22 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/1174/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи № 924/1174/23
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 (головуючий суддя - Петухов М.Г., судді: Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)
та рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 (суддя Яроцький А.М.)
у справі № 924/1174/23
за позовом ОСОБА_1
до Житлово-будівельного кооперативу "Подільський край",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_4 ,
4. ОСОБА_5 ,
5. ОСОБА_6 ,
6. ОСОБА_7 ,
7. ОСОБА_8 ,
8. ОСОБА_9
про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування змін до відомостей про ЖБК "Подільський край",
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся 19.08.2024 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №924/1174/23 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.08.2024 у справі №924/280/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Бакуліна С.В. - головуючий (доповідач), судді: Кібенко О.Р., Студенець В.І.
Верховний Суд ухвалою від 09.09.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 залишив без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
17.09.2024 скаржником подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2024 у справі №924/1174/23 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.10.2024.
14.10.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи №924/1174/23, яка мотивована тим, що в провадженні Верховного Суду на розгляді колегії суддів, до якої входила суддя Кібенко О.Р., перебувала справа №924/1225/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Подільський край" про захист корпоративних прав. За наслідком вирішення справи №924/1225/21 у суді касаційної інстанції ОСОБА_1 вважав, що суддею Кібенко О.Р. було вчинено ряд дисциплінарних проступків, які були описані у поданій позивачем відповідній скарзі до Вищої ради правосуддя. Заявник вважає, що наявність такої обставини може істотно вплинути на об'єктивність та неупередженість судді Кібенко О.Р. по відношенню до ОСОБА_1 як касатора у справі №924/1174/23, оскільки суддя не зможе безсторонньо та без впливу власного суб'єктивного фактора вирішити питання, ініційованого ОСОБА_1 у справі №924/1174/23, у той момент, коли відносно неї ОСОБА_1 ініційовані питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №924/1174/23 визнано необґрунтованою, заяву про відвід та матеріали касаційної скарги передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Кібенко О.Р.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 21.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кібенко О.Р., у цій справі передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Картере В.І.
Розглянувши матеріали заяви про відвід судді Кібенко О.Р., Верховний Суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Зокрема згідно пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Подання дисциплінарної скарги є правом особи, передбаченим Законом "Про судоустрій і статус суддів". Реалізація особою такого права не зумовлює виникнення обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості або об'єктивності судді (суддів). Інше тлумачення цієї норми фактично призвело би до можливості сторони обирати суддю у своїй справі.
Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи заявника, в тому числі щодо дисциплінарної скарги поданої на суддю ОСОБА_10 , якими він обґрунтовує заяву про відвід, не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу судді, чи викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Крім того, Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Викладені у заяві доводи ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на припущеннях. Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акту, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід зазначених суддів. Обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання суддею Кібенко О.Р. об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду касаційної скарги у справі № 924/1174/23 скаржник не навів, а Верховний Суд не установив. Підстави для задоволення заяви відсутні.
Відповідно до частин 8, 11 статті 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Кібенко О.Р. від розгляду справи № 924/1174/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере