"05" листопада 2010 р. м. Київ К-35873/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.
суддів: Амєліна С.Є., Загороднього А.Ф., Ліпського Д.В., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0197 та військової частини А 0105 про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року, -
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 0197 та військової частини А 0105 про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України “Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу” від 05.05.2003 року № 389 з врахуванням премії та коефіцієнту інфляції.
Після уточнення позовних вимог в ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач просив суд зобов'язати військову частину А 0197 виплатити йому заборгованість по виплаті оскаржуваної надбавки з 01.06.2003 року по 11.11.2004 року в розмірі 70%, з 11.11.2004 року по 01.01.2005 року в розмірі 90%; а військову частину А 0105 -з 01.01.2005 року по 01.01.2006 року в розмірі 90%; поновити строк звернення до суду та стягнути судові витрати з відповідачів.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 травня 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а у справі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з вересні 1998 року по 18 січня 2005 року проходив військову службу у військовий частині А 1457 (згодом була ліквідована, а правонаступникам визначена військова частина А 0197), з 18 січня 2005 року по 21 грудня 2006 року - у військовій частині А 0105.
На час введення в дію Указу Президента України “Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу” від 05.05.2003 року № 389 з 01.05.2003 року вислуга позивача складала 23 роки та 06 місяців і він мав право на отримання щомісячної надбавки в розмірі до 70 % грошового забезпечення, а з 11.11.2004 року -в розмірі 90%. Однак, виплачувалась вона в менших розмірах.
Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 надано Міністрові оборони України, Міністрові внутрішніх справ України, Голові Державної прикордонної служби України та Начальнику Управління державної охорони України право встановлювати військовослужбовцям відповідно Збройних Сил України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, внутрішніх військах, у Державній прикордонній службі та Управлінні державної охорони України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби, зокрема, понад 20 років до 70%, а понад 25 років -до 90%.
Цим же Указом передбачено, що порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, Міністром внутрішніх справ України, Головою Державної прикордонної служби України та Начальником Управління державної охорони України. Крім того, виплата надбавок відповідно до цього Указу повинна була здійснюватися з 01.05.2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України.
Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 149 затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, якою встановлено, що розмір надбавки визначається у відсотках до місячного грошового забезпечення, до складу якого включаються суми окладу грошового утримання (оклад за військове звання, посадовий оклад за основною або тимчасово виконуваною посадою), щомісячні надбавки та доплати, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин, військових навчальних закладів, організацій, установ.
Таким чином, Указ Президента України від 05.05.2003 року № 389 обмежує лише верхній граничний розмір надбавки за вислугу років і надає право, а не зобов'язує її встановлювати військовослужбовцям, які мають високі результати у службовій діяльності, в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.
Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Загородній А.Ф.
Ліпський Д.В.
Юрченко В.В.