2-8029.10
16 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Данковській С.В.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи сектор міграції, реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області(далі СГІРФО), КП «ВРЕЖО-3» про визнання втратившим право користування житловим приміщенням та зобов*язання зняти з реєстрації,
В жовтні 2010 р.ОСОБА_2звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6про визнання його втратившим право користування жилим приміщенням та зобов*язання зняти з реєстрації.
В позові зазначала,що вона є основним наймачем 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 площею 28, 4 кв.м., де також зареєстровані її дочка ОСОБА_3.з чоловіком ОСОБА_4,онук ОСОБА_5та онук-відповідач по справі ОСОБА_6
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_6 з серпня 2009 року в спірній квартирі не проживає, обов*язків наймача не виконує, станом квартири не цікавився, ремонту не проводив, остаточно втратив зв*язок із спірним житлом, просить суд задовольнити позов з підстав, передбачених ст.71 ЖК України, визнати ОСОБА_6втратившим право користування спірною квартирою та зобов*язати СГІРФО зняти його з реєстрації в спірній квартирі.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала по вказаним в ньому підставам та просила задовольнити в повному обсязі, пояснивши суду, що сім*я її дочки ,в тому числі відповідач по справі онук ОСОБА_6 зареєстровані в спірній квартирі, проте участі в утриманні спірного житла не приймають і комунальні послуги не оплачують. Відповідач ОСОБА_6 залишається зареєстрованим в спірній квартирі ,в якій фактично не проживає більше шести місяців з серпня 2009 р. Просить суд задовольнити позов з підстав, передбачених ст.71 ЖК України, визнати ОСОБА_6втратившим право користування спірною квартирою та зобов*язати СГІРФО зняти його з реєстрації в спірній квартирі.
Представник позивачки адвокат ОСОБА_1.в інтересах довірительки позов підтримала та просила його задовольнити з посиланням на те, що відповідач залишив спірне житло добровільно, більше шести місяців без поважних причин в ньому не проживає, оплату за квартиру не здійснював, створив власну сім*ю, має дитину, користується найманою квартирою, де умови для проживання кращі, що на її думку є підставою визнати відповідача втратившим право користування спірною квартирою та зняти з реєстрації.
Відповідач ОСОБА_6 позов не визнав та пояснив, що в спірній квартирі він зареєстрований з народження, проте позивачка заперечувала проти проживання сім*ї його батьків в спірній квартирі і протягом більше 20 років він з батьками проживав в тимчасово найманих квартирах. В останні роки фінансове становище сім*ї погіршилось, в зв*язку з чим вони з батьками були змушені вселитись в спірну квартиру. Позивачка провокувала сварки та створювала неможливі умови для проживання, а в березні 2009 р. запропонувала йому остаточно залишити спірну квартиру, фактично вигнала з неї. Крім того,ним була створена власна сім*я,в листопаді 2010 р.народилась дитина. З урахуванням площі спірної квартири та фактичного порядку користування нею він не мав можливості проживати в ній з власною сім*єю, тимчасово наймає квартиру по вул.Мечнікова, іншого житла не має і від спірної квартири не відмовлявся.Його батьки намагались вирішити з позивачкою питання про участь в оплаті комунальних послуг і пропонували їй розділити особовий рахунок, проти чого позивачка заперечувала.З огляду на ці обставини вважає причини не проживання в спірній квартирі поважними і просив відмовити в позові в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_3 позов не підтримала та пояснила, що в спірній квартирі АДРЕСА_1, де позивачка є основним наймачем, зареєстровані вона та члени її сім*ї -чоловік ОСОБА_4, їх діти ОСОБА_5та відповідач ОСОБА_6Протягом останніх років відповідач разом з ними проживав в спірній квартирі, згодом створив власну сім*ю і для неї наймає квартиру по вул.Мечнікова, проте спірну квартиру навідує, в її присутності передавав позивачці кілька разів гроші для оплати за квартиру з урахуванням його реєстрації. Після створення власної сім*ї та народження дитини відповідач не мав можливості проживати в спірній квартирі, яка складається з двох кімнат, позивачка займає більшу кімнату, сім*я ОСОБА_3 в складі трьох дорослих осіб проживає в маленькій кімнаті площею 10 кв.м. Вважає, що спір про користування квартирою відповідачем виник лише через неузгодженість з позивачкою питання про внесення оплати за квартиру, визнавати відповідача втратившим право користування спірним житлом вважає несправедливим, оскільки іншого житла він не має.
Третя особа ОСОБА_4.в судовому засіданні позов не підтримав та пояснив, що його син ОСОБА_6.з народження був зареєстрований в спірній квартирі, в якій приблизно з весни 2009 р.не проживав, оскільки створив свою сім*ю,а в спірній двокімнатній квартирі вже на той час проживали шість дорослих осіб, при цьому родина ОСОБА_3 в складі трьох дорослих осіб займає меншу кімнату і користується одним спальним місцем. Крім того, позивачка створила неможливі умови для проживання, провокує сварки, в результаті однієї з них фактично вигнала відповідача. Вважає, що через ці поважні причини відповідач не мав можливості користуватись спірною квартирою і в теперішній час разом із своєю сім*єю наймає житло.
Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не підтримав та пояснив, що через поведінку позивачки в спірній квартирі постійно виникають спровоковані нею сварки, створена некомфортна психологічна обстановка, після створення власної сім*ї його брат-відповідач ОСОБА_6задля її спокою не користується спірним житлом і наймає іншу квартиру.
Треті особи СГІРФО, КП «ВРЕЖО-3» направили суду заяви про розгляд справи без участі їхніх представників,вирішення справи віднесли на розсуд суду. На підставі ст.169 ЦПК України справа розглянута без участі представників третіх осіб.
Всебічно вивчивши обставини справи,заслухаши пояснення сторін та їхніх представників,допитавши свідка,дослідивши письмові докази в сукупності,суд вважає,що позов заявлений необгрунтвано та задоволенню не підлягає на підставі встановленних фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Ст.47 Конституції України гарантує кожному право на житло.
Ст.9 ЖК України передбачає,що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення,або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку,передбачених законом.
Ст.64 ЖК України передбачено,що члени сім*ї наймача,що проживають разом з ним,користуються нарівні з наймачем усіма правами та несуть усі обов*язки,що випливають з договору найму жилого приміщення.
До членів сім*ї наймача належать дружина наймача,їх діти та батьки.
З матеріалів справи встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1, яка не приватизована,основним наймачем є ОСОБА_2, як члени сім*ї наймача зареєстровані її дочка ОСОБА_3,зять ОСОБА_4,онуки ОСОБА_5та ОСОБА_6,про що надана довідка ЕРЦ КП ВРЕЖО-3 та копія паспорту позивачки.
Відповідач ОСОБА_6як член сім*ї наймача має рівні з іншими наймачами, в тому числі і з позивачкою, права в користуванні спірною квартирою.
Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивачки в суді, позов нею заявлений та підтриманий з підстав ,передбачених ст.71 ЖК України ,з посиланням на норми якої позивачка просила визнати ОСОБА_6втратившим право користування спірним житловим приміщенням як такого, що не проживає в спірній квартирі більше шести місяців без поважних причин.
Відповідно до ст.71 ЖК України,п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 р.№ 2 «Про деякі питання,що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України»,по справам про визнання наймача або члена його родини втратившим право користування жилим приміщенням,необхідно з*ясувати причини відсутності відповідача більш ніж встановлені строки.
В разі їх поважності(перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду,внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім*ї тощо)суд може продовжити пропущений строк.
Перевіряючи доводи позивачки суд встановив наступне.
До березня 2009 р. включно відповідач ОСОБА_6 проживав в спірній квартирі, користуючись разом з ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_3 кімнатою площею 10 кв.м., що підтверджено поясненнями відповідача, третіх осіб та визнано позивачкою.
З березня 2009 р.відповідач в зв*язку з фактичним створенням сім*ї тимчасово наймає квартиру АДРЕСА_4, де в теперішній час і проживає,в листопаді 2010 р.у відповідача народилася дитина.
Ці обставини підтверджені поясненнями учасників процесу та не оспорювались позивачем.
Посилання позивачки та її представника на те, що відповідач добровільно залишив спірну квартиру, хоча мав можливість проживати за місцем реєстрації і після створення сім*ї, не вселяючи в спірну квартиру дружину з дитиною, суд розглядає як не варті на увагу, оскільки відповідно до ст.33,51,52 Конституції України кожному гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право на шлюб та народження дітей.
З пояснень учасників процесу суд встановив, що з часу вселення відповідача та третіх осіб в спірну двокімнатну квартиру позивачка займає більшу кімнату площею 18 кв.м., іншу кімнату площею 10 кв.м. займає сім*я ОСОБА_3 у складі трьох дорослих осіб, проживання з ними в одній кімнаті відповідачу з дружиною та новонародженою дитиною неможливо.
Крім того, з пояснень учасників процесу, які підтвердила сама позивачка, суд встановив, що між нею та відповідачем ОСОБА_6 відбулася сварка, внаслідок якої позивачка запропонувала відповідачу остаточно залишити спірну квартиру, чим створила напружені психологічні умови, аби уникнути подальших сварок змусила відповідача шукати інше житло.
Доводи позивачки та її представника про те, що причини відсутності відповідача в спірній квартирі не є поважними, за наявності бажання користуватись спірною квартирою відповідач міг би проживати в одній кімнаті з батьками ,братом ,дружиною та дитиною, користуватись спільно з ними одним ліжком або встановити додаткове ліжко в коридорі суд розглядає як позбавлені здорового глузду.
Крім того, іншого жила або приміщення, де б могла бути проведена реєстрація його проживання, відповідач не має.
Посилання позивачки на те, що за період відсутності у спірній квартирі відповідач не виконував обов*язків наймача по оплаті за квартиру, не ремонтував її, покази свідка ОСОБА_7 про це на правильність висновків суду не впливають, оскільки ці обставини не є визначеними законом підставами для позбавлення особи права на користування житловим приміщенням.
Аналізуючи все викладене вище суд встановив, що не проживання відповідача в спірному жилому приміщенні було обумовлено поважними причинами, зокрема створенням власної сім*ї, народженням дитини, обмеженою площею спірної квартири та порядком користування нею ,що склався між іншими наймачами, особистими відносинами, що склалися між позивачкою та іншими наймачами, що є підставами для відмови в задоволенні позову як заявленого необґрунтовано.
На підставі ст.47 Конституції України,ст.9,64,71 ЖК України,ст.3,10,11,57,60,88,212-215,218 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.А.Галущенко