Справа № 461/5680/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1334/24 Доповідач: ОСОБА_2
16 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_6 ,-
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
даною ухвалою, задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000000692 від 01.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Обрано підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває за межами території України, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується від слідства, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
На вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року, змінити оскаржувану ухвалу в частині не визначення розміру застави та ухвалити нову, якою обрати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід з визначенням розміру застави.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом жодним чином не надано оцінку твердженням захисту щодо безпідставності та недостатньо обґрунтованості застосування найсуворішого запобіжного засобу без визначення розміру застави.
Стверджує, що даний запобіжний захід є занадто суворим в частині без визначення розміру застави ОСОБА_6 , як і зазначалось захистом у запереченні до клопотання.
Щодо строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року зазначає, що захисник отримав оскаржувану ухвали лише 01.10.2024 відповідно до розписки, копія якої додається, відтак вважає такий пропущено з поважних причин.
Заслухавши доповідача, виступ захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Поважність причин пропуску захисника, строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.
Згідно з матеріалами клопотання, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024140000000692 від 01.07.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
28 червня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
28 червня 2024 року постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено в розшук.
01.07.2024 з матеріалів досудового розслідування за № 12023140000000973 від 15 серпня 2023 року виділено матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_6 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України в окреме кримінальне провадження № 12024140000000692.
01.07.2024 постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 зупинено досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024140000000692 від 01.07.2024, у зв'язку з тим, що встановити місце перебування та проживання ОСОБА_6 не можливо та місцезнаходження його не відоме, та оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09.09.2024 постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено в міжнародний розшук.
Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошена у міжнародний розшук.
Відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, та, зокрема за умови знаходження особи в міжнародному розшуку.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2024 постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено в міжнародний розшук (а.с.58).
Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку. Однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). У даному випадку це і було здійснено слідчим, шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Будь-яких інших документів, зокрема, довідки Інтерполу, витягу з бази Інтерполу, тощо, зазначена норма закону (ч. 2 ст. 281 КПК України) не вимагає.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Слідчим суддею дотримано вимоги ч. 6 ст. 193 КПК України, згідно з якими слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судове рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, про наявність, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків та про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, й неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Так, необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею підставно мотивовано тим, що зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами огляду місця події, висновками експертів, протоколом обшуку, речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
Наведені докази є фактичними даними, отриманими органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій, й ці дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити правопорушення, а значить підтверджують наявність обгрунтованої підозри.
Враховуючи підстави та встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому страх перед можливим покаранням (у разі визнання винуватим) за інкриміновані ОСОБА_6 діяння, може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилитися (змінити місце проживання, у т.ч. шляхом виїзду за кордон, тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання, свідчить що жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити злочинну діяльність, а відтак запобігти зазначеним вище ризикам.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчинені особливо тяжких кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 3 ст. 307 КК України, за які кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також те, що на даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, оскільки він ухиляється від органу досудового розслідування, та те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний виїхав та перебуває за межами території України, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується від слідства, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді від 13.09.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Як вбачається з резолютивної частини постанови слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року та положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, апеляційний суд звертає увагу на те, що у даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи, як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
Наведені вище дані доводять необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, а також доводять, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання наявним ризикам.
Дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував ці положення закону та навів в ухвалі достатні обгрунтування щодо не визначення розміру застави.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог апелянта немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
поновити захиснику адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4