Справа № 466/7803/24 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Провадження № 33/811/1434/24 Доповідач: Партика І. В.
15 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої адвоката Змисла Марти Русланівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу представника потерпілої - адвоката Змисла Марти Русланівни, подану в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 18 липня 2024 року близько 08:30 год. у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї племінниці ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, які виражалися у штовханині, словесно ображав її та нецензурно висловлювався, завдавав тілесні ушкодження в область голови, ключиці, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м Львова від 19 серпня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрито, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Змисла М.Р., в інтересах ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 19 серпня 2024 року, оскільки 19 серпня 2024 року нею отримано доручення на представництво постраждалої ОСОБА_2 , проте з 20 серпня 2024 року по 30 серпня 2024 року вона перебувала у відпустці, у зв'язку із чим не змогла ознайомитися із матеріалами справи та подати вчасно апеляційну скаргу, окрім того копію оскаржуваної постанови вона отримала 4 вересня 2024 року.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена без з'ясування всіх обставин справи, оскільки суд покликався виключно на показання, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та залишив поза увагою докази потерпілої та її показання.
Повідомляє, що ОСОБА_1 увірвався до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, виганяв її із помешкання, схватив потерпілу за руку, почав бити та копати ногами, вирвав мобільний телефон та вчиняв перешкоди в одержанні допомоги.
У зв'язку із чим, було винесено терміновий заборонний припис, після чого потерпіла звернулася за медичною допомогою (у процесі огляду було виявлено тілесні ушкодження), отримала всі необхідні медичні документи.
Наголошує, що місцевим судом не витребувано відеозаписів із камер спостереження, не долучено медичних документів потерпілої.
Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що представник потерпілої - адвокат Змисла М.Р. у судовому засіданні участі не приймала, отримала доручення на представництво інтересів потерпілої 19 серпня 2024 року, а з 20 по 30 серпня 2024 року перебувала в відпустці, про результат розгляду справи дізналася 4 вересня 2024 року, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Заслухавши виступ потерпілої та її представника на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на заперечення аргументів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п. 14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, не дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно не з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
В суді апеляційної інстанції, потерпіла ОСОБА_2 надала пояснення про те, що 18 липня 2024 року ОСОБА_1 увірвався до квартири за адресою АДРЕСА_1 (де вона має частку 1/4), в її кімнату, схопив її за руку, кричав на неї, виганяв із помешкання, виражався нецензурною лайкою, бив, наніс їй тілесні ушкодження, вирвав мобільний телефон з рук, у зв'язку із чим захищаючись вона кинула в нього вазон, який він зловив та кинув в неї, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції заперечив показання потерпілої та зазначив, що в нього виник конфлікт з потерпілою, коли він приїхав до своєї матері, з приводу користування даною квартирою, в якій він має частку 1/4. Повідомляв, що вони сварилися з ОСОБА_2 , потерпіла кидала в нього вазон, який він відбив у неї, не заперечував, що наніс їй тілесні ушкодження. Наголошував, що саме потерпіла провокувала його до бійки, а він її не чіпав.
Апеляційним судом встановлено, що 18 липня 2024 року, близько 8 год. 30 хв. ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї племінниці ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, які виразилися в штовханині, словесно ображав та нецензурно виражався, завдав тілесних ушкоджень в області голови чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань.
Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинив відносно потерпілої ОСОБА_2 фізичне та психологічне домашнє насильств, за яке передбачена відповідальність ч. 1 ст.173-2 КУпАП, відтак доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають до задоволення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого ним правопорушення підтверджується наступними доказами:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАВ №955963 від 18 липня 2024 року (а.с. 1), з якого встановлено, що 18 липня 2024 року близько 8 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї племінниці ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, які виразилися в штовханині, словесних образах та нецензурних висловлюваннях, завдав тілесних ушкоджень в області голови чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань;
-інформацією з термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №428136 (2), згідно із яким ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 , строком 9 діб;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18 липня 2024 року (а.с. 3), з яких вбачається, що в її кімнату увірвався ОСОБА_1 , почав кричати на неї та нападати, схопив її за руку, виганяв її з квартири та бив по голові, забрав мобільний телефон;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який зазначав, що напередодні його мати повідомила про конфлікт із ОСОБА_2 , у зв'язку із чим він намагався поговорити з ОСОБА_2 , проте вони почали сваритися і вона кинула в нього вазон та образ, поранилася;
-інформацією з рапорту сержанта поліції В. Годунка (а.с. 5), відповідно до якого 18 липня 2024 року працівники поліції прибули за адресою АДРЕСА_1 , де їх зустріла заявниця, яка розповіла про конфлікт із дядьком та повідомила, що він завдав їй тілесних ушкоджень, працівниками поліції опитано учасників події та складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, окрім того на місце події викликано бригаду швидкої медичної допомоги;
-формою оцінювання ризиків (а.с. 6), з якої встановлено, що потерпіла боїться ОСОБА_1 ;
-консультативним висновком спеціаліста ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» від 18 липня 2024 року (а.с. 31) з якого встановлено, що на момент огляду у ОСОБА_2 було виявлено садно на зовнішній поверхні правого стегна, поверхневі садна лівого напліччя;
Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що апеляційна скарга є безпідставною, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доводили його вину, не беруться до уваги апеляційним судом.
Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги адвоката Змисла М.Р., прийшов до висновку, що аргументи потерпілої відповідають фактичним обставинам справи, є законними, обґрунтованим і повністю підтверджується доказами.
Твердження ОСОБА_1 , що його спровокувала потерпіла ОСОБА_2 , не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Ураховуючи те, що апеляційним судом встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, в силу вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП, оскаржувана постанова суду підлягає до скасування із прийняттям нової постанови.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за адміністративне правопорушення, апеляційний суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає на час ухвалення судового рішення 605,60 грн.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити адвокату Змисла Марті Русланівні строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суд м. Львова від 19 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Змисли Марти Русланівни - задоволити.
Постанову Шевченківського районного суд м. Львова від 19 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти стягнення у виді двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.