Справа № 686/22087/20
Провадження № 1-кс/686/7971/24
21 жовтня 2024 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою, в якій просив скасувати постанову дізнавача ВнП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 07 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12020240010002916 від 03.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що 03.09.2020, близько 09 год. 54 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1 , тобто у громадському місті, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для заподіяння тілесних ушкоджень, здійснив в напрямку ОСОБА_7 постріл.
03.09.2020 ОСОБА_4 було визнано потерпілим в даному кримінальному провадженні.
17.09.2024 року ОСОБА_4 отримав від Хмельницької окружної прокуратури постанову СД ВнП № 1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 07.08.2024 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З постановою дізнавача від 07.08.2024 скаржник не погоджується та вважає її незаконною, безпідставною та передчасною, оскільки висновки, викладені у постанові, не відповідають матеріалам кримінального провадження, фактичним обставинам справи та зроблені в зв'язку з неправильним трактуванням об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України.
З об'єктивної сторони хуліганство є діянням, яке полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
28.11.2020 ОСОБА_6 був допитаний як свідок та пояснив, що постріл він здійснив через те, що ОСОБА_7 відмовлявся пропустити його автомобіль і у нього не було іншої можливості виїхати від будинку. ОСОБА_6 дістав із бардачка автомобіля належний йому спеціальний засіб ПМ-РФ, 9 мм, споряджений гумовими кулями, перезарядив його, при цьому дославши патрон у патронник, та зробив попереджувальний постріл над дахом автомобіля, в якому знаходився ОСОБА_7 , при цьому останній від'їхав, давши можливість розвернути ОСОБА_6 його автомобіль, що він і зробив, розвернувшись поїхав через інший виїзд.
Скаржник зазначає, що не зрозуміло з оскаржуваної постанови та показів ОСОБА_6 , про що саме останній попереджав, здійснюючи постріл зі спецзасобу. Крім того, поза увагою дізнавача залишились обставини, які мають значення для кваліфікації об'єктивної сторони злочину, а саме чи мав можливість ОСОБА_6 без застосування зброї (пострілу) розвернути свій автомобіль та виїхати від місця де він знаходився, і чим передбачено право застосовувати зброю у разі неможливості об'їхати перешкоду.
ОСОБА_6 , маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та до ОСОБА_4 , як його частини, що супроводжується винятковим цинізмом, погрожував скаржнику, сказавши, що «навчить його жити» здійснив постріл з пістолета в його бік, тим самим виражаючи своє невдоволення від спілкування із ОСОБА_4 .
Необхідності в таких діях ОСОБА_6 не було, оскільки останній міг безперешкодно розвернути свій транспортний засіб та поїхати в зворотньому напрямку через двір, що він і зробив після пострілу, що видно з відеозапису, який долучений до матеріалів справи.
Уважає, що у разі необхідності треба було призначити експертизу, щоб встановити чи мав можливість ОСОБА_6 , керуючи своїм автомобілем, здійснити розворот та виїхати через інший виїзд; чи заважав йому розвернутися автомобіль ОСОБА_4 ; чи змінилася для ОСОБА_6 дорожня обстановка після здійснення останнім пострілу в напрямку ОСОБА_4 .? Які дії мав би вчинити водій ОСОБА_6 в даній дорожній обстановці.
Скасовуючи попередню постанову про закриття даного кримінального провадження, судом в ухвалі від 17.07.2023 було акцентовано, що дізнавачу окремо слід звернути увагу на те, що у ході досудового розслідування слід приділити належну увагу дослідженню та встановленню дійсного мотиву здійснення ОСОБА_6 03.09.2020, близько 09:54 год. у дворі будинку АДРЕСА_1 пострілу у напрямку автомобіля, у якому знаходився ОСОБА_4 , оскільки вказане суттєво впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення. Проте, дізнавачем даної вимоги не було виконано.
В діях ОСОБА_6 вбачається винятковий цинізм, тобто нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, що є грубим порушенням громадського порядку. Загальновизнані правила поведінки у суспільстві та Правила дорожнього руху не передбачають застосування зброї у випадку перешкоди у проїзді в необхідному напрямку.
Приводом для зухвалої поведінки ОСОБА_6 у громадському місці та застосування зброї стало перекриття проїзду зі сторони потерпілого. Отже обставини правопорушення свідчать про те, що дії ОСОБА_6 були зумовлені саме бажанням протиставити себе суспільству, продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки і це супроводжувалося особливою зухвалістю у вигляді застосування зброї.
Отже, в діях ОСОБА_6 присутній склад злочину передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, в тому числі і об'єктивна сторона, і суб'єктивна, а висновки дізнавача, який здійснював перекваліфікацію злочину є безпідставними, як і дії дізнавача, який погодився зі слідчим та зазначив про це в постанові про закриття провадження.
Окрім того, висновок про те, що зазначене провадження не містить достатніх ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, дізнавач не обґрунтував та не конкретизує, яких саме ознак складу кримінального правопорушення не містить дане провадження.
Безпідставним також є посилання дізнавача на те, що в ході досудового розслідування не здобуто належних доказів вчинення кримінального правопорушення, оскільки не вказано, чому саме та які докази, які містяться в матеріалах справи, дізнавач вважає неналежними.
На переконання скаржника, вина ОСОБА_6 підтверджується показами самого ОСОБА_6 , показами свідка ОСОБА_8 , показами потерпілого ОСОБА_4 , протоколами про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 03.09.2020 громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , висновком експерта від 02.10.2020 № 3.2-0239.20 (експертиза зброї), протоколом огляду документів (відеозапису з камер спостереження на будинку) від 04.10.2020 та додатками до нього, протоколом слідчого експерименту від 12.10.2020 та додатками до нього, висновком експерта від 14.04.2021 № СЕ-19/123-21/2176-БЛ (щодо напрямку пострілу), висновком судової психіатричної експертизи № 306 від 24.06.2021, згідно із якою потерпілий ОСОБА_4 реально сприймав загрозу життю та здоров'ю та у нього виникли побоювання за своє життя.
Посилання дізнавача на те, що не встановлено незацікавлених свідків є абсурдним, адже незрозуміло з постанови, хто з свідків є зацікавленими та в чому.
В судове засідання скаржник не з'явився, подав заяву про проведення судового розгляду у його відсутності; скаргу підтримує, наполягає на її задоволенні.
Дізнавач та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явилися, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши надані матеріали кримінального провадження № 12020240010002916, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, а постанову дізнавача про закриття кримінального провадження слід скасувати з наступних підстав.
Хмельницьким РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020240010002916 від 03.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України за фактом вчинення 03.09.2020, близько 09:54 год. ОСОБА_6 , який перебував у дворі будинку АДРЕСА_1 , тобто у громадському місці, грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для заподіяння тілесних ушкоджень відносно ОСОБА_4 .
17.05.2024 ОСОБА_7 було змінено прізвище на ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 92 даного кодексу обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст. 93 КПК України здійснює збирання доказів.
Відповідно до положень п.1, 2 ч.1 ст.284 КК України кримінальне провадження закривається у разі якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно із положеннями глави 24 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Метою досудового розслідування є діяльність слідчого, дізнавача, прокурора спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття кримінальних правопорушень, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
При цьому, приймаючи процесуальне рішення, зокрема постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зобов'язаний мотивувати прийняте ним рішення, дати правову оцінку зібраним та дослідженим обставинам справи.
Постановою дізнавача ВнП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 , яка міститься у матеріалах кримінального провадження і датована 06 серпня 2024 року, вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Оцінюючи аргументи скаржника щодо нерівної кваліфікації розслідуваного кримінального правопорушення, слідча суддя виходить з наступного.
Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
Положеннями ч. 5 ст. 214 КПК України, п. 2.1 розділу 1 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушеня з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Вимоги вказаних нормативно-правових актів указують на обов'язок представника органу досудового розслідування визначати попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Згідно із положенням пункту 5.3 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 ІІ.5 правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність вноситься до Реєстру з урахуванням усіх правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа.
П. 8.1 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідував передбачено, що реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
Таким чином, вимоги вказаних нормативно-правових актів указують на обов'язок представника органу досудового розслідування визначати попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, що, на переконання слідчої судді, включає і можливість прийняти рішення про її зміну з урахуванням встановлених у кримінальному провадженні обставин.
Так, ВС у постанові № 136/811/20 від 01.11.2022, указав, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Отже, повноваженнями слідчого судді не охоплюється здійснення кримінально-правової кваліфікації розслідуваного кримінального правопорушення та встановлення особи, винної у його вчиненні, оскільки є компетенцією та прерогативою слідчого і дізнавача.
Разом з тим, слушними є аргументи скаржника про те, що дізнавач, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, не проаналізував обставини, які мають значення для досудового розслідування в цілому та кваліфікації об'єктивної сторони розслідуваного правопорушення, а саме: чи мав можливість ОСОБА_6 без застосування зброї розвернути свій автомобіль та виїхати від місця де він знаходився, і чим передбачено право застосовувати зброю у разі неможливості об'їхати перешкоду; які були обставини, які змусили ОСОБА_6 все ж застосувати зброю та здійснити постріл у напрямку ОСОБА_4 та якими мотивами при цьому він керувався; чи була реакція ОСОБА_6 . пропорційною до вчиненого ОСОБА_4 діяння, яке полягало, як слідує із пояснень ОСОБА_6 , у перекритті руху автомобілю ОСОБА_6 ; який кінцевий результат прагнув отримати ОСОБА_6 , застосовуючи зброю та здійснюючи постріл; про що саме попереджав ОСОБА_6 , здійснюючи, за змістом його показань, попереджуючий постріл над дахом автомобіля ОСОБА_4 ; які дії, згідно із Правилами дорожнього руху, мав би вчинити водій ОСОБА_6 в даній дорожній обстановці.
При цьому, скасовуючи попередньо прийняте рішення про закриття кримінального провадження слідчою суддею було акцентовано увагу на тому, що у ході досудового розслідування слід приділити належну увагу дослідженню та встановленню дійсного мотиву здійснення ОСОБА_6 03.09.2020, близько 09:54 год. у дворі будинку АДРЕСА_1 пострілу у напрямку автомобіля, у якому знаходився ОСОБА_7 , оскільки вказане суттєво впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення. До того ж слід врахувати, що ОСОБА_6 , як слідує із постанови дізнавача, здійснив постріл через те, що не було іншої можливості виїхати від будинку та наміру нанести йому тілесні ушкодження він не мав, а отже наразі залишається відкритим питання щодо мотиву дій ОСОБА_6 .
Також дізнавачем не проаналізовано, чи узгоджуються показання ОСОБА_6 , який показав, що здійснив попереджуючий постріл над дахом автомобіля ОСОБА_4 із висновком експерта № СЕ-19/123-21/2176-БЛ від 14.04.2021, який виснував, що постріл, здійснений із місця водія автомобіля білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 в напрямку верхньої частини водійської дверки автомобіля чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 , направлений дещо знизу вверх та з права на ліво, а також із відеозаписом, отриманим із камер спостереження двору будинку АДРЕСА_2 , на якому зафіксовано напрямок пострілу, який мав місце 03.09.2020, та із іншими здобутими доказами.
Твердження у постанові про те, що свідки є зацікавленими, є не мотивоване з огляду на відсутність відомостей про те, чому, на думку дізнавача, особи, які допитувалися як свідки та попереджалися при цьому про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, є зацікавленими та які показання із допитаних у якості свідків осіб є сумнівними, суперечливими, непослідовними тощо.
У даному випадку прийняте дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження не відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи та є незаконним.
За таких обставин, прихожу до переконання, що постанова дізнавача ВнП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 06 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12020240010002916 від 03.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, є такою, що є невмотивованою та ухвалена без врахування здобутих у кримінальному провадженні доказів, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Окремо слід звернути увагу на те, що оскаржувана постанова дізнавача ВнП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 , якою кримінальне провадження № 12020240010002916 було закрито, та яка міститься у матеріалах кримінального провадження, датована 06 серпня 2024 року.
Тоді як долучена скаржником копія зазначеного процесуального рішення, яка була отримана ним від прокурора Окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_12 , датована 07.08.2024 і саме про зазначену дату її ухвалення зазначає прокурор у супровідному листі, що є самостійною підставою для скасування відповідної постанови.
Керуючись ст.ст.2, 9, 284, 303-307 КПК України, слідча суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача ВнП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 06 серпня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12020240010002916 від 03.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідча суддя