоги, оформленого та підписаного відповідно до договору факторингу.
Отже, доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно дослідив і проаналізував надані письмові докази, визначив характер спірних правовідносин та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» адвоката Дзундзи Ольги Володимирівни - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 червня 2024 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Постанову суду апеляційної інстанції складено 22 жовтня 2024 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Костів О.З.
Храпак Н.М.