Справа № 463/8263/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1355/24 Доповідач: ОСОБА_2
21 жовтня 2024 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 06 вересня 2024 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого в м.Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину
з участю адвоката ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 06.09.2024 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого в м.Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину за заявою про злочин від 19 серпня 2024 року.
Адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вище вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити його скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки така постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що згідно заяви від 19.08.2024 року є всі підстави для внесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст.372 КК України слідчого та прокурора за вчинення дій в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 ..
Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що не був присутнім під час розгляду скарги у зв'язку з хворобою та перебував на стаціонарному лікуванні, а рішення слідчого судді отримано поштовим зв'язком 01.10.2024 року, а тому вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідь судді та пояснення адвоката в підтримку апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів та приходить до наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції вважає доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджується з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити.
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2024 року адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подано до ТУ ДБР, розташованого в м.Львові, заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.372 КК України, зокрема вказував, що в ході розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України слідством було подано клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .. Разом з тим, в ході розгляду вказаного клопотання слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність належними, допустимими та достатніми доказами наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 ..
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно зазначив у своєму рішенні про те, що заява скаржника від 19.08.2024 року, що надійшла до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Львові, не являється повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, в зв'язку з чим не породжує передбачені ч.1 ст.214 КПК України обов'язки слідчого, щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, а рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.09.2024 року відмовлено в задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого в м.Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину за заявою від 19.08.2024 року, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити адвокату ОСОБА_8 строк апеляційного оскарження.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 06 вересня 2024 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого в м.Львові, щодо невнесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: