"04" листопада 2010 р. м. Київ К-15378/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Головчук С.В.,
Розваляєвої Т.С.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,
Синюшко М.Л.,
при секретарі:
з участю представника Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління Пазій І.В., представника ОСОБА_8 -ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_10 до Маріупольської міської ради Донецької області, треті особи - Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління, Житлово-будівельний кооператив “Орджонікідзевський-178”, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2007 року ОСОБА_10 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим що, працювала у Маріупольському міському фінансовому управлінні та перебувала на квартирному обліку, як потребуюча поліпшення житлових умов.
На підставі розпорядження виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів від 21.11.1994 р. № 1491 Маріупольському міському фінансовому управлінню було виділено три кооперативні квартири у будинку АДРЕСА_1, що належить Маріупольському трамвайно-тролейбусному управлінню.
Вказувала на те, що внесла певну суму коштів на виписаний на її ім'я квартирним відділом Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління особовий рахунок за трикімнатну квартиру з переходом № 9, що є, на її думку, вступним і пайовим внеском, а також підставою для прийняття її до членів Житлово-будівельного кооперативу «Орджонікідзевський-178».
Оспорюваним рішенням Маріупольської міської ради від 19.06.2007 року № 5/13-1873 «Про надання Маріупольському трамвайно-тролейбусному управлінню дозволу на укладення договорів купівлі-продажу квартир»Маріупольському трамвайно-тролейбусному управлінню надано дозвіл на укладення договорів купівлі-продажу квартир НОМЕР_1, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та на реалізацію вказаних квартир шляхом укладання договорів-купівлі продажу з робітниками Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління. У цьому ж рішенні було вказано, що кошти від реалізації цих квартир необхідно направити на погашення заборгованості перед громадянами, які приймали участь у фінансуванні першого етапу будівництва.
Вважала вказане рішення таким, що суперечить Конституції України, Житловому кодексу України та іншим нормативним актам, оскільки воно порушує її житлові та майнові права як особи, що була членом Житлово-будівельного кооперативу та перебувала на квартирному обліку, приймала участь у фінансуванні будівництва з метою отримання квартири.
З урахуванням уточнених вимог просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольської міської ради від 19.06.2007 року № 5/13-1873 в частині надання Маріупольському трамвайно-тролейбусному управлінню дозволу на реалізацію квартир шляхом укладання договорів-купівлі продажу з робітниками Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року, позов задоволено. Визнано протиправним та частково скасовано рішення Маріупольської міської ради від 19.06.2007 року № 5/13-1873 «Про надання дозволу на укладення договорів купівлі-продажу квартир» в частині надання Маріупольському трамвайно-тролейбусному управлінню дозволу на продаж квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, працівникам Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління. Зобов'язано Маріупольську міську раду продати ОСОБА_10 трикімнатну квартиру у вказаному будинку за її балансовою вартістю.
У касаційній скарзі Маріупольське трамвайно-тролейбусному управління та Маріупольська міська рада, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із зазначеними органами, їхніми посадовими або службовими особами, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Вирішуючи цей спір, суди виходили з того, що розгляд вимог позивача про скасування рішення, яким Маріупольському трамвайно-тролейбусному управлінню надано дозвіл на продаж квартир належить до юрисдикції адміністративного суду.
Вказаний висновок суду є передчасним, оскільки судом не досліджувалось питання щодо правової природи спірних правовідносин - рішення прийняте міською радою в якості суб'єкта владних повноважень, чи в якості власника.
Не досліджувалось судом також питання щодо предмету судового захисту, які права позивачки, на її думку, були порушені оспорюваних рішенням відповідача, ці порушення здійснені у сфері публічних чи приватних правовідносин.
Повноваження суду касаційної інстанції визначені статтею 220 КАС України, відповідно до якої цей суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 157, 220, 222, 223, 228, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління та Маріупольської міської ради задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 червня 2008 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України.