Провадження №2/447/509/24
Справа №447/1569/24
22.10.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої Друзюк М.М.,
секретар судового засідання Іськів О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр» ) подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивує тим, що 12.08.2021 ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») договір про споживчий кредит №103680223 та отримала кредит у розмірі 10 000 грн строком на 30 днів, до 11.09.2021. Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» 30.11.2021 укладено договір факторингу №30-11-65 , ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 в тому числі за договором про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021 та набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 60 371 грн. з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 49 371 грн- сума заборгованості за відсотками, 1 000 грн. - заборгованість за комісією, у зв'язку з чим просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 60 371 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 17 000 грн., та судовий збір у розмірі 3028 грн..
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 27.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
Ухвалою суду від 29.07.2024 розгляд справи відкладено.
30 липня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача адвокат Ткаченко М.М. просила розгляд справи проводити у відсутності представника, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
На адресу 09.09.2024 надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 09.09.2024 розгляд справи відкладено.
На адресу суду 07.10.2024 надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 у якому заперечила щодо задоволення позову. Зазначила, що позивачем не дотримано вимоги при відступлені права вимоги за договором про споживчий кредит №103680223, проценти нараховано поза межами строку кредитування. Повідомила, що на період дії воєнного стану та у 30-денний строк після його припинення чи скасування неустойка(штраф. Пеня) й інші платежі вже були нараховані за прострочення виконання підлягають списанню. Також подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в обґрунтування якої зазначила, що зазначена сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною та завищеною, кріс цього представником позивача штучно збільшено обсяг часу нібито затраченого на підготовку позову.
15 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача адвокат Ткаченко М.М. просила розгляд справи проводити у відсутності представника, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 12.08.2021 ОСОБА_1 уклала з (далі ТОВ «Мілоан») договір про споживчий кредит №103680223 та отримала кредит у розмірі 10 000 грн., строком на 30 днів, до 11.09.2021, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 15 500 грн.. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавецем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчити дії передбачені розділом 6 Правил, в тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту(а.с.6-10).
Відповідно до анкети-заяви на кредит №103680223 від 12.08.2021, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000 грн строком на 30 днів, до 11.09.2021, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 15 500 грн.. (а.с.12).
Графіком платежів (додаток №1 до договору про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021) визначено суму кредиту, комісію за надання кредиту та проценти(а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, у паспорті споживчого кредиту №103680223 зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтованої реальної процентної ставки та орієнованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація(а.с.11).
Відповідно до довідки про ідентифікацією виданою ТОВ «Мілоан», підтверджено клієнта ОСОБА_1 з якою укладено договір про споживчий кредит №103680223, ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора(а.с.13)
Згідно з платіжним дорученням №31021725 від 12.08.2021, ТОВ «Мілоан» перерахував ОСОБА_1 кошти згідно з договором №103680223 у розмірі 10 000 грн (а.с.13 зворот).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №103680223 від 12.08.2021 станом на 10.03.2023 прострочена заборгованість за кредитом становить 43 000 грн (а.с.16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №103680223 від 12.08.2021станом на 10.05.2024 прострочена заборгованість за кредитом становить 88 500 грн (а.с.17).
Відповідно до договору факторингу №30-11-65 від 30.11.2021, ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021 (а.с.18-20).
Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №30-1165 від 30.11.2021, ТОВ «Мілоан» передав, а фактор ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр прав вимоги кількістю 3 063 шт., та права вимоги боргу від позичальників . Реєстр прав вимоги передано в повному обсязі відповідно до умов договору (а.с. 20 зворот).
Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу №30-11-65 від 30.11.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набула права грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №103680223 від 12.08.2021 в сумі 45 500 грн. з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34 500 грн- сума заборгованості за відсотками, 1 000 грн. - заборгованість за комісією (а.с.23).
Відповідно до договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал»,а ТОВ «Коллект Центр» набуває у обсязі та на умовах , визначених цим договором, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у додатках №1,3 до цього договору. (а.с.24-27).
Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Коллект Центр» набула права грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №103680223 від 12.08.2021 в сумі 88 500 грн. з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 77 500 грн- сума заборгованості за відсотками, 1 000 грн. - заборгованість за комісією (а.с.30).
Норми права, які застосував суд
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідачки виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено сторонами не спростовано, що 12.08.2021 ОСОБА_1 уклала з (далі ТОВ «Мілоан») договір про споживчий кредит №103680223 та отримала кредит у розмірі 10 000 грн., строком на 30 днів, до 11.09.2021, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 15 500 грн.. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавецем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчити дії передбачені розділом 6 Правил, в тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту та, в подальшому, вчиняючи дії, а саме: користуючись кредитними коштами, що підтверджується матеріалами справи (зокрема розрахунком заборгованості), фактично висловив свою згоду з формою договору та його умовами.
Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував.
Щодо нарахованих позивачем процентів на дату відступлення права вимоги, суд зазначає наступне.
Як вбачається з умов пунктів 1.3, 1.4. Договору про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021, кредит надається строком на 30 днів з 12.08.2021 (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 11.09.2021.
Відповідно до п.2.3.1.2 договору про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021 позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування.
Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.
Враховоючи веще наведені положення строк дії договору, за умови пролонгації, продовжився на 30 днів, тобто до 11.10.2021. Відтак розмір заборгованості по процентам за користування кредитними коштами за договором про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021 складає 30 000 грн.(10000 *5%*60).
З відомостей про щоденні нарахування та погашення судом встановлено, що після закінчення строку дії договору про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021, позивачем, а також попереднім кредитором- Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», нараховувалися проценти згідно п.п.1.6, 2.3.1.2 Договору, тобто після закінчення строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Подібні правові висновки викладено також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст. 263 ЦПК України).
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно зст. 1050 ЦК України.
Відтак, суд вважає безпідставним нарахування процентів після спливу терміну кредитування, передбаченого п.п.1.3, 1.4 договору про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021, оскільки останнім днем повного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії сторони договору встановили 11.09.2021. Аналогічні положення щодо строку кредитування містяться і в Додатках №1 та №2 до Договору.
Так, в п.4.2 Договору наголошується на тому, що нарахування процентів за стандартною (базовою) ставкою поза строком кредитування є не нарахування процентів за користування кредитом, а мірою відповідальності, передбаченою ч.2ст. 625 ЦК України.
Разом з цим, ч.1ст. 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу(ч.1ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто даною нормою закону передбачено можливість стягнення процентів за порушення зобов'язання, розмір яких встановлено законом - 3% річних або договором.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої ст. 3 ЦК України).
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга та третя ст. 6 ЦК України).
Оскільки право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом (в тому числі, за прострочення заборгованості) припиняється, тому відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає у розмірі встановленому законом, а саме ч.2ст. 625 ЦК України, тобто на рівні 3 % річних.
Позивач же в свою чергу не заявляв такої вимоги про стягнення заборгованості, виходячи з розміру, визначеного законом, відповідного розрахунку вказаної заборгованості суду не надавав, тому, з огляду на принцип диспозитивності, суд не може вийти за межі позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим нарахування відсотків за користування кредитом відповідно до погодженого графіку платежу (додаток №1 до договору про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021,) та відомостей про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021 у розмірі 30 000 грн, враховуючи граничний строк кредитування, передбачений п. 2.3.1.2 договору про споживчий кредит №103680223 від 12.08.2021
Щодо вимоги ТОВ "Коллект Центр" про стягнення з відповідача заборгованості з комісії у розмірі 1 000 грн., то суд зазначає що така підлягає задоволенню, оскільки передбачена договором та нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.
Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 41 000 грн. з яких 10 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту,30 000 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом та 1000 грн. - комісія.
Відповідно до договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» належні ТОВ «Вердикт Капітал»,а ТОВ «Коллект Центр» набуває у обсязі та на умовах , визначених цим договором, права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до боржників, зазначених у додатках №1,3 до цього договору.
Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023, ТОВ «Коллект Центр» набула права грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №103680223 від 12.08.2021 в сумі 88 500 грн. з яких: 10 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 77 500 грн- сума заборгованості за відсотками, 1 000 грн. - заборгованість за комісією.
Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» заборгованість у сумі 41 000 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положення статті 134ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги №02-01/23 від 02.01.2023, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Асістанс», прайс-лист у якому визначена загальна вартість послуг адвоката, платіжна інструкція №0433380000 від 10.05.2024, заявка на надання юридичної допомоги №622 від 26.04.2024, вартість якої складає 17 000 грн., акт про надання юридичної допомоги від 03.05.2024.
Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи розгляд якої проводився в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, зокрема, та клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг),а саме складення позовної заяви, а тому обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 3 028 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
У решті позову відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у розмірі 41 000 (сорок одна тисяча) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2056 (дві тисячі п'ятдесят шість) грн. 42(сорок дві) коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правову допомогу у розмірі 3 000(три тисячі) грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3,оф.306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Друзюк М. М.