21 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 642/1507/22
провадження № 51- 697 впс 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 642/1507/22 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника про направлення вищевказаного кримінального провадження з Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова для судового розгляду.
Клопотання мотивовано, зокрема, тим, що наразі роботу Ленінського районного суду м. Харкова відновлено, до того ж, всі учасники судового провадження проживають у м. Харкові. Враховуючи наведене, з метою оперативності та ефективності судового розгляду цього кримінального провадження, прокурор просить передати його з Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова.
Учасникам судового провадження було повідомлено про дату, час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення судового розгляду на іншу дату не надійшло.
Перевіривши доводи, наведені у клопотанні та інші матеріали, колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 КПК, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Разом із цим, абзацом 6 вищезазначеної статті передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 34 КПК, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
У своєму клопотанні захисник ставить питання про направлення кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, зокрема, у зв'язку з наявністю виняткових підстав, а саме проживанням обвинуваченої та свідків у м. Харкові.
При цьому з системного аналізу норм кримінального процесуального закону слідує, що кримінальне провадження може бути направлено з одного суду до іншого у виняткових випадках тоді, коли іншим чином забезпечити виконання завдань кримінального провадження неможливо.
Зі змісту клопотання захисника не вбачається підтвердження об'єктивної неможливості забезпечити Київським районним судом м. Полтави оперативності та ефективності розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 .
Колегія суддів зауважує, що факт перебування учасників кримінального провадження на території іншої області сам по собі не є винятковим випадком у розумінні положень ст. 34 КПК для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Питання щодо забезпечення явки учасників кримінального провадження до суду носить виключно організаційний характер.
При цьому з наявних у Суду матеріалів, а саме копії обинувального акту, вбачається, що обвинувачена ОСОБА_5 проживає на території Салтівського району
м. Харкова, який не належить до територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Харкова, а інформації щодо місця проживання свідків немає.
Таким чином, згідно з положеннями ч.1 ст. 34 КПК наведені мотиви у клопотанні захисника не можуть бути підставою для передачі кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки у ньому не наведено виняткових випадків, визначених законодавством, про необхідність передачі кримінального провадження до іншого суду з метою забезпечення його оперативності та ефективності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення зазначене клопотання про направлення вищезазначеного кримінального провадження з Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова для судового розгляду.
Керуючись ст. 34 КПК, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 642/1507/22 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3