Справа № 466/7678/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/974/24 Доповідач: ОСОБА_2
21 жовтня 2024 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 31 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
Вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 31 липня 2024 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ст.76 КК України покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому у вигляді особистого зобов'язання залишено до набрання вироком законної сили без змін.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , 03.06.2024 року, приблизно о 11 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гайдамацька, буд. 9а, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, з торгового прилавку викрав товар, а саме: таблетки для посудомийної машини «Finish In Ultimate Plus All», вартістю 722,00 гривні без ПДВ, які помістив у пакет чорного кольору, пройшов повз касове відділення, не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, після чого розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Нуміс» матеріальну шкоду на загальну суму 722 гривні 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
На даний вирок суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна відповідальність відповідно до ст.5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
На підтримку своїх апеляційних вимог прокурор покликається на положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, а також на положення Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів щодо посилення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими викладено у новій редакції ст. 51 КУпАП України та змінено розмір дрібного викрадення чужого майна з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказує, що оскільки у кримінальному законі не визначено розмір кримінально караного викрадення чужого майна, то така зміна КУпАП є зміною кримінального законодавства, яка пом'якшує або скасовує кримінальну відповідальність особи, а тому Закон № 3886-ІХ має зворотню дію в часі і поширюється на діяння, вчинене обвинуваченим 03.06.2024.
Зазначає, що відповідно до п.5 р.XX Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, встановлюється в розмірі податкової соціальної пільги, яка становить 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.
Згідно з Законом України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становив 3 028 грн., відповідно податкова соціальна пільга та неоподатковуваний мінімум доходів громадян становили 1514 грн. Таким чином, кримінальна відповідальність за крадіжку з врахуванням змін, внесених Законом № 3886-ІХ , настає за вчинення крадіжки на суму від 3028 грн.
Покликається, що ОСОБА_7 засуджена за вчинення крадіжки на суму 722 грн., а тому кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.
При апеляційному розгляді справи прокурор підтримав подану апеляційну скаргу та просив таку задоволити.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як передбачено положеннями ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до положень ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів щодо посилення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» викладено у новій редакції ст.51 КУпАП України та змінено розмір дрібного викрадення чужого майна з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про те, що самим Кримінальним кодексом України не визначено розмір кримінально караного викрадення чужого майна, а тому зміна КУпАП Законом № 3886-ІХ від 18.07.2024 є зміною кримінального законодавства, яка пом'якшує або скасовує кримінальну відповідальність особи, і Закон № 3886-ІХ від 18.07.2024 має зворотню дію в часі і поширюється на діяння, вчинене обвинуваченим ОСОБА_7 03 червня 2024.
З урахуванням положень п.5 р.XX Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, встановлюється в розмірі податкової соціальної пільги, яка становить 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.
Згідно ст. 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становив 3028 грн.
З урахуванням наведеного, податкова соціальна пільга та неоподатковуваний мінімум доходів громадян становили 1514 грн.
Таким чином, кримінальна відповідальність за крадіжку з врахуванням змін, внесених Законом № 3886-ІХ , настає за вчинення у 2024 році крадіжки на суму від 3028 грн.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 засуджено за вчинення 03.06.2024 крадіжки майна на суму 722 грн.
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого 03.06.2024 ОСОБА_7 майна була меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 3028 грн., то колегія суддів вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст.5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та відповідно до приписів п.4-1 ч.1 ст.284, ст.417 КПК України, вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 31 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 слід скасувати та закрити дане кримінальне провадження, оскільки вчинені обвинуваченим дії на даний час не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 417, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити.
Вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 31 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати та закрити щодо ОСОБА_7 кримінальне провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: